статья

Чому я пишу цю статтю? Ні, не тому що мені її задано написати і здати. Тому що у мене є серце, є люблячі батьки і тому що є я. Давайте на хвилину уявимо собі світ без турботи та любові. Уявили? А хтось це не уявляє, а живе так кожного дня. Кажіть, що хочете, а для мене проблема "діти без дорослих" є нагальною. Інколи діти залишаються насамоті навіть у благополучних родинах. Цього не видно, але це існує.
Отже, розглянемо для початку чому. Чому вони це роблять? Ви ніколи не замислювались над цим питанням, що ж штовхає дітей на такий незвичний для інтернет-залежних та прикованних до усіх принад цивілізації нас з вами крок? Причина перша - батьки.Або, якщо ви всетаки хочете заваїлювати [завуалировать], то скажемо - "матеріальний стан сім'ї". Багато з тих дітей, що опинились зараз на вулиці ( та й раніше опинялися) мають батьків - алкоголіків чи наркоманів. І найстрашніше - це й є другою причиною - вони не хочуть жити, як ми. Їх забирають з вулиць до притулків, та вони тікають. Вчені вже довели, що у цих дітей є так званий "ген бродяжництва", який і не дає їм спокійно існувати в цивілізованому суспільстві.До них посилають волонтерів - дітей такого ж віку, для того щоб вони розмовляли з безпритульними. Але від розмов ніякої користі.
Умови проживання у таких притонах жахливі - антисанітарія, комахи, відсутність елементарних засобів гігієни, - все це спричинює цілий спектр хвороб, які переходять у хронічні форми.

Це суцільний жах. Це бич нашого суспільства. Як їм допомогти? Відповіді на це питання не знайдено досі. Нажаль.

(еще нужна вычитка с редактированием)