Рік кризи

------------------------------------------

 2 0 0 8 -- р і к   К р и с и.

 2 0 0 9 -- р і к   К Р И З И.

------------------------------------------

P.S. Тепер я знаю, хто винен!!!

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%8B%D0%B7%D1%8B

Крызы — народ в Азербайджане, проживающий в нескольких селениях Кубинского и Хачмасского районов.

ленін love сталін love

  • 02.12.08, 11:06
Подивився я по телевізору цей спектакль.

Про "політичну доцільність" тощо більше казати тут не буду. Краще коротко пройдуся по суті.

Враження -- дуже суперечливі.

Сподобались дуже оригінальні декорації з екранами, відеокамерами, пересувними будками, ямою та басейном тощо. Тобто та частина, яку прийнято називати формою.

Також непогано зіграв актор роль глави сім'ї.

Не знаю, навіщо було акторам, наприклад, імітувати справляння малої потреби на сцені. Цей псевдонатуралізм не додав нічого хорошого.

Чомусь здається, що якби дали стільки грошей якомусь недосвідченому студентові режисерського факультету, то він би зробив не гірше. Бо все це інколи нагадувало якусь наївну студентську постановку. Тобто все могло бути краще, винахідливіше, природніше. В рази...

Чи я "не шарю"?..

http://www.segodnya.ua/photoreports/13042843.html

Медіавіруси для чайників :)

Медіавірус -- це якась інформація, що швидко залазить у голови масі людей і не має корисного навантаження. Тобто це є "думка-паразит". Дуже часто це є жаргонізми чи крилаті фрази. Переважно дурні та трохи смішні.

Багато користувачів інету навіть не в курсі про існування цих медіавірусів. Але інша -- "просунута" -- частина, яка відволікається від роботи :) й лазить по різних розважальних сайтах, завжди є в курсі останніх подій. :)

Я є десь посередині. Тобто не дуже захоплююся цим, але знайомі завжди радо поділяться "сцилочкою" в аську. :)

Мій пост якраз призначений для першої категорії людей, які не в курсі всього цього й постійно перепитують, що таке "жывтоне", "вротмненоги" тощо.

Отже, пройдемося по деяких із них.

1. Превед, языг панонкаф, олбанский. Це чи не найперший і не найвідоміший медіавірус у рунеті, що переліз і до нас. Полягає в систематичному порушенні правил орфографії російської мови.

Саме звідси пішли такі словечки (іноді некультурні), як "превед", "жжош", "аффтар выпей йаду", "пешы исчо", "фтопку", жывотнае" тощо.

Детальніше дивіться у Вікіпедії.





2. Фофудья. Це найперший суто український прояв медіавірусів. Полягає в пародіюванні деяких російських громадських рухів навколоправославного та імперіалістичного змісту. При цьому російські слова набираються переважно українськими літерами (начебто українці відібрали в них усі російськомовні клавіатури) та стилізуються під церковнослов'янську мову.

Саме тут набули поширення або виникли такі слівця, як "канонічнєнько", "ісконнєг", "жы*обандеровцьі", "доколє!", "ІЗІЖБК", "ФСБ МП" тощо. Зі словничком фофудьїста можна ознайомитися тут, а про історію руху гарно написано у Вікіпедії.

Центром цього руху стала відповідна ЖЖ-спільнота. Зараз активність пішла на спад, і автори вирішили її прикрити. Але активні послідовники вже відкрили нову спільноту. :)







Усе більшу популярність набирає сайт ПДРС, особливо після того, як нещодавно на відомих російських сайтах з'явилася підбірка начебто дитячих малюнків (зрозуміло, що підроблених ПДРСами) антиукраїнського та антигрузинського змісту.



Цей сайт є пародією на ліворадикальні антиукраїнські рухи на зразок ПСПУ Наталії Вітренко. Звідси йдуть такі слівця та словосполучення, як "рабочий интернет", "мочеполовая любовь", "разоблачает грузинского шпиона из пистолета" тощо.



Також існує електронна "газета" "Путь Путинизма", авторами якої є, скоріше за все, автори ПДРС.




3. Упячка. Цей рух, наскільки розумію, виник через те, що офісні працівники почали перепрацьовуватися й виникла потреба змінити на деякий час інтелектуальну працю на тупе втикання з елементами ідіотизму. :)




Приклади лексики даного руху дивіться вище на картинці. :)



Отже, УПЯЧКА є прикладом найостаннішої на даний момент стадії враження людей медіавірусами. За кумира і знамено було взято Анатолія Вассермана, відомого своєю "незайманістю" та участю в іграх типу "Брейн-Ринг". ОНОТОЛЕЙ -- так його називають упячкОїди.







Основна мета -- боротьба з "нудними" форумами та блогами, на які здійснюються атаки у вигляді посилання великої кількості беззмістовних повідомлень. Адже "Голактеко опастносте" -- це всі визнають...

"Словник" упячки можна переглянути тут.

4. ВРОТМНЕНОГИ! Це чудо словесності походить від російського перекладу пародії на відеороролики "вуличного мага" Девіда Блейна. З історією виникнення та подальшим розвитком можна ознайомитися тут.

Упячка швидко взяла всі досягнення цього явища й утворила симбіоз.







Отже, справа медіавірусів живе й процвітає. Бо є відповідний попит. Але чи є комусь від того користь?..

Гудзики

  • 31.07.08, 19:41
Їхав якось я пізнього вечора в 45-й маршрутці повз Ленінградську площу. І тут кондукторка несподівано голосно запитала:
-- ГУДЗЫКИ выходят?
-- ДАА! -- закричав молодий хлопець біля задніх дверей.
А мені стало трохи не по собі: як же ми тепер будемо далі -- без гудзиків?..

Фофудья закрилась

Випадково став одним із перших, хто дізнався про цю новину.

ІЗІЖБК...

ЧИ ЦЕ Є ДОБРЕ?

25%, 3 голоса

0%, 0 голосов

8%, 1 голос

8%, 1 голос

42%, 5 голосов

17%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Беларуская мова

  • 25.06.08, 10:06
Учора вперше в житті в Києві почув/побачив людей, які розмовляють білоруською мовою. Це були дві жіночки. Такі світляві... От і думаю: чи це були справжні білоруски, чи викладачки якогось київського ВУЗу? :)

Жах на залізниці 22 червня

  • 24.06.08, 18:21
... От приперло в неділю поїхати на дачу... Треба --- і все тут!..

І в чому проблеми? Прийшов собі на Дaрницький вокзал, сів (чи став) у електричку --- і менш ніж за дві години ти на дачі фоткаєш метеликів. :)

Але бувають такі моменти історії, коли вся ця стала система валиться нанівець. Достатньо якимсь восьми (заповненим до верху рудою) товарним вагонам зійти з колії десь на стрілці, в найвужчому місці Дaрницького залізничного вузла --- і повний капєц!..

От саме таке і сталося 21 червня в суботу. Пізно ввечері мені подзвонив мій родич і емоційно розповів, як він уже на протязі 5 годин сидить у Ніжинській електричці й тільки-но виїжджає зі столиці. Розповів і про покручені вагони, що валяються на місці, де до цього були колії. Я увімкнув телек і послухав коротку інфу про "паралізований рух на Ніжинському та Яготинському напрямку". А ще керівництво залізниці обіцяло владнати все до ранку.

Я наївний подумав: ну, якщо навіть вони не встигнуть УСЕ зробити до ранку, то почекаю, там, пару годин -- і приїде моя електричка.

Вранці о 8:30 прийшов, купив квитки, чекаю на платформі. Чекаю годину --- нема. Другу --- теж немає. Дикторка з Ніжинським акцентом :) оголошує періодично про затримку "на невизначений час" та скасування окремих поїздів. Повз нас проїжджають якість ремонтні агрегати, маневрові тепловози та інша техніка. Іноді навіть пропускають пасажирські поїзди та комфортні електрички.

Під час стояння вдалося побачити деякі пошкоджені вагони, яких везли на платформах (розвалені зовсім) або тягли тепловозами (майже цілі). Потім на вокзал причалило пару електричок у київському напрямку і стало замертво на пару годин. Коли вже більшість пасажирів пішли геть, електрички поїхали на Київ. У цей час уся платформа була забита людьми, що прагнули доїхати на дачу чи додому. НЕВЖЕ НЕ МОЖНА БУЛО ЯКОСЬ ПУСТИТИ ЇХ НАЗАД??? І люди б не чекали на платформах, і колії б розвантажили. :((

Коли на місці аварії встановили великий кран, то відключили електрику. Тому поїзди, що таки проривались через цей геморой, потрібно було тягти тепловозами.

Від нудьги пішов позирити в кінець платформи, що ж там коїться --- на місці аварії.









Так пройшло майже 6 (ШІСТЬ!!!) ГОДИН, коли нарешті тепловоз притяг першу електричку Київ-Ніжин. На мій подив, вона прийшла не дуже забита. Але тут же дикторша сказала, що прибуває з Петрівки. Раз ця така не дуже повна, то петрівська має бути взагалі пустою!..

Перша електричка пішла, а друга все щось не приходила. Зате повідомлення про номер платформи, на яку прибуде моя електричка, кожного разу були різними. Люди хапали торби й бігли вниз на ескалатори, по тунелю, потім уверх на іншу платформу. І так --- разів три!.. :))

Частина пасажирів обламалась і сіла на Конотопську. До речі, оце я вперше побачив електричку довжиною у 20 вагонів! :)) При цьому "голова" їхала на Гребінку (в бік Полтави), а "хвіст" --- на Конотоп (у бік Москви, ясне діло). :)))) Просто їх об'єднали до Дарниці, аби протягти через слабке місце за мінімальний час. Мудре рішення... :)



За 40 хв після першої Ніжинської приїхала --- своїм ходом --- наша, з Петрівки. Як і прогнозувалося, ПУСТА!!! По 5-10 чоловік у вагоні.

Поки їхав, побачив між ДВРЗ та Ялинкою Яготинську електричку й купу людей, які йдуть по шпалах у бік Києва. Тю! --- подумав я, --- невже це так довго стояв поїзд, що терпець урвався?.. Якби ж я знааав!.. :)))

* * *

Електричка на полустанок (у напрямку до Києва) прийшла майже за розкладом. Це тільки потім я дізнався, що насправді то була інша --- рання, і стояла вона десь на перегоні пару годин...

Їхали ми ДУЖЕ швидко, десь 80 км/год. На серці було радісно -- хоч назад нормально довезуть... Який я був наївний!.. :)))

Перші симптоми майбутнього жаху проявилися зразу за "Яготинським" мостом на під'їзді до ДВРЗ. Постояли трохи -- й дочухкали помаленьку до цієї зупинки.

Далі стояли вже довше. Потім знову рушили, але проїхали небагато. Й тут застрягли вже надовго. :((

Машиніст оголосив, що відкрити двері не може (бо по схилу вниз із насипу щонайменше 3 метри) й на червоне світло не поїде. Видно, після довгих наполегливих прохань через систему зв'язку з машиністом той дозволив бажаючим виходити через його кабіну ліворуч. Це було зроблено навмисне, аби все було під контролем і нікого не збив зустрічний поїзд. А таких поїздів було багато. Переважно скорі поїзди з Києва пролітали регулярно.

Потім наша електричка дотягла до "Депо". Всі, кому кортіло швидше вийти, це зробили. Але ж пиляти по промзонам годину додому (було тоді вже за північ, мабуть) ой як не хотілося!.. А раптом вийду -- а потяг за 20 хв рушить і за 5 хв довезе до Дарниці тих, що залишилися сидіти?.. :)))

Отак і просидів я до 1:35... :) Тобто ще ТРИ ЗАЙВИХ ГОДИНИ. Потім нас таки довезли до вокзалу... Деякі злі тітоньки передпохилого віку чомусь лаяли машиніста... Здивувало те, що там уже не було ЖОДНОЇ електрички. Тобто були вільні платформи й колії. То невже не можна було якось дотягти нас до станції раніше??? :((( Не розумію...

Коли вийшов нарешті з вокзалу, то на подив побачив на зупинці пришвартований трамвайчик. :) Мені було по барабану -- живу неподалік, але ж багатьом було потрібно десь на Позняки... Тобто тим, хто це організував, мій респект! :)

Прийшов я додому о 2:00. Неважко було порахувати, що я на дорогу туди/назад витратив тільки додатково близько 9 годин. :((( Зате вдалося зробити на дачі все, що треба. :)

* * *

ЕПІЛОГ

Тепер можна зробити висновки. Очевидно, що коли поламалася стрілка, то "винних"стрілочників шукати довго не треба. :))) Але ж винні насамперед ті люди, які не змогли забезпечити вчасну заміну стрілки.

Голови керівництва були зайняті ліквідацією наслідків аварії та тим, як ця аварія відіб'ється на їхній кар'єрі. ... Про пасажирів тут думали в передостанню чергу. :( Ніхто не хотів узяти відповідальність і забезпечити оптимальне перевезення пасажирів.
:(((

Найприкрішим було те, що все це трапилося напередодні помпезного відзначення відразу двох ювілеїв --- 80-літття Дарницького вокзалу та 120-ліття Дарницького залізничного вузла. До цієї дати до стін вокзалу навезли купу вазонів із трояндами та іншими квітами. Деякі вже відцвіли давно, й їх замінили на інші. :))) Частину квіт висадили. Але я так гадаю, що всі вони відцвітуть іще до святкування. Чи це такий різновид дебілізму, чи своєрідне "освоєння" коштів --- невідомо. :(

Сьогодні вранці по радіо сказали, що голова Південно-Західної залізниці подав у відставку. Але не через аварію, а через якийсь компромат... Просто ДУЖЕ дивний збіг обставин -- тиск на голову залізниці й ця аварія... :((


9 фоток на цю тему висять на сайті  "Газети По-Київськи".


Феєрверк 20 червня

Насправді такого красивого феєрверку в нашому місті ще не було.

Споглядав за цим дійством із набережної трохи північніше за М "Дніпро".

Ще коли їхав на поїзді через метроміст, зацінив, як до Подолу спливаються катери, теплоходи та інші плавзасоби. Неначе мухи самі знаєте куди... :))

Нормальних фоток так і не зробив, бо провтикав і не купив штативу на це діло. :) Тому задовольняюся тим, що наклацав Дождь! Тим більше, що це він зробив на відмінно!

Найбільше сподобалися перший і останній сети.

Стільки людей востаннє бачив, мабуть, на Майдані. Зараз лише такий позитив може вивести народ на вулиці та об'єднати всіх у пориві радісних емоцій.

Крім, власне, самого феєрверку, залишилась купа інших вражень.

Чомусь початок шоу затримали хвилин на 40. Це, власне, й призвело до подій, про які піде мова трохи нижче.

Там, де я стояв, народ якось пасивно реагував на події. Можливо, через те, що там було багато тверезих батьків із малими дітьми. :) Однак були й виключення. Зокрема, дотепноо виглядав гурт молодих людей, які залізли на парапет (уздовж трамвайних колій) і кричали щосили "УРАААААА! НАРООД, УРААААА!!!!"

Переді мною якісь батьки посадили двох дітей --- братика та сестричку --- на кам'яну опору перил, і ці діти постійно крутилися переді мною, а я все боявся, аби вони бува не впали. Отак сиділи на краю --- і штовхалися. А вниз --- метрів 10. :( Усі місця біля перил було зайнято, тому десь із півгодини я споглядав далекі спалахи феєрверку з почуттям певного страху за цих дітей.

Роздивився багаточисленні плавучі готелі й ресторани, пришвартовані до берега в районі метромосту. Деякі з них сліпили ілюмінацією, а деякі за розмірами не поступалися, мабуть, середньому авіаносцю.

Після двох сетів кількість людей, що тяглася ближче до епіцентру події, зрівнялася з числом тих, хто вертав назад. Мабуть, люди не хотіли мати проблеми з дорогою додому. На набережній утворилася пробка спочатку в бік шоу, а пізніше --- в обидва боки.

Серед глядачів виявилась якась тусівка байкерів зі знаменами, яка чи не першою втікла з місця події після закінчення шоу.

В кінці всі люди з набережної (хто не мав свого авто) тупо повалили на станцію метро "Дніпро". Ця станція переважно простоює пуста й рідко бачить такий натовп, який був того пізнього вечора. Я прийшов туди близько 0:09 і спостерігав, як люди намагалися засунутися в уже утрамбовані живими тілами метровагони. Коли від'їхав останній за розкладом поїзд, багато розчарованих потяглося до виходу. Аж ось тут я випадково почув від знаючих, що буде ще пару поїздів до 0:38. :) Але залишався сумнів --- чи вліземо?.. Власне, вліз... :) Заштовхали ззаду зі словами "Ви їдьте --- в наступному поїзді нам вільніше буде". При цьому люди з протилежної платформи (на Київ) просто облизувалися й заздрили нам -- лівобережним. :)) Чи не вперше... :) Бо їхня остання електричка вже давно пішла...

Півділа було зроблено, але залишалося знайти підходящу маршрутку на лівому березі. Тут теж були проблеми. Зокрема, приїхав "Богдан", висадив пасажирів за 100 метрів від зупинки, трохи постояв, зробив коло пошани й демонстративно поїхав у парк. :) Але, врешті, й цей бастіон було взято з третьої спроби, а я ще раз відчув себе шпротом у банці. :)

Останнє яскраве враження цього вечора --- в цій же маршрутці виявився справжнісінький та непідробний Дождь! власною персоною. :)

Приїхав додому о 1:30. Ой який я був утомлений і т. д.!.. Пізніше дізнався, що в багатьох епопея з дорогою додому була набагато довшою та яскравішою. :) Мабуть, далася взнаки доза випитого алкоголю (я не вжив;)).

Якби ж я знав, ЩО на мене чекає в неділю... :)))

Горбаль

  • 05.06.08, 19:36
Нещодавно бачив у центрі Києва цікавий перфоманс. ;)

Іду собі, значить, у справах. Тут дивлюся -- двоє мужиків у невстановленому місці дорогу переходять. Ідуть вони -- й махають руками водіям: типу проїжджайте. Енергійно так махають, із елементами танцю.

Водії, звичайно, бачать, що таке діло (якісь мАкнуті явно пішоходи!), і пропускають...

А в мужиків цих такий вигляд, наче в Шарікова зі Швондєром. Але позитивно заряджені. :)

Ну, от перейшли вони дорогу. Один так собі спокійно йде, а другий побачив, що на нього перехожі зирять. Йому це, видно, сподобалось. От він розкриває свою вітровку, а під нею -- футболка "ГОРБАЛЬ НОВИЙ МЕР"!!!  Білим по синьому. Видно, з часів сидіння в агітаційній палатці не знімав.

Але це ще не все. Побачивши, що народ щиро зацікавився, він вирішив показати свій коронний номер. Несподівано для глядачів мужик задирає футболку... А ТАМ!... А ТАМ!!!!...

... ТАКЕ ЗДОРОВЕННЕ, НА ВСІ ГРУДИ Й ПУЗО У ПРИДАЧУ, ТАТУЮВАННЯ ОБЛИЧЧЯ ВОЖДЯ СВІТОВОГО ПРОЛЕТАРІАТУ ТОВАРИША ЛЄНІНА!!!!! Мабуть, із радянського рубля змальоване...

Я ледь не впав просто!!!... А цей мужик іще так типу підтанцьовує й підмигує. Видно, хоче сказати: "Дивіться, люди, який я крутий! А це ось мій кумир!..."

Отаке от... Не кожного дня бачиш щось подібне... Жалію тільки, що на мобілку не зняв. :( Просто було все так швидко й несподівано...


P. S. І це вже не вперше бачу таке. Ще пам'ятаю, як одного разу навпроти мене -- теж у центрі -- йшов мужик (десь мого віку) й голосно так волав щось типу "ЯНУКОВИЧ -- НАШ ЧЕЛОВЕК!!! ЯНУКОВИЧ -- ОТЕЦ КИЕВСКОЙ ОБЛАСТИ!!!" (виділене жирним -- дослівна цитата.) Не знаю, чи то був п'яний, чи несповна розуму, чи побився об заклад і програв, чи ще щось... Але виглядало воно також дуже смішно.
Страницы:
1
8
9
10
11
12
13
14
15
предыдущая
следующая