Найдорожчі ранять прямо в серце,Найрідніші знають, куди бити.І пече так довго, наче перцем,Місце, де ударили, покрите.Присмаком, гіркішим від полину,Залишаються на добру пам'ятьТі пусті «ніколи», «до загину»,Ті «люблю», що лише очі манять…Тихих криків відгомін живе,Але люди поруч їх не чують.Примостившись, наче у кафе,Часто так довірою ласують.Смачно? Що ж, у нас в меню ще єНіжність і турбота безкоштовно,Можете зробити олів’є,На десерт – любові чашу повну.Солодко? Є щирість і відвертість,Все...
Читати далі...