Не
рідко сьогодні можна почути термін “ліцензія на користування надрами”.
Цікаво, що під цим терміном може матись на увазі одразу два різних
документа:
ліцензія на видобування корисних копалин з родовищ загальнодержавного
значення (ліцензія на вид діяльності згідно Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” спеціальний дозвіл на користування надрами родовища корисних копалин (документ дозвільного характеру).

     Ця
плутанина зумовлена тим, що ще не так давно спеціальні дозволи на
користування надрами називались саме ліцензіями. Тому не рідко можна
зустріти і уточнення “спеціальний дозвіл (ліцензія) на користування
надрами”. Між тим, стверджувати , що така назва застаріла, ще зарано.
Оскільки такі ліцензії видавались терміном на 10-20 років, то багато з
них діють по цей день, маючи на своєму офіційному державному бланку
назву “Ліцензія”.
     Внесемо ясність у розуміння різниці, між сучасними
термінами спецдозволу на користування надрами та ліцензій на
видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
     Хоч законодавче визначення термінів “ліцензія” і “документ
дозвільного характеру” на перший погляд досить схожі, це два зовсім
різні документи, видача яких регулюється різними нормативними актами.
Ліцензії надаються згідно Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”
і затверджених ліцензійних умов для кожного конкретного виду
господарської діяльності. Видача документів дозвільного характеру
(дозволи, погодження та ін.) в першу чергу регулюється Законом України “Про дозвільну систему в сфері господарської дільяності”, а також постановами Кабінету Міністрів, та іншими нормативно-правовими актами. що визначають порядок видачі.

     В
нашій ситуації для спрощення розуміння можемо умовно розмежувати ці два
поняття наступним чином - ліцензія видається на право здійснення певної
господарської діяльності взагалі, а спецдозвіл - на право використання
певного природного ресурсу на конкретно визначеній ділянці.
     При цьому усі надрокористувачі повинні отримати спеціальний
дозвіл на користування надрами, а ті з них, що мають намір видобувати
корисні копалини з родовищ загальнодержавного значення - повинні
отримати ще й ліцензію.
     Нагадаємо, що визначення того, які корисні копалини
відносяться до загальнодержавних, а які до місцевих, міститься в Постанові
Кабінету Міністрів України  вiд 12.12.1994  № 827 Про затвердження
переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення).

     До
загальнодержавних корисних копалин віднесено зокрема: горючі корисні
копалини, металічні руди, сировина вогнетривка, абразивна, ювелірна,
сировина для облицювальних матеріалів, фарфоро-фаянсова, цементна
сировина, підземні мінеральні води, підземні прісні води для
централізованого і нецентралізованого водопостачання, лікувальні
грязі,. інертні гази та інші.
     До корисних копалин місцевого значення віднесено сировину
цегельно-черепичну, піщано-гравійну, сировину для бутового каменю,
щебеню, будівельного вапна і гіпсу, хімічних меліорантів для грунтів.
та інші корисні копалини, не віднесені до корисних копалин
загальнодержавного значення.
     При цьому важливо пам'ятати, що одна й та ж корисна
копалина залежно від того для чого її запаси затверджено може
відноситись як до загальнодержавної так і до місцевої сировини.
Наприклад, пісковик і граніт, затверджені для використання в якості
облицювальних матеріалів (декоративний блочний камінь) будуть корисними
копалинами загальнодержавного значення. Але ці ж самі корисні копалини,
затверджені в якості сировини для бутового каменю - корисні копалини
місцевого значення. Вапняк може бути загальнодержавною корисною
копалиною при затвердженні його запасів у якості сировини для
облицювальних матеріалів, та сировини для цукрової промисловості і
місцевою - для бутового каменю, будівельного вапна чи меліоранту.


Більше  інформації на http://plast.vn.ua/ua/index.html

     Чимало було оптимізму з приводу прийняття 25 травня 2009 року Постанови
Кабінету Міністрів України “Про тимчасові обмеження щодо здійснення
заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
на період до 31 грудня 2010р.” №502 від 21.05.2009р.).

     Та на практиці багато контролюючих органів під різними приводами
категорично відмовились від виконання цієї постанови, решта ж
перевіряючих постійно вишукували усі можливі прогалини в законодавстві,
нечіткість формулювань тощо.
     Основним аргументом контролюючих органів в цій ситуації, як
не дивно було “верховенство закону”, мовляв закони про перевірки понад
будь-якими постановами Кабміну і т.п.
     В кінці року Верховна Рада порадувала представників малого бізнесу “узаконивши” мораторій на перевірки Законом
України “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення
умов ведення бізнесу в Україні” від 15.12.2009р.).
     Згідно цього Закону до 01.01.2011р. встановлюється мораторій на
перевірки суб'єктів малого підприємництва окрім тих, які віднесені за
відповідними критеріями до високого ступеню ризику, а також окрім
перевірок податкової та пенсійного фонду і органів захисту прав
споживачів за скаргами споживачів.
     Цікавий цей Закон і тим, хто займається господарською
діяльністю, що підлягає ліцензуванню. Тепер термін дії нових ліцензій
не обмежується. Однак Кабміном за поданням спеціального уповноваженого
органу з ліцензування все ж може бути встановлено обмеження терміну дії
ліцензії на деякі види господарської дільності, але не менше ніж 5
років.
     Отже, до кінця 2010 року більшість підприємств певною мірою
захищені від численних перевірок одразу двома мораторіями (законним та
урядовим), залишилось лише навчитись відстоювати свої права.

Читайте більше на http://plast.vn.ua/ua/index.html

Вченні стверджують, що в недалекому майбутньому найціннішим природним ресурсом стане прісна вода. Однак схоже, що для декого з нас ці часи вже настали, принаймні, для тих, кого спіймали на самовільному водокористуванні.

Найсвіжіший приклад, прямо з офіційного сайту Мінприроди України.

У період з 30 січняпо 05 лютого 2010 року спецпідрозділами Мінприроди за самовільне водокористування підземними водами було нараховано величезні  суми  підприємствам -   від  51 тис. грн. до 1,5  млн.грн.

Звідки ж такі цифри? Адже ще не так давно,  багато хто з керівників підприємств стверджував, що легше регулярно сплачувати штрафи, аніж оформляти дозвільні документи.

Ався справа у зміні формули длярозрахунку завданих збитків самовільнимводокористуванням. Так, 20 липня 2009р. було видано НаказМіністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 “Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів” В розділі IX цієї Методикинаводиться наступнаформула розрахунку збитків завданихсамовільним водокористуванням: З = 100 х W х Тар, сам де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, куб.м; Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн/куб.м, що діє в регіоні на момент виявлення порушення. ну а 100 - це власне, коефіцієнт, що застосовується згідно нової методики.

Для порівняння, у попередній методиці від 1995р., такий коефіцієнт взагалі  був відсутній, а сума завданих самовільним водокористуванням збитків дорівнювала вартості видобутої води. Тепер же розмір збитків за самовільне водокористування збільшено в 100 разів.

Спробуємопідрахувати в яку суму сьогодні можеобійтись самовільне забір підземнихвод.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів  України від 18 травня 1999р. №836 “Про затвердження нормативів збору за спеціальне водокористування"  норматив збору за  спеціальне водокористування у Вінницькій області складає 16,12 копійок за куб.м. (0,1612 грн./куб.м).

Таким  чином:1 куб.м.самовільно видобутої підземної водиу Вінницькій області обійдеться в (1х 0,1612 х 100) - 16,12 грн.

Дорожче всього самовільне водокористування обійдеться у Луганській та Миколаївській областях (по 21.16 грн. за куб.м.),

а також в деяких районах Івано-Франківської області (по 25 грн. за куб.м.). Найдешевше порушувати в Закарпатті ( всього 12.58 грн. за куб.м.) та в  деяких районах Чернігівської області  (по 11,08 грн. за куб.м.).

Однак,якщо самовільно видобута вода йде навиготовлення напоїв (так званийпромисловий розлив), то норматив

встановлюється у розмірі 2 грн. за  куб.м. Тому збитки від таких порушників можуть оцінити в розмірі 200 грн. за куб.м.

Таким чином, аби заробити на відкриття карної справи достатньо буде самовільнодобути зі свердловини в Закарпатті близько 3 тис.куб.м. води, а в Луганську і Миколаєві, вистачить і 2 тис.куб.м. Або ж розлити трохи більше сотні тисяч півторалітрових пляшок газованої води із “незаконної” свердловини.

Нащастя, для наших горе-підприємців, у   багатьох випадках державні інспектори при проведенні перевірок та нарахуванні

збитків допускають стільки порушень, що такі збитки цілком можуть бути  оспорені в судах.

Детальніша  інформація  на  нашому  сайті - http://plast.vn.ua

     Начиная
с 2004г. порядок предоставления спецразрешений на пользование недрами
определяется не Кодексом Украины «О недрах», а специальными
постановлениями Кабмина, принимающимися на каждый год. Вот и действуют
такие постановления только в течении года, на который были приняты.
Потому с 2005г. стала привычной ситуация, когда в первом квартале, а то
в полугодии предоставление спецразрешений на пользование недрами
полностью заблокировано. Да и после принятия соответствующего
постановления выдача спецразрешений начиналась не сразу, в связи в не
отработанностью механизма и новыми «правилами игры».
     Но в 2010г. ситуацию наконец исправили! Кабинет Министров
Украины принял постановление, согласно которого специальные разрешения
на пользование недрами в 2010г. будут предоставляться в порядке 2009г.
(Постанова КМУ від 29.10.2009р. №1181 “Про заходи щодо забезпечення
виконання Державного бюджету України у 2010 році”)
     Не смотря на то, что постановления, регулировавшие порядок выдачи
спецразрешений на пользование недрами в 2009 г. были далеко не
идеальны, продление строка их действия на 2010г. устранит множество
препятствий в сфере недропользования. К тому же отработанный за год
механизм выдачи спецразрешений на пользование недрами позволит быстрее
и эффективнее выдавать специальные разрешения на пользование недрами не
создавая очередей из сотен не выданных за 3-4 года разрешений.


Больше  информации на нашем  сайте :  http://plast.vn.ua

     Впродовж
останніх років все жорсткішими стають контроль та санкції за
забруднення та засмічення земельних ділянок.
     Так, лише за перші робочі дні 2010 року Держекоінспекція
України на офіційному сайті Мінприроди відзвітувала по проведеним
перевіркам, в результаты яких були встановлені факти засмічення
земельних ділянок, за що винуватцям нараховано чималі суми збитків з
передачею матеріалів до прокуратури для відкриття карної справи.
     Такі порушення були зафіксовані в Житомирській області на
ТОВ “Овочевий комбінат”, якому за засмічення земельної ділянки
відходами виробництва (овочеве бадилля, тощо) було нараховано суму
збитків у розмірі 297 тис.711 грн. А також у Дніпропетровській області,
де КП “Еко-Центр” за засмічення твердими побутовими відходами
нараховано суму збитків у розмірі 469 тис.32 грн.
     Розміри завданих збитків в цих ситуаціях є досить суттєвими
і, у випадку доведення вини підприємств, їхні посадові особи можуть
бути притягнуті до кримінальної відповідальності.
     Однак цікава ця ситуація в першу чергу тим, що, по суті,
як засмічення земельної ділянки може кваліфікуватись зберігання на
власній території відходів (в т.ч. побутових) без дозволу на розміщення
відходів і лімітів на утворення та розміщення відходів, а також
складування відходів у не призначених для цього місцях (місцях, що не
передбачають складування на них відходів певного типу, або на які
відсутні відповідні документи, накази, паспорта тощо). Так, згідно Методики
визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням
земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства,
засміченням земель вважається наявність на території земельної ділянки
сторонніх предметів і матеріалів.
     Таким чином
очевидно, що до питань правильного документального оформлення
поводження з відходами відтепер потрібно підходити з особливою увагою.

Більше  інформації  на нашому  сайті - http://plast.vn.ua