хочу сюда!
 

Александра

45 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 42-47 лет

Ми живемо в оточенні не пробуджених механічних ляльок.

"Любов - це зв'язок зі Світом та людьми, це струмінь, що ллється з нашого Серця на увесь Світ. Така Любов - надто велика, щоб поміститися у тісненьке раціональне життя...

Sh@doW Запитання:" Як багато таких людей у нашому житті? у нашому раціональному житті? Чи розділяємо своє життя на те, яким я хочу бути ( з відкритим Серцем) і те, яким я можу бути (із суспільними обтяженнями, нормами, законодавством....)? Одного разу ( і дуже швидко) людина зрозуміє, що її любові і світла з її Серця недостатньо для співіснування в такому суспільстві..... Тоді постане інше питання - де? Де шукати зцілення відкритому розбитому (невіглаством, хамством, цинічністю...) Серцю. Наслідувати сподвижників віри і усамітнитися чи повернутися до попереднього образу життя з гнітючим усвідомленням поразки?"

Відповідь: Людей з відкритим Серцем, у нашому оточенні, як правило, не має. Зазвичай ми живемо у щільному оточенні не пробуджених механічних ляльок, яких смикають за нитки усілякі зовнішні події (вираз Гурджиєва). Дане світовідчуття характерно швидше для людей середнього та старшого віку, яких добування "хліба насущного" вже значно втомило та виснажило.
Світовідчуття молоді, переповненої енергією, звичайно - інше. Зате саме серед молоді легше зустріти відкриту людину.

З іншого боку, коли ви міняєтесь, та починаєте випромінювати енергію Серця, навколо вас чудесним способом починають з'являтися нові люди. Настільки чудесним, що зустріч з цими людьми  не виглядає, як випадковість.
Я щиро радію, коли для когось з вас спілкування на форумі починає ставати чудесним.

- Чи розділяємо своє життя на те, яким я хочу бути ( з відкритим
Серцем) і те, яким я можу бути (із суспільними обтяженнями, нормами,
законодавством....)


Ми не розділяємо своє життя на те, яким я хочу бути (з Відкритим Серцем) , та яким я можу бути.
Ми сприймаємо своє життя, як даність, як остаточну реальність, у якій важко змінити будь-що. Хіба що, можна через великі труднощі змінити свої матеріальні обставини.
Але ж те, що можна кардинально змінити своє життя через внутрішню переміну - ми, зазвичай, навіть не здогадуємося. Причина є у тому, що ми не знаємо, не здогадуємося про свою приховану містичну природу.

Дійсно, звідки ми можемо про це знати. Про це не говорили нам наші батьки, про це
ми не чули  у школі: навпаки, усі без кінця стверджували, що людина є біологічною істотою, яка помирає назавжди.
Саме це - нерозуміння, неприйняття своєї духовної природи не залишає нам вибору: бути, ким хочу, або - ким можу.

- Одного разу ( і дуже швидко) людина зрозуміє, що її любові і світла з її Серця недостатньо для співіснування в такому суспільстві.....

Чому ви так думаєте? Насправді, Любов та світло у нашому Серці у першу чергу гріє та наповнює саме нас: наше тіло, почуття, думки. Іншими словами - нам стає добре, ні - чудесно! Ми починаємо випромінювати внутрішнє тепло та Любов, це зразу помічають люди, та починають тягнутися до вас. Так стається, нібито у сірій напівтемряві засвітив ліхтар, і усі навкруги побачили це світло.
Відкриваючи своє Серце ви нібито зміщуєтеся у паралельну реальність. Навколо нібито нічого не змінилося: ті самі люди, ті ж обставини, але: люди починають виглядати нібито сонними (закритими, замкненими на своїх думках), а обставини життя більш пластичними (не такими твердими, якими здавалися раніше).
Відкривши вогонь у своєму Серці, ми відкриваємо для себе радість життя та мудрість співіснування у світі, які відтепер, залишаються з нами.

Тоді постане інше питання - де? Де шукати зцілення відкритому
розбитому (невіглаством, хамством, цинічністю...) Серцю. Наслідувати
сподвижників віри і усамітнитися чи повернутися до попереднього образу
життя з гнітючим усвідомленням поразки?"


Ви давно були у басейні? Давайте згадаємо разом: коли після великої перерви у відвідуванні басейну, у перший раз виходиш на кромку, щоб пірнути у воду, та відчуваєш легку нерішучість.

Як так, оце я стою, дивлюся вниз на воду, а зараз вже буду плисти?, - і вода напевно - холодна.

А потім відштовхуєшся, пірнаєш, та пливеш, пливеш поки не зігрієшся. Тепер ти відчуваєш себе інакше. Прохолодна вода, що огортає тіло , її густина дають тобі відчуття перебування у воді,  насолоду від плавання. Відчуття невпевненості зникло, змінилося на радість та бадьорість.

Щось подібне: страх та невпевненість відчуваємо ми перед Відкриттям Серця.
Поки стоїш на краю, Світ та люди здаються чужим та холодним середовищем. Може не варто стрибати у нього?

Уявіть собі великий, превеликий басейн - наш світ. А навколо нього на кромці - мільйони людей - усе людство.

Ми усі стоїмо на краю басейну, зачаровано дивимося на воду, та навіть не підозрюємо, що людина здатна плавати.

13

Комментарии

19.12.09, 17:10

Сложно открыть сердце всему миру... я знаю.. Но человек иногда не хочет этого сделать даже для одного или двух людей... А самое прискорбное.. что когда человеку делают больно он на сердце надевает панцырь... НО ЕСЛИ БЫ ВЫ ЗНАЛИ КАК ЭТО ПРЕКРАСНО - ОТКРЫТЬ СВОЕ СЕРДЦЕ!! ОЩУТИТЬ, ЧТО ЕГО ПЕРЕПОЛНЯЕТ ЛЮБОВЬ И ТЕПЛО!!! Я не говорю, что открыла его всему миру...Но все таки открыла... Я знаю, что может быть больно, и уже было и даже скорее всего еще будет, но я не жалею... Я счастлива, что смогла...

    29.12.09, 17:17

      39.12.09, 17:25Ответ на 1 от Izyda (Isis)

        49.12.09, 17:45

        Гадаю, й такі, які вміють плавати, усе ж є. )))

          59.12.09, 17:47

          А якщо підлітку так необхідна любов, якої не вистачає в сім*ї? Він зустрічає її, літає на крилах любові з відкритим серцем.
          І тут раптом предмет кохання зникає, їде в інше місто... Закрити назавжди серце, витровити свої почуття (нехай і вигадані, а може, й справжні) і повернутись в раціональний світ, повіривши раціональним дорослим? Вони ж, ці дорослі, такі фальшиві, хоч і думають, що особливі і - дуже мудрі!!!

            69.12.09, 17:53

            Всё так верно, точно и существенно

              79.12.09, 17:56

              Порівняння з басейном, гарне. Ще кращі відчуття, коли заходиш в зимове море! Минулої зими я вперше це відчула, враження неперевершені! Але!

              Що ж робити з тим відкритим розбитим, ще дитячим, серцем? Невже кожній людині необхідний психолог?

                89.12.09, 17:56

                Минуло вже не існує, мабутнє невідоме, лишається тільки зараз. Усвідомлюй себе щасливою зараз і перебувай у цьому стані радості.

                  99.12.09, 18:01Ответ на 5 от МятежнаЯ

                  Хочу думати, знайдеться людина, що допоможе молодій людині розкрити очі

                    109.12.09, 18:02Ответ на 6 от skelA

                    Дякую.

                      Страницы:
                      1
                      2
                      3
                      предыдущая
                      следующая