Про співтовариство

Прочтите "Цели и правила сообщества". Стоит важной заметкой.
Я знаю, что почти все пишут стихи.Зачастую просто*В стол*. И у вас есть стихотворения любимых авторов.Многие пришли к этому через какую-то стихию, что наталкивает на жгучее желание выразить себя в стихах.Мне интересны ваши стихи.И я верю, что каждый человек уникален.Надо разжечь эту искру поярче.Пусть мы у неё согреемся.

Шукати в архіві

Важливі замітки

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Стих_и_я

dugme

dugme

Была страна Гагарина

На лбах - мозгов испарина,
Воинственные взоры.
Была страна Гагарина,
Теперь - страна позора.

Как хорошо быть глупыми,
В мозгах - сплошная вата.
Полечь охота трупами
В сраженьи против брата?

Безумцу души вверили,
Гордыня выше крыши,
И призраки империи
Сознания превыше.

Ни более, ни менее,
Вы на пути священном
Большого превращения
В толпу олигофренов.

Галдеть оравой птичьею
С прогнившего насеста -
Иллюзия величия. 
Да только пусто место.

На лбах - мозгов испарина,
Воинственные взоры.
Была страна Гагарина,
Теперь - страна позора.
15

dugme

dugme

Когда мы дойдем до Москвы

  • 30.08.14, 00:50
Когда мы дойдем до Москвы
И сделаем Кремль желто-синим,
Тогда лишь прозреете вы,
Молящие зла Украине.

Мы вам не оставим царя,
Назначим народное вече.
Чтоб больше не тратили зря
На ненависть сны человечьи.

И хоть мы не можем простить
Убитых отца, брата, сына,
Но злобно не будем мы мстить.
Не тем велика Украина.

Идем с благородством "на вы",
Презрев и тревоги, и беды.
Мы все же дойдем до Москвы,
И там водрузим флаг победы.

И сделаем, чтоб навсегда
Исчезли у вас злые рати.
И, может быть, только тогда
Мы станем и сестры, и братья.
11

black-victor

black-victor

Шлях попередніх царів

Дао де дзін
Пливе в наскрізність міст і верст застиглих ранків,
Роїть в неспин
Цитат з невиданих правд-спогадів Петрарки.

Торбець готуй
Збирать фольклор горобини близ бомбосховищ,
Ми знаєм who
Кого ні за руку, ні за слово не вловиш.

Нас не впізнать
На парадизу тлі світлин всього торішніх,
Де ж тая … рать
Взялась із зудом підривать, стрілять і нищить?

І рознесло
Холеру ясну нашвидку в двох регіонах.
Дрімало зло?
То спали ми в своїх комфорту теплих зонах.

Ми перейшли
Через формат, де час спливав самими грішми
І всі вузли,
Все навкруги, та й ми самі – усе геть інше.

8

black-victor

black-victor

Передосінній (?) мінор

Голодна пустка
Де ранок бризнув де-не-де
Як мед, загуслим
Останнім снОвидом людей

Де фарби вірять
В жовтогарячий вічний плин
Вій довгих липня
І серпня згублений бурштин

Розтанув захват
Прозорим хоку теплих днів
Кривавим катом
Розгорнут совісті сувій

Який епітет
В передосінніх відчуттях?
Країна прийде
Неначе скривджене дитя

І відрізає
Північний брате, наш сусід
Шмат добрий з краю
Монгольським має бути схід

Біфштексом з кровю
Йому в горлянку добре йде
Степовий обрій
Азовських хвиль мінорний темп

Нема більш візій
Де серпня жеврів ледве край
Рух хижо крижить
Убраних в панцир круків зграй

Поспівчуває
Цивілізований нам світ:
«Фу!», «Ай-ай-айем!»
Торнадо й градів спинить літ

Десь забарився
Той янгол, що охороняв
Молитви листя
У храмах вранішніх дубрав

Історій гОлем
Розбив надії наші вщент
На рух в свободу
Не слушний знову був момент?

8

Lesovichok

Lesovichok

Шипящий чайник

На плите -  шипящий чайник,

На уме поспел куплет. 

Я, как спелый одуванчик,

Сею в строках мудрость лет.  


Вихри мыслей всю унылость

Занесли в долину звёзд. 

Звезды пали, но не сбылось… 

Август мой - предатель грёз!


Кухня ночью превратилась

В поэтический портал. 

Невдомёк мне - как бы жилось 

Если б ночь не понимал. 


Если б я ту музу-деву

В думах бы  не повстречал.

Если б Бог не сделал Еву,

Кому б строки посвящал?!


Струны б взялись паутиной,

В кухне не горел бы свет. 

Грёзы смесью нашатырной

Логика свела б на нет…  


Выбирай, душа иль пряник,

Или кнут остатку лет.

Выкипай любовь, как чайник,

На устах звучи куплет. 


29.08.14

© Copyright: Виталий Тугай, 2014
14

Mandry

Mandry

Потерянных мыслей утеряны звуки...

  • 28.08.14, 15:09

Потерянных мыслей утеряны звуки... 

Лишь отклик в душе продолжает болеть. 

Я ночью опять извиваюсь от муки 

И хочется мне ничего не хотеть. 

 

Посеянных знаний - великая сила... 

Но выросло древо терзаний души. 

И истина близко, и правда красива, 

Но проще ведь просто бездумно крушить. 

 

Возвышенных истин восставшая клика - 

Пою о любви и о боли порой... 

Но ночью опять просыпаюсь от крика, 

Напоена горечи мертвой водой... 



7

black-victor

black-victor

Надто тихо, надто крихко

В саду 
          зів'януть ніжні ліри
Лоскоче вітер
Опалим пір'ям
Печальних руж

Не ймуть 
           теплу полудня віри
Сумління-злидар,
Думок гармидер,
Сум «Мулен Руж»

Шемшать 
            латиною сухо трави
Непам'ять бавить
Легкі дубрави
Зашерхлих вуст

Печать 
            алей кармінних славить
Співець кульгавий
Що має право
Відкрити шлюз

Не йди,
Дотик останній сонця
В день, де лінгвісти-мовці
Пустять листи з долонь
Журби
Хай замутніють скельця
Тисяч кореспонденцій
ЛИшив що Соломон

Не йди
Поклик останній літа
В час, де уже пролиті
В вогнище рештки вина
Розрив
Перлів рясних в намисті
Надто повітря чисте
Мовити щоб слова  

9

Lesovichok

Lesovichok

Венец началу


 - Каков таинственный конец!

 - Это венец…

 - Венец? Чему венец?

 - Венец началу…

 - Но телу… Ему тлеть или гореть…

 - Ну да… Зато душе дано лететь …

   Ей, знаешь, в жизни неба не хватало.

 

  - Душе  легко без тела или нет?!

  - О, да! Хоть по нёму тоскует поначалу… 

  - А что же дальше тогда, смерть?

    Жизнь после смерти… Она есть?

 - Жизнь после жизни есть,

    чтобы душа могла узнать, чего ещё не знала.

 

 - Ну, что тогда есть смерть?!

 - А смерть это и есть венец…

 - Венец? Венец чему?

 - Я же сказал: Венец началу…

 - Мда.. Какой таинственный конец…

   Чтобы опять упасть и встать…

  - Чтоб с чистого листа… Начать сначала…


 © Copyright: Виталий Тугай, 2014

*из раннего

13

Vivyenn

Vivyenn

К ветру.



Как много истин я познала
В закатах к ветру ярко алых.
Из книг, из радостей, печалей.
Из жизни, что вдвоем листали.

Вино... молчу, его вкушая.
И мысли скакунов седлают,
Я их оставлю при себе.
Кому нужны они? Судьбе.

Теперь тебе я интересна.
Своим умом. Я бестелесна.
Его ты знаешь наизусть...
Я не отвечу. Здравствуй, грусть.

Победы... нет побед в сраженьях!
Но не люблю и пораженья.
Звезда упала у бокала.
Друг-друга выпьем. После Бала.
30

black-victor

black-victor

Післясвятковий лист рідній країні

«А за вікном 
Майже весна»
Святослав Вакарчук

Ви вже отримали в цей день
До біса шанобливих віршів
Від партії співців колишніх
Й аматорів ура-пісень.

Так смачно вмочене перо
В пашіння красної калини,
В піснями шиту сорочину,
В героїв кров. Жар перемог.

Не заперечую – було.
Я попіл розгрібав історій,
Та зараз, мабуть, мораторій
На згадку про Руїно, зло…

Зроблю без натяків-манер
Заяву: Ви – не унікальні.
Ви так затримались у стайні,
А всі рвонули вскач, в кар’єр.

Більш десять років, як звучить
В чуттєвість еротичних герців
Славка відлуння дум інерцій
Те «майже». І не скажеш «Цить!»

Ми ж веслували, ми гребли,
А пісня й досі актуальна,
І, серед вигуків вітальних,
Перебіг нагадаю гри.

Ми не даємо хабарів
Ні за яких обставин (майже),
І в описах своїх бувальщин
Брудних ми оминаєм слів.

Хто знає руки як здіймать
Під пильним оком – одностайно?
Ми майже не гукаєм «Файно!»
Коли говорить боса … .

Ми (майже) вгору – без кумів,
Своїм талантом при нагоді,
На нашому близькому сході
Не гинуть кращії сини,

Нас залишаючи знов без
Найбільш свідомих і сміливих,
Так, щоб майдан в наступній днині
Без сил рушійних не воскрес.

І (майже) праведним бігцем
Не замикаємо ми контур
Новітніх срам-антиутопій
Корупцій і протекцій схем.

Ми не повторюєм крізь сни
Багато (жах…) мільйонним хором,
Як мантру, в розум хлороформний,
«Що міг зробити я один?»

Ми майже не відчуєм щем
Хто ж може бути винуватим
Чому в дірявій дахом хаті
Війна йде вогняним дощем?

І все голосить Святослав
Про рух чуттів паранормальний,
FM-приймач застиг сакрально
На позначці «Майже весна».

Ой, не кривіться, Вас люблю,
Мабуть, не розумом, то – серцем,
Та навіть в день такий не ллється 
Естрадний оптимізму блюз

Сучасних кобзарів і джур
Мені відлунять ноти фальші.
Вам – двадцять три, а Ви – все «майже»
У пострадянськім «от-кутюр».

25.08.2014
13
Сторінки:
1
…
133
134
135
136
137
138
…
361
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2026.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more

Суб'єкт у сфері онлайн-медіа
Назва онлайн-медіа – «i.ua»
Адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, буд. 12
E-mail: [email protected]
Телефон: 044-205-43-00
Ідентифікатор медіа – R40-06580

Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.