Чи може поезія змінити світ?
- 17.10.11, 15:12
За статистикою, у світі лише 1% людей читають поезію, а поетів у вибраній когорті літераторів (справжніх поетів!), цілком вірогідно, теж налічується стільки ж – 1%.
Отже, якщо подивитися з цієї точки зору на потрібність поезії для існування у матеріальному заанґажованому світі, то її корисність виявляється геть мізерною! (Лише 1% від 100%).
«Поезія не змінює нічого...» - приречено зітхає Октавіо Пас у цьому ключі...
«Що поезія може...» - вторить йому український поет Василь Махно, теж не виходячи за рамки контексту...
І схожих фраз, повірте, із уст натхненних і трохи розчарованих намарністю свого ремесла для матеріального світу служителів Евтерпи та Каліопи можна назбирати в історіїї літератури сотні... а можливо, й тисячі... Але жоден із них (поетів) не проміняв би часів своєї наснаги та моментів втілення власних образів у римовані віршоспіви на звичайне життя пересічних громадян.
Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха Під владою чаруючої ночі, А тільки я одна неподоланна Врочистую одправу починаю Перед моїм незримим алтарем... - урочисто заявляє зоря української поезії Леся Українка.
Як зробити так, щоб творити вірші й не голодувати, себто отримувати за те, що ти створюєш вірші, гроші? Цікаве питання. Пушкін жив за рахунок кріпосних селян, а ще – з подачок вельмож світу сього [царя, наприклад, який пожаловав йому найнижчу посаду у своєму почеті: камер-юнкера(?!)]. Про Рільке, взагалі, промовчу, бо він не гребував навіть засовувати руку в фонд власної доньки, на навчання якої одна багата пані поклала гроші. (!)
Але ж зараз інші часи (цивілізовані) скажете ви – треба свою творчість продавати. Хоча тоді втрачається послідовність і, так би мовити, ідеальність високого слова – поезії, її так би мовити, призначення: будити лірою вищі чуття, спонукати й надихати до світла, до позахмар’я. Хоча поет і продавав свою творчість впродовж століть, проте продаючи ідеальне, позбавлене матеріальності, навіть чуже будь-якій матеріальності, він мав собі шматок хліба, але втрачав оту високу натхненність, себто визнавав вищість матеріального світу над позахмар’ям.
Повністю читайте статтю на ХайВей:
Коментарі
AL4y
117.10.11, 16:29
Взагалі, то классно, коли творчисть (і поезія в тому числі) приносить гроші. І вона від цього, на мій погляд, ні скільки не втрачає, якщо автор продовжує бути відвертим.
А за себе скажу - буду писати навіть, коли ніхто не буде читати, не кажучи про якийсь там заробіток взагалі.
Тому що не можу без цього.
Хан Геварыч
217.10.11, 16:30
смотря что писать
TatianaR
317.10.11, 16:43Відповідь на 1 від AL4y
сенс цієї моєї статті якраз і полягає в тому, щоби донести до деяких поетів істину, що пишуть то вони не задля заробітку, і не задля публікацій, і навіть не задля 1% читачів. Пишуть вони тому, що не можуть не писати - у цьому і полягає головний парадокс поетів, і не тільки поетів, а й усіх творчих людей.
Просто наш світ недосконалий!
TatianaR
417.10.11, 16:46Відповідь на 2 від Хан Геварыч
ну, да
пасквілі політичні, наприклад, ціняться не дуже, а от панігірики, так і очєнь даже
AL4y
517.10.11, 16:52Відповідь на 3 від TatianaR
думаю, кожен знає сам, для чого він пише. і щось доносити - марно.
TatianaR
617.10.11, 17:04Відповідь на 5 від AL4y
людина, коли потрапляє в залежність від недоскональних мірок цього матеріального світу, може втратити і здатність до польоту, бодай у власних творах
але справді, у кожного свій вибір
Хан Геварыч
717.10.11, 17:08Відповідь на 4 від TatianaR
в точку
TatianaR
817.10.11, 17:12Відповідь на 7 від Хан Геварыч
ти чому думаєш, Чехов і Булгаков були лікарями? Бо вони лікуванням заробляли на життя. Булгаков щоправда, потім перестав лікувати, і який результат - почались матеріальні проблеми
AL4y
917.10.11, 17:18Відповідь на 6 від TatianaR
Головне відвертість! Немає польоту - пишеш про плавання чи повзання по землі - це теж цікаво.))
TatianaR
1017.10.11, 17:21Відповідь на 9 від AL4y
точно