На базаре мудрость продавалиИ давали старость к ней в придачу.Люди проходили но не брали,Уходили молча деньги пряча.Глупость продавали на базаре,Молодость давая к ней в придачу!Люди подходили, покупали,Убегали позабыв про сдачу.Омар Хаям.

Я пройдусь не спеша по остывшим и ранним проспектамНе в обнимку с иллюзией сладкою что-то решатьЁся, мудрый еврей, совершил обрезание спектраЧтобы в рай (иль Израиль) лучей устремилась душаВ лето канут, как в чай, загорелые попы и грудиИ горнист протрубит бодрячок предполетный для стайАвгустовской гонимый прекрасною магией вудуПодниму две монеты, что принцепс нам бросил «на чай»На монетах он в лавра венке, гордо-правильный в профильРеверс щедро трофеи осенние верным сулитА на грядках хозяйских...

Читати далі...

4. відзеркалений....і було так дивно мені усе -хрестом палаючим я на колії залізничнійі похмурі гудзики своїх очейвтопив у погляд здивованозляканий машиністаі чується - дзінь! то врізався в мене потяг -палають вагони і людилюди з байдужим обличчям як в менена мене схожі усіі теж завмерли палаючими хрестами -аж раптом впала вода водоспадом на плечіі стрімкими потоками зносить усе в чорторийкрутить в шаленому коловерті -порозліталися гудзики-очіриски-роти блідої шкіриклаптиками овали...

Читати далі...

3. пневмонія.коли відлічуєш час не миттєвостямине секундамиа годинами у днілежачи у простирадлах строкатих на топчані -дивишся тупо в вікно крізь гратив якому видніється небо -чекаєш появу птаха в польоті у воліабо ж хоча б почути спів його у вербіяка привітно хитає вітами у вікні... -але то марна справа,птахи у волі така рідкість нині...окупація бо...то прсто лежачи на топчаніслухаєш вітер бурхливий і бунтівний -він то сумний, у задуміа то веселий, усміхненийзлий і грозний (як у грозу)...

Читати далі...

Я плесну в бокал сухой мартини, чуть добавлю марочный коньяк Твоего неслушный край бикини мне шепнёт: "И водки - наверняк!" Станешь ты желанною красоткой мы с тобою улетим в ТАР-ТАРА-РЫ Твои тёмные ажурные колготки - ключ ко страсти запертой двери Всё внутри волнующим аккордом зазвучит, прогнав из тел покой Твои пышные испуганные бёдра задрожат в желаньях под рукой Шелковистых губ...

Читати далі...

как глуп наш мир,каким бы, совершенным ни был...как глупы мы,пытаясь перепрыгнуть над собой...над чувством неба,и полетом над глубокою рекою...любить могли бы...но забылись незабвенной красотой...жестоким миром, обрекли себя мы невзначай...забыв про время,уготованное былью...любить могли бы,позабытую печаль...но оторваться от полета, к сожалению мы не в силах...пройдут века,и мир останется...самим собой...и унесется он, в далекую, глубокую пучину...забыв про...

Читати далі...

2. веремія.занурив перо у чорнилой старанно шкрябаю букви.згідно правилам каліграфіївиводжу в життя по білому в рисках паперу,уперше в своєму життіпишу слово чорнилом (шість років тоді було)...а що ж то за слово перше?..не вгадаєш нізащо -бо не "матуся", ні, а - "рама".лише зараз,на схилі років збагнувсакраментальність першого слова, одягнутого у чорнила:рама - простір мого існування,доля моя, мій хомут, якого люблю...бо мушу.а ще я люблю тумани,вечірню зорю і розсвіти...

Читати далі...

Она была маленькой Лапкой, Носила с зверями тапки, Пила из огромной чашки И всех побеждала в шашки. Она никогда не стриглась, И локоны ее вились, Любила большие банты. Её звали Смитт Саманта...... И в нашем не добром прошлом Есть место вещам хорошим.

Стихи в ответ Симбиоз http://blog.i.ua/user/6966604/1711875/Я у ворот не то чтоб хмурый,Но с тенью спорю абажураСкрывающей ту часть лица,Где взгляд — к воротам лестницаИ вглядываясь под ресницыЯ по ступеням как по лицамПытаюсь истину искать,Найду и лягу с ней в кровать,И там прекрасные воротаУж не дадут мне поворота,И будут гаммы исполнятьБез мини юбки через «ять»,И бесконечности границыПотребуют опять влюбиться,Чтоб в бесконечность...

Читати далі...

пропоную свої віршування, написані, знаходячись у глухій окупації, образно кажучи, під "путіноїдами" - останнє слово взяв у лапки, бо не мною здумане, а вичитав у соцмережі (в якій? не пом"ятаю вже...вибачте)...отже -1. у безвиході...у безвиході вихід є -цеи коли сидиш поряд з убивцями й зрадникамиі московитськими найманцями-окупантамиі граєшся у героїчний патриотизм сміливою думкою -що усі вони не що інше, як покидьки,скоти і загарбники -і дивишся в очі їм злом у зненависті,у...

Читати далі...