Нездійсненні бажання

Хміль Степан сусіду в очі 

Пильно заглядає, 

І голосом з надією 

Таке промовляє: 

-Я хотів би зараз, Петре, 

Вихилить чарчину, 

Рлзігрався апетит, 

Ледь стримую слину! 

-Ти, Степане, уже став 

Мов моя дружина!!! 

-Що, до чарки також ласа 

І твоя Галина???! 

-Ні, сусіде, вона завжди 

Такеє бажає, 

Що у мене, як ти знаєш, 

Звичайно ж немає!!!