[Приєднана картинка]Крок стелиться в слід. Слід стелиться в шлях. І далі - вперед без сумнівів жодних. Хай місяць в ночі – ліхтарик Творця, Сіяє й надалі в холодній безодні. Та думка мене тримає одна: Не вмію, не зможу, а чи боюся… Не здійсненні мрії неначе орда За мною з надією віддано рвуться. Ось постріл луна, і зграя пташок Зірвавшись у мить з прилеглого гаю, Віщує мені: Життя – це ніщо, Та лише воно здатне вести до раю. Не згинули ще мої вороги – Кують свою лють, та сил...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Я все частіше - день у день,у небо погляд піднімаю,і все частіше - день у день,душею ніби помираю…Скажіть, хто зможе пояснитимені страшні буденні дні,в яких голодні плачуть діти,та гинуть люди на війні?Чому колишні наші браттявіднині стали ворогами?Хто розпалив війни багаття,та прірву утворив між нами?Чому від геніїв-тиранів ми кривду маємо терпіти?Невже це - наші дні останні?Коли ж любов тоді творити?06.02.18© Copyright: Віталій Тугай, 2018-----------------...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Лише для тебе барвами весниВ моєму серці щастя квітне.І навіть посеред холодної зимиВ твоїх очах знаходжу я волошки літні.Лише тобі віршуються слова,Палким коханням й ніжністю зігріті.Цілую я твої п"янкі вуста...Ти моє сонце,найрідніший в цілім світі.Для тебе пристрасть шовкових ночей,Ванільний присмак пастельних світанків.Тільки для тебе блиск моїх очейЛюбові полум"я запалює щоранку.

[Приєднана картинка] автор фото Віталій Максимович "Схід сонця над горою Піп Іван в Карпатах" ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Я утром опять иду на рассвет, Встречать за горой восходящее Солнце. Где сумрак и мрак - меня больше нет, И тень всех сомнений лица не коснётся. На травах лучи ласкают росу. Роса умывает мне грешные ноги... Да, - именно так любовь я несу, Минуя овраги, яры, да...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Приготуйте ваші душі,відчиніть серця.Хай запалиться в них свічка Світлого Різдва. Хай до кожної оселі Ангел прилетить.Звістку миру і спасіння нехай сповістить.На Його прихід чекає втомлена земля.Увесь Всесвіт прославляє Боже немовля.В унісон серцям лунає передзвін небес.Ніжно душі огортає музика чудес.Хай Господь добром і миром обдарує дім.Щастя,радість і добробут хай живуть у нім. Золота зоря Любові над світом горить.Хай тепло її щомиті вас благословить.

Так хочу знову написати про хороше, Переглядаючи в блокнотику вірші, Щоб трохи більше світла стало може Від цих рядків у кожного в душі... Так хочу знов повірити в майбутнє, В минуле більше вороття нема. Щоночі сняться колосочки житні, Яких не знищила ця в'їдлива війна... Зігнула болісно та не діжде зломити, В промінні сонячнім відродяться вони. Так хочеться й надію відродити Та по дитячому повірити у сни... Залежності примара править світом, Нехай не кращі зараз в нас часи...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Молчите, уста, молчите,и вверх глаза не смотрите.Там - Бог. Он - мой покровитель,там небо - Его обитель. А я тут внизу - изгнанник,отшельник, к тому же - грешник.Меня посадите в сани,да привяжите покрепче.В пургу - меня, да в морозы,чтоб душу очистить снегом.Пусть лошади жизнь увозятшальным сумасбродным бегом...Сломайте на мне все розги,за дело и между делом, не парьте мне только мозгио том, что я жил неумело.Я ныне пред Светом каюсь - пред...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Высоких нот на струнах лиры не взять, коль нет любви на сердце. Когда-то нам ведь говорили, - не суждено с тобой быть вместе. Но нам казалось - мы любили, мечтали, долго встречи ждали. А встретившись, нашлись и силы сгорать в любви, и мы сгорали... А после - ветер обстоятельств, а после был и снег обмана, и замки наших лучших качеств рассыпались... Но и не странно. Не так мы понимали счастье... Но как порок любовный сладок! Вот так и стали жертвой страсти...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Спектакли жизни - в наших ролях На сцене Матушки-Земли. Кому быть камнем, кому полем, Кому лететь, как журавли. Кому в любви цвести достойно, Кому в разлуке увядать. Кому душой за Землю больно, Кому на всё всегда плевать. На сцене уйма декораций, То - войны, то в полях цветы. Рожденье и паденье наций, И рябь при этом конфетти. А мы стоим то на коленях, То с гордо поднятым челом. Не сеем правды нашей семя - Играя роли, просто врём...

Читати далі...

[Приєднана картинка]пролог: Золото тускнеет со временем. Может, именно поэтому я не люблю золото. А может, я не люблю осень, в которой есть СВОЁ тленное золото? Безусловно, золото осени так же необратимо тускнеет. Но если обычное золото тускнеет, попав в плен неподвижности, то...

Читати далі...