До лікарні із психозом 

ДАІшник потрапив, 

Адже спокій свій і сон 

Геть зовсім утратив. 

-І в яку ж це довелося 

Вам вскочити халепу?- 

Запитує тихо лікар 

Старлея Прищепу. 

-Розумієте, в неділю 

Зупинив "Каліну" 

І ввічливо запитую 

Водія-дівчину: 

-Предявіть мені будь ласка 

Ваші документи! 

І у відповіь почув 

Такі аргументи: 

-В коричневій їх сумочці 

Напевне забула, 

Бо сьогодні інші туфлі 

Ось уже я взула!!! 

...І тому мене весь час 

Не покидала думка, 

Як пов'язані права, 

Туфлики і сумка??? 

Стоїть п'яний Опанас 

Біля банкомата. 

Й ось підходить гроші зняти 

Дівчина цибата. 

Картку вставила, пін-код 

Швиденько набрала, 

Гроші видало й вона 

До гаманця поклала. 

Спантеличений Панас 

Почав промовляти: 

-Люди добрі, може хтось 

Мені підказати, 

Пів години вже стою 

І спостерігаю, 

А як грати в цю ось гру, 

Вибачте не знаю!!! 

В бізнесмена інтерв'ю 

Таня хоче взяти: 

-Про секрети успішності 

Могли б розказати? 

-Тут секрет лише один 

Треба пам'ятати, 

Витримку, а ще терпіння 

Завжди добрі мати! 

-Ну, я думаю незавжди 

Поможе терпіння, 

Тут потрібні ще якісь 

Особливі вміння! 

Не наносите ж ніколи 

Ви водички в ситі!!- 

Мовить жінка гордо так, 

Дума карти биті. 

-Неправі ви тут, шановна, 

Мушу вам сказати: 

Взяти сито... й до зими, 

Можна ж зачекати!!! 

По ТВ іде чергова 

"Ай лав" мелодрама. 

Її дивляться як завжди 

Катруся і мама. 

Головний герой Петро 

Зізнався в коханні, 

Промовляючи так ніжно 

До дівчини Тані: 

-Коли бачу я тебе, 

Серденько співає, 

А тим часом в животі 

Ніби хтось блукає!!! 

До екрана ближче Катя 

Швидко підійшла, 

Й невеселий монолог 

Такий повела: 

-Хтось блукає в животі? 

Це серйозно дуже, 

Перевірся, чи глисти 

Не завелись, друже!!! 

Рано вранці будить мати 

Синочка Миколу: 

-Прокидайся уже, сонце, 

Час іти у школу! 

-Я не сонце,а хмаринка!- 

Коля промовляє. 

-Як усе це зрозуміти?!- 

Матуся питає. 

-Я назву тобі причину, 

Мамочко, одну… 

Ще не виспався, тож зараз, 

Плакати почну!!! 

Ні дня я без рими не можу прожити, 

Фицає невтомний крилатий мій кінь, 

Тож щоб спастися від сонця і спеки, 

Сідаю писати під яблуньку, в тінь. 

А рими-мов бджоли, рояться тихенько, 

І ось вже рядочки лягли на папір, 

Знову з'явилося "нове дитятко", 

Гумор, пейзаж, про коханнячко твір. 

Легесенький вітер вгорі повіває, 

І листячко шепче щось ніжно мені, 

В ці митті про все я тоді забуваю, 

Бо зовсім зникають всі думи сумні. 

-Не зберається ще заміж 

Онука Світлана?- 

Запитав сусід Петро 

У діда Степана. 

-Нє, не хоче, з хомяком, 

Був сумний ітог: 

Не кормила його Свєта, 

А він взяв...і здох, 

Тож говорить: чоловік? 

Боже, збережи! 

Це ж отвєтствєність велика, 

Що там не кажи!!! 

Ранесенько чоловіка 

Дружина питає: 

-Розкажи мені, Семене, 

Що то означає, 

Повернувся ти додому 

П'яний мов скотина, 

Чом подряпана була 

Уся твоя спина? 

-Не повірш ти, кохана, 

Сам не зміг іти, 

Тому пташечці орлові... 

Довелось нестИ!!! 

-Що то, куме, означає: 

"Утєчка мозгов"?- 

У Івана запитав 

Кузьма Стояков. 

-В ситуації твоїй, 

Не буду крутити, 

Небезпечно дуже,брате... 

Нежить підхопити!!!