Сумні вірші

Біль роздирає моє серце Чуєш воно так тремтить Ім"я твоє лише озветься Серце до тебе біжить. Біль роздирає цю душу В сльозах вона мерехтить Як же втопити в них мушу Те на губах що бринить. Біль роздирає це тіло І звідусіль струменить Як же тебе я любила Мить,зупинись,довга мить... Просто.Все в житті реально дуже просто Та чому душа не чує простоти?? Ця реальність...я її забути мушу Бо у ній мене покинув ти... Ти приніс мені у ній лише страждання Вічні сльози,біль і крах думок Я тебе помітила відразу Зрозуміла--щастя не для двох. У коханні завжди є хтось лишній Той що любить Інших лиш любить В нашому коханні було усе так просто І мені шкода що ти це все розбив((( Моє серце випадає із грудей І заповнює адреналін мій мозок Коли чую ніжний голос твій Чи читаю я зізнань твоїх пянких бездумну прозу. Що зі мною сталося скажи І чому не почуваю я страждання А можливо просто серце знов знайшло любов Бо йому вже надоїло це чекання. Ти з"явився у моїм житті раптово Так неначе і ніколи не зникав Я так хочу,буду я бажать такого Щоб мені себе усього ти віддав... Якщо втрачу я тебе Сум полонить мою душу Верх печаль моя бере Відпустити тебе мушу. Я б боролася іще Та проте є біль,страждання Як же важко це усе Пережити це бажання. Я б боролася за те Щоб з тобою буть постійно Відчувати на губах Ніжний дотик оксамиту. І чому розлука нас Так безжально закрутила Не залишила нам шанс Бути разом,воєдино....