віршування в окупації

16. чум в корчмі.

у небі місяць чубом у тьмяножовте тло
занурено на згубу в замул у джерело

у джерело що в нОчі джеркоче в сяйві свіч
і обмиває корчі... - а у вербі там сич

на обрію мов клуня огидно затхлий хлів -
там крики линуть лунні від сварок та й на спів.

чум вигукнув
- карамба!
та це ж моя корчма!
ба ліпше! - прілий тамбур на Одур і очман... -

там танці в шумній залі і дзвін настінних ламп
дзеркаляться в дзеркалах альфонси й вумен-вамп

при "калаші" наркуша, вколовся чум...в клозет
повів свою Марушу на траходромний сет...

обкурене і п"яне раюється рашнЯ
хайлом уткне в "поляну" в заблюване рання

кадук підкинув певно тут мітку, чорний льос
регоче повноревом у гибельний хаос

...а тьмяножовтий місяць увійде в іншу ніч
зірки пляшкАми звісить розбиті в туманІ

і збіглись тінні хмари над джерелом пітьма
і сич на вЕрбі марить і місяця
нема...


______
чум (жаргонне) - тут: мається на увазі так званий "ополчєнєц"
кадук - біс, чорт, сатана, болотяник
льос - тут: жереб