а дійсно)
- 30.05.23, 17:53
Хоч і приїлася фраза, але )))))
зайшла в один московський чат по ссилочці Фейгіна)))) там орейро , точно )
Слава нашим мужнім воїнам і низький уклін назавжди. За нами правда. Слава ЗСУ
Останні статті
- Біль...
04.10.2024, 09:29 - Дякую за захист
01.10.2024, 09:24 - філологія
30.09.2024, 21:19
Українське морько. Бердянськ
- 25.05.23, 16:58
Бердянськ, фото Юлія- Юлія з https://www.facebook.com/groups/209526175755124/user/100001848080218/
Бердянськ сьогодні
- 28.04.23, 08:59
Із місцевого пабліку. Уявляю є..ла цих зрадників. ЗСУ поряд!!!
"Ну, вот мы и дождались приятных новостей. Колобки потихоньку разбегаются из Украинского Бердянска, думая, что если колона автомобилей и автобусов выезжает рано утром со Спорткомплекса, то ее никто не заметит. Витязи нехотя стягиваются поближе к фронту с награбленными пожитками, понимая, что вряд ли уже смогут ими воспользоваться после встречи с нашей Армией. Милицианты-колобки поумнее уже в пути на болота, поглупее - безосновательно уверены, что все обойдется и ответственности удастся избежать. Общая подавленность, безысходность с оттенком паники все отчетливее читается на унылых физиономиях городских предателей, поднимая настроения патриотам своим видом. Осталось только прикарманить как можно больше и попытаться с натыреным скрыться. Этим и занимаются сейчас скрепоносцы-расисяне и «слуги господние» из числа местных попов московского патриархата. На днях настоятель церкви Святого Николая-Чудотворца (она же церковь на Спорткомплексе), местный архимаг Виталик Гогунский, сепар с многолетним стажем, активно обсуждал с расисянами имущество, которое в срочном порядке необходимо вывезти из церкви на болота. Попросту говоря – украсть, как в лучших традициях самой духовной страны на свете, которой все завидуют. Подобное будет происходить или уже происходит во всех храмах города, по аналогу с Херсоном. Гогунский и ему подобные гэндальфы давно живут оторванными от Бога и веры, в головах только материальные ценности и расийские скрепы, поэтому вывозить будут все, что смогут унести, увезти, оторвать или отодрать. Очень забавно было бы посмотреть на одурманенных прихожан московских храмов, когда в один уже недалекий момент они узрят пустые помещения, без святынь, без икон, без ничего. Как они будут оправдывать московитов? Украли по воле Бога? Украсть у фашиста – не грех? Украли, потому что это и так все наше исторически? В рюзьком мире без изменений: русня ворует, грабит, отжимает. А виноваты украинские неонацисты и загнивающий запад."
"Ну, вот мы и дождались приятных новостей. Колобки потихоньку разбегаются из Украинского Бердянска, думая, что если колона автомобилей и автобусов выезжает рано утром со Спорткомплекса, то ее никто не заметит. Витязи нехотя стягиваются поближе к фронту с награбленными пожитками, понимая, что вряд ли уже смогут ими воспользоваться после встречи с нашей Армией. Милицианты-колобки поумнее уже в пути на болота, поглупее - безосновательно уверены, что все обойдется и ответственности удастся избежать. Общая подавленность, безысходность с оттенком паники все отчетливее читается на унылых физиономиях городских предателей, поднимая настроения патриотам своим видом. Осталось только прикарманить как можно больше и попытаться с натыреным скрыться. Этим и занимаются сейчас скрепоносцы-расисяне и «слуги господние» из числа местных попов московского патриархата. На днях настоятель церкви Святого Николая-Чудотворца (она же церковь на Спорткомплексе), местный архимаг Виталик Гогунский, сепар с многолетним стажем, активно обсуждал с расисянами имущество, которое в срочном порядке необходимо вывезти из церкви на болота. Попросту говоря – украсть, как в лучших традициях самой духовной страны на свете, которой все завидуют. Подобное будет происходить или уже происходит во всех храмах города, по аналогу с Херсоном. Гогунский и ему подобные гэндальфы давно живут оторванными от Бога и веры, в головах только материальные ценности и расийские скрепы, поэтому вывозить будут все, что смогут унести, увезти, оторвать или отодрать. Очень забавно было бы посмотреть на одурманенных прихожан московских храмов, когда в один уже недалекий момент они узрят пустые помещения, без святынь, без икон, без ничего. Как они будут оправдывать московитов? Украли по воле Бога? Украсть у фашиста – не грех? Украли, потому что это и так все наше исторически? В рюзьком мире без изменений: русня ворует, грабит, отжимает. А виноваты украинские неонацисты и загнивающий запад."
Муки совісті
- 18.04.23, 10:00
Не запитали Рамашку, як він, тепер відчуває їх?
Але по є..лу видно, що так.
Але по є..лу видно, що так.
просто весняний котик...
- 11.03.23, 17:28
якого ми залишили вдома.
він порається сам по господарству. (це такий гумор, щоб не плакати)
сумуємо. (але щоб розказати достеменно як, то треба передивитись тонни матеріалу - малюнків, коміксів і переслухати байок)
нехай всі повернуться додому.
чи зрозуміють нарешті, де їх дім)
тектонічні зміни в долях та свідомості мільйонів.
що краще, те і те, мабуть...
головне - встигнути сказати те, що хотів.
але клубок у горлі іноді заважає.
набутися поруч. як момент. і як вічність.
сьогодні знову у Запоріжжі гучно.
з вірою у котиків ЗСУ
дякую, що ми живі. 
Із сєрії "МОЯ КРАЇНА НІКОЛИ НЕ СТАНЕ НА КОЛІНА"
- 05.10.22, 22:49
На блогах Байок ностальгує за срср, і тримтить перед ворожим Заходом, поки наші Герої звільняють нашу рідну землю.
І хочу сказати вам, совкодрочєрам, ви скоро помрете, а наші діти і внуки буть жити у вільній країні.
А це фото від дій новітніх фашистів. Невже це можливо у 21 столітті?
І хай у горлі убивць навіки зостануться кістки вбитих і закатованих українців, а також у тих, хто їх підтримує.
"Орест" після московитського полону.
Українські правоохоронці знайшли катівню в селі Піски-Радьківські в Ізюмському районі на Харківщині, де російські окупанти знущалися із захоплених військовослужбовців.
https://zaxid.net/news/
https://zaxid.net/news/
"Вчора ввечері я випадково взяла до рук уявну коробку з видраними золотими коронками. Я просто не встигла заплющити очі, механічно торкнулася і… тепер ношу її в собі другий день.
Ношу і ранюсь об неможливість усвідомити це звірство. Істерично мию з милом думки. Хочу залляти хлоркою світ, що це допустив.
Час від часу опиняюся в маленькому залі Аушвіцу, в тому з такими ж видраними зубами. Пишу крейдою на уявних воротах неба «Покарай! Покарай! Покарай!».
З нами Бог та ЗСУ...
Слава ЗСУ, слава нації, смерть ворогам.
Трєтє море
- 17.09.22, 15:54
Останні 206 діб у голові обривки думок. Думати важко, але війна пробудила скриті інстинкти. А ще здатність до емпатії іноді перекриває власне дихання. Скільки людського горя на очах всього світу... Пливуть фрази у соцмережах, ютубі, стине кров від побачених звірств недонації...
Яніна Соколова
Як би ви, тварини одноклітинні, нас не вбивали, не мордували, не калічили все одно у кожного з нас лишиться під шкірою цей браслет. І за цей браслет в серці ми будемо воювати до кінця. Все закінчиться нашою перемогою, а ви, покидьки, до кінця своїх днів, якщо виживете, будете мати цей браслет в горлі.
Де б ви не були, нелюди, цей браслет буде вас переслідувати.
До кінця життя. І довше. 100 років по тому ваших дітей і онуків. Всюди.
Вересень, 2022.
Юрій Гудименко
В Україні не два моря, а три. Чорне, Азовське і море крові. Крові, яку століттями проливали за цю землю українці. Крові своєї і крові ворожої.
Воно десь там, під землею. Величезне, безвітрене море, багряне, немов вишневий сік. І кожного дня це море стає більшим, бо через землю у нього стікає, струмками, а іноді ріками, все нова і нова кров.
Не хочется писати штампами... Але 206 днів у кожного своя війна. Коли ти за лінією тимчасово окупованої території, дихати, справді легше. )
Відео, яке вразило також нещодавно. У Германії важкохворі люди роблять тату з портретом пуйла, щоб "забрати його з собою" на той світ)
Лист із Херсону
- 09.06.22, 15:07
"Наташа, ми тримаємося щосили. Відчувається, що вони бояться.
Дуже бояться. Вони можуть зупинити на вулиці будь-яку людину і змусити повторити кілька разів, що вони великі, що вони сильні і ми хочемо жити з ними.
Ми опускаємо очі і повторюємо, а в голові крутиться - як же ви, с@ки, боїтеся, якщо вам, для вашої величі, потрібно, щоб хтось про цю велич повторював.
Як ви самі в собі не впевнені.
Це як, статевий акт з імпотентом, якому треба нескінченно повторювати, що він сильний, що в нього все виходить, дуже довго і вперто для нього старатися і при цьому думати, коли ж це болісне знущання, нарешті закінчиться.
Ми повторюємо це для того, щоб зберегти нас усіх. Тому що дуже складно воювати беззбройній людині проти безмозглого тулуба з автоматом.
Тому що потім, коли цю нечисть виженуть із нашої землі, нам треба буде упорядковувати місто. З ким би ми зараз не говорили, у всіх одні слова.
Слова, що у місті запах гнилі. Нам, напевно, потрібно буде дуже багато миючих засобів, щоби просто довго мити тротуари, будинки, і навіть дерева.Тому що все, до чого торкалися ці нелюди, має запах гнилі.
Вчора одна жінка, пенсіонерка, відмовилася повторювати, що вони великі. Три здорові мужики її роздягнули і залишили на вулиці, заборонивши комусь підходити до неї, щоб допомогти.
Три години вона роздягнена стояла на вулиці і тільки голосно говорила:
«Не підходьте до мене, мої рідненькі. Не наражайте себе на небезпеку. Будь ласка! У нас ще буде з Вами дуже багато справ... Потім!
І ще. Вони крадуть.
Вони крадуть усе.
Мені навіть складно вигадати, що вони не крадуть.
Ми ніколи не бачили крадіжки у таких масштабах. Починаючи від дитячих іграшок і закінчуючи ящиком овочів, що підгнили.
Вони бояться, бо у місті постійно розклеюють листівки.
Наші листівки із українською символікою.
Ми чекаємо на ЗСУ. І коли вони будуть близько, то херсонці голими руками та зубами розправлятимуться з нечистістю.
Вони це відчувають.
Тож поспішають.
А ми зачекаємо.
Зачекаємо.
Зчепимо зуби, стиснемо кулаки до оніміння в пальцях і чекатимемо. Тому що нам є заради чого чекати.
Щоб було раз і назавжди. І жодного з цієї нечисті не лишилося.
А потім митимемо місто.
Довго.
Наташа, передайте всім, що Херсон – це Україна!
І, якщо можете, моліться за нас, називаючи у своїх молитвах усі українські імена.
Тому що це наші імена..."
Автора написаного по зрозумілих причинах не вказано.
Та ще один привіт із Херсону!!!
Волонтер дядя Гриша з м. Херсон.
А на блогах як завжди... помідорному зраднику весело у своєму бредовому ідіотизмі.
