Моя мама

На вулиці був ливень із грозою. Гримів грім, яскрава блискавка розрізала чорне небо. Я, маленька дівчинка, дуже боялая всього цього, і моє маленьке серденько завмирало при кожному новому ударі грому. Я закуталася у величезну ковдру, залізла на диван і злякано спостерігала за всіма негодами у вікно. Господи, як же  було моторошно!!! Я була вдома сама, тому страшенно хотілося плакати, але я тоді вважала, що мої слізки ще більше накличуть біду і ливень не вщухне ніколи…

Пригорнувши мою найулюбленішу іграшку – лисичку Алісу, я заспокоювала її і казала, щоб вона не плакала, що зараз прийде наша мама і все буде гаразд, що пройде дощик і не буде так сумно. Аліска хитро поглядала на мене своїми очима-бусинками і нібито погоджувалася зі мною…

 двері нашого будинку відчинилися!!! Нарешті прийшла моя МАМА!! На ній не було жодної сухої нитки. Побачивши мене, мої перелякані очі, вона підійшла до мене і запитала, чого це я сиджу під ковдрою і трясуся, як заєць у кущах? І тут мої сльози полились… «Мамо! Мені страшно!!» Матуся ласкаво посміхнулася, пригорнула до себе і сказала, що дощ закінчиться, як тільки я перестану плакати і ще в неї є маленький подаруночок від маленького їжачка.

Мої великі зелені очі враз перестали плакати, наче мамині слова були якимось закляттям і дивилися з подивом, мовляв, а що таке дійсно може  бути? Ніжні мамині руки пестили моє волосся, а лагідний голос промовляв далі, що коли дощик пройде, на дворі для мене теж буде один, але вже великий, подарунок.

«Оце так! Аж цілих два подарунки!» - подумала я, шмигаючи носиком. « А ти мене не обманюєш, мамо?»- запитала дитяча недовірливість, хоча я знала заздалегідь, що матуся завжди говорить тільки правду. «А ось подивись сама.»- ненька вийняла із сумки великий бублик- це тобі від їжачка… Ой який же смачний той бублик, та ще коли тобі його сам Їжачок передає!

Радісна посмішка…. І бац! На вулиці сонце! І дощу немає… Мама бере мене на руки і підходить до вікна: «Дивись!»- каже вона показуючи вдалечінь… І на фоні темно-синього неба замріяла веселка… «Ух ти! Мамо, а як це??» . «А так… просто все для тебе, мій зайчику!»

P.S. МОЇЙ МАТУСІ У ДЕНЬ ЇЇ НАРОДЖЕННЯ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.....