Любовні історії

1 

в цій кімнаті ніхто не говорить вголос
не вмикає приймач щоб дізнатись останні новини
тут немає нікого хто пам"ятає колір твого волосся
і осипається стеля
ледь торкнись до її блакитної шкіри
чи промов обережно: коханий
ці порожні півроку близькості морфій
між двома ударами в груди і спину
хто обіцяв тобі бути з тобою
пити цей безум гіркими ковтками
вдихати отруєні пахощі і залишитись живою?
-бідна розпатлана дівчинка_
кадри зітертого порно прихований розпач
як легко
ти видираєш крихкі сторінки
гладиш поламані бильця
лишаючи відбитки туги
в цій кімнаті залитій водою і світлом
теплій від дотиків й ігор дитячих дивних
пам"ятають лише імена
або кількість обіцянок
і не шукають винних

2
він знає про неї більше ніж інші
щоранку залишаючи ключ і гірчичні зерна на ліжку
промовляючи майже нечутно:ich bin liebe
він знає що робить
адже чого б вона не хотіла
що б не приховувала
завжди є хтось
хто дозволяє думати про себе
і не просить винагороди

3
розриваю розтинаю
білий конверт без адреси і адресата
вицвіле місиво літер фонем безнадійних
в кутиках злого кохання оскома
як довго
я вливала цей спирт у запалену рану
м"яко плавилась хіть під твердими долонями
любий
лезо торкає папір і проходить крізь шкіру
для тебе це божевілля змертвілої плоті
мовчання що не єднає

4
поки падає сніг
поки плівка не стерта не випещена
вогкими пальцями світлом тремкого чекання
розказуй довгі історії про людей з крихкими серцями
що не відають страху
окрім страху безсоння
лиш завтра
після тижневих вмовлянь і обіцянок
жовтої тиші в шпаринах дверей й підвіконня
речень обірваних десь напочатку
дозволь мені бути з тобою
не шукати причин голої пристрасті
не розривати тонкі сухожилля
уявних обіймів
допоки падає сніг поки можна
дихати теплим повітрям присутності
голосом що не існує