[Приєднана картинка] Він прийшов із минулої осені Із букетом нездІйснених мрій. Цвіт весняного щастя розносили У той час по землі солов’ї. Він прийшов десь із зАкутків пам’яті, Щоби зорі знайти у очах, Щоб зігріти те серце поранене, Що колись він тримав у руках. Він прийшов із єдиною іскрою, Що так довго у грудях ховав, Від гарячого полум’я чистого, Яке сам загасив й розтоптав. Він прийшов, від думок утікаючи, Від нав’язливих спогадів-снів. І, сторінки...
20