без болю
- 07.02.09, 17:13
Я досхочу набралася терпіння,
Я запаслась мечем від грубих слів,
Я сиплю в землю зорану насіння,
Яке ти розтоптати так хотів.
Воно зросте, омиване дощами,
Заколоситься мужньо восени.
Я пронесу його поміж літами,
Не відчуваючи років тих довжини.
Як важко чути на «люблю» відмову,
Та я зуміла біль цей подолати.
Пробачу тобі твоє гірке слово,
І буду все життя тебе кохати.