Твои холодные пальцы спускаясь по шее
Коснулись души моей тонкую нить
Она играет и плачет в замкнутом теле
Рвется на ружу, ей хочется жить
Красками ласки и нежностью чувства
Пронзает твой взгляд, зажигая внутри
Жажду любви, и больше не пусто
В душе так давно не загорались огни

Не отпускай мое тепло,
Оно согреет нас двоих
Не многим людям в жизни так везло
Что счастье падало на них
Не прогоняй все чувства прочь
Они не смогут выжить там
Где целый век царила ночь
Что не подвержена годам

Твои манящие губы шептали мне
О том как жизнь наполняется смыслом жить
О том как годы все люди лежат на дне
На дне вселенной где к звездам не просто плыть
Я обнимаю память твой образ в ней
Я не отдам обратно, не хочу терять
Нашу искорку счастья, средь тысяч огней
И вопрошаю к звездам, как ее удержать?!

И умирает, по частям, скорбя
Сбивая ритмы сердца моего
Любовь надежду счастья затая
Не видя больше света твоего
Я не заплачу, слишком мало сил
Я их отдал тебе вместе с моей душой
И мрак все свечи пеленой накрыл
На глубине оставив лишь одного..

Темніє знов, догорає день.
Зникає все навколо - залишаються обриси лишень...
Чорніє, тривожить порожнє небо,
Чорно-білі сни, яких нікому не треба...

Приспів:
Звільни мене з обійм чорних хмар,
Забери мене із світу примар,
Поринь зі мною в тихий сон,
Забери мене у свій полон!..

Порожня трава, порожній сніг,
Порожні сльози, порожній сміх,
Порожня зима, порожнє літо,
Порожні морози й те, що може зігріти...
Зупиняється погляд на блиску в очах:
Забери мене хоч в глибоких снах!..

Невидимим крилом Ти сонце ховаєш,
Наводиш імлу;
Найгучнішою тишею безжально вбиваєш,
Кличеш самотність злу...

Хмари враз розганя Твоя посмішка,
Мов кислота Твої сльози мені руки обпіка!

Безкрилий ангел
Кида мене в безодню;
Безкрилий ангел,
Очі Твої такі холодні!...

Ти, мов отрута, у вени пірнаєш,
Швидше думки у мозок Ти проникаєш,

Яскравіше сонця засліплюєш очі,
Ти глибше сну поринаєш у ночі!...

Безкрилий ангел
Кида мене в безодню;
Безкрилий ангел,
Очі Твої такі холодні!...

Введе в оману Твій ніжний дотик,
Що зненацька прийде разом з Тобою;
Забути змусять все уста Твої солодкі,
Наводячи дурман отрутою п'янкою...