Історія житомирської обласної організації вфст «колос»

Як свідчать архівні документи, спортивне товариство «Колос» на Житомирщині розпочало свою діяльність ще у 1938 році. У товаристві активно розвивалися гімнастика, легка атлетика, гідно представляли «Колос» і футболісти: відомо, що 18 липня 1938 року свій матч із командою Н-ської військової частини, яка вважалась кращою на Житомирщині, “Колос” зіграв внічию 2:2. 
Друга світова війна на чотири роки призупинила поступальну ходу в розвитку спортивного руху Житомирщини, тож свою діяльність «Колос» відновив лише в 1946 році. Першим післявоєнним головою товариства став Козлов. Товариство об’єднувало дев’ять колективів фізкультури технікумів, підпорядкованих Міністерству сільського господарства, а з часом число колективів збільшилось до 13-ти. Найкраще в ті роки була поставлена фізкультурна справа в Крошенському сільгосптехнікумі та Рогачів-Волинському зоотехнікумі. Колектив фізкультури зоотехнікуму, який очолював Ганошин, ставав переможцем багатьох обласних змагань. Легкоатлети технікуму взяли участь в першості Центральної Ради ДСТ «Колос». 
В кінці липня 1948 року в м. Житомир на спортивних майданчиках Крошенського технікуму та стадіоні «Спартак» пройшли міжобласні змагання на першість Центральної Ради ДСТ «Колос». Досить вдало виступили в змаганнях спортсмени Крошенського сільгосптехнікуму, які стали переможцями в стрільбі та посіли ІІІ місце в легкій атлетиці. В особистій першості студент Сахненко фінішував другим в бігу на 1000 м, а команда Житомирського технікуму землевпорядкування також стала другою в змаганнях з городків.
В 1948 році на Житомирщині утворюється ще одне сільське спортивне товариство «Урожай», яке об’єднало 35 колективів фізкультури машино-тракторних станцій і майстерень, радгоспів області, працівників сільськогосподарського машинобудування. Очолював його Л.Д. Чоботарьов.
У післявоєнні роки на Житомирщині існували два спортивні товариства під назвою «Колос» і «Урожай». Перше об’єднувало 13 колективів фізкультури технікумів сільськогосподарського профілю, друге – 35 колективів фізкультури машино-тракторних станцій і майстерень, радгоспів, працівників сільськогосподарського машинобудування області.
Але більшість сільської молоді, працівників ланів і ферм все ж таки залишалася осторонь фізкультурного руху, - про це свідчать результати сільських спартакіад 1949 і 1950 років, які проходили під егідою районних і обласного спорткомітетів. Ініціативу ентузіастів фізкультурного руху села про створення єдиного сільського спортивного товариства на Житомирщині активно підтримало керівництво області. Відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У від 19 серпня 1950 року, рішенням Виконкому обласної ради депутатів трудящих і бюро обкому КП(б)У від 7 вересня 1950 року на Житомирщині утворюється добровільне сільське спортивне товариство «Колгоспник».
Першим головою обласної ради на І організаційному Пленумі 28.10.1950 р. став один із досвідчених фізкультурних організаторів В’ячеслав Степанович Корзун, який працював на цій посаді до 1965 року. Ще в далекому 1929 році він почав займатися у спортивному гуртку 23-ої житомирської школи, який організував чемпіон України 1924 року у метанні списа Леонід Григор’єв. В’ячеслав Корзун був одним із провідних спортсменів у Житомирській окрузі і області в період 1929–1941 років. Чемпіон і рекордсмен області в бігу на 100 м та стрибках у довжину, член збірних команд з волейболу, футболу, хокею – такий неповний перелік спортивних досягнень В. Корзуна. Саме його організаторські здібності допомогли досить швидко підняти авторитет сільського спорту Житомирщини. За короткий термін у всіх 35 районах області були створені районні ради товариства та 758 сільських колективів фізкультури. Вже в 1951році з’явилися перші рекордсмени України серед сільських спортсменів. О. Осадчук встановлює рекорд республіканського товариства в метані списа – 29 м 33 см, А. Ейсмондт – в бігу на 1500 м з результатом 5 хв 30 с. В. Могульський стає рекордсменом в метані диска (39 м 49 см) та В. Ярошевський у метанні гранати (76 м 77 см), що був на той час всесоюзним рекордом.
З метою удосконалення роботи з розвитку сільського спорту, керівними органами області 27 липня 1956 року було прийнято рішення про об’єднання товариств «Урожай» і «Колгоспник» в одне ДССТ «Колгоспник».
У 1968 році товариство «Колгоспник» реорганізується в добровільне профспілково-кооперативне спортивне товариство «Колос», яке проіснувало до 1987 року. В 1987 році товариство увійшло до складу ВДФСТ профспілок. 
У різні роки головами обласної ради працювали: В.Г. Нікітчук, Г.К. Жеріков, М.М. Дідківський. 42 роки Житомирську обласну раду ФСТ «Колос» успішно очолює К.К. Марчук (1964–1972 роки працював на посаді начальника навчально- спортивного відділу і заступника голови обласної ради). За його ініціативи і кропіткої організаційної роботи 4 липня 1990 року відновила свою діяльність обласна рада ВФСТ «Колос» АПК України.
За роки існування у фізкультурних лавах товариства вихована велика когорта чемпіонів і рекордсменів різних рівнів з багатьох видів спорту.
Учасник І Спартакіади народів СРСР 1956 року, призер першості Радянського Союзу, чемпіон Спартакіади України, Заслужений тренер України Микола Пилипович Соломахін заснував в Житомирі школу класичної (греко-римської) боротьби. Вже в 1966–1967 роках чемпіонами Всесоюзних змагань серед сільських спортсменів стали його учні Володимир Тарарухін, Степан Гацьківський, Володимир Фомініч. Два останні були також срібними призерами чемпіонату СРСР, а В. Фомініч 4 рази володів титулом чемпіона України.
Заслуженими тренерами України стали послідовники Соломахіна – В. Тарарухін, А. Задорожний, В. Іщенко. Славні традиції соломахінської школи продовжили майстри спорту міжнародного класу, чемпіон світу (1978 р.) серед юніорів, срібний призер чемпіонату Європи, чемпіон VІІ спартакіади України Анатолій Кравченко, чемпіон СРСР, шестиразовий чемпіон України (1979–1984 р.р.), чемпіон Олімпійських ігор дружній армій (1982 р.) Михайло Черняхівський. Чотири рази (1975–1978 рр.) вигравав Всесоюзні змагання серед сільських спортсменів Павло Разін, тричі – Володимир Бульба, чемпіоном – Микола Бондаренко. 8 разів ставав чемпіоном України Володимир Сандрацький. У Житомирській школі боротьби пройшов початкову підготовку Петро Коток, учасник Олімпійських ігор 1992 і 1996 років. Вагомими здобутками радував майстер спорту міжнародного класу з вільної боротьби призер чемпіонату світу серед молоді Віктор Білокопитний.
У товаристві багато уваги приділялось розвитку сільського велоспорту. Ще в далекому 1958 році звання чемпіона СРСР з велокросу завойовує житомирянин Іманс Ременьш. До складу збірної команди України входили неодноразові переможці і призери Всеукраїнських і Всесоюзних змагань серед сільської молоді Галина та Леонід Колбасенко (з часом отримав звання заслуженого тренера України). Чимало перемог було на рахунку Почесного майстра спорту СРСР, заслуженого тренера України Марії Тиркут (перший тренер бронзового призера XVII зимової олімпіади з біатлону Валентини Цербе), майстрів велоспорту Людмили Павлюк, Надії Шведюк, Єлізавети Вовк, Романа Зайця. Серед знаних велосипедистів товариства вихованець заслуженого тренера України С.П. Кострицького, майстер спорту міжнародного класу, чемпіон СРСР та спартакіади народів СРСР Володимир Баранівський, учень заслуженого тренера України С.І. Кореви, володар Кубку СРСР Олег Соколов. Чемпіонами України ставали Людмила Павлюк, Надія Швидюк, Світлана Гігєлєва, Ігор Люшненко, Юрій Метлушенко, Святослав і Юлія Толмачови. Святослав Толмачов неодноразово перемагав на Всесоюзних спартакіада серед сільської молоді, Світлана Гігєлєва та Юрій Метлушенко були учасниками чемпіонатів світу серед професіоналів. Чимало нагород налічується в майстра спорту СРСР, заслуженого працівника фізичної культури і спорту України А.М. Тарабукіна. Саме за його участі в Житомирському агроколеджі збудована сучасна спортивна база, що дозволяє спортсменам коледжу добиватися успішних результатів з багатьох видів спорту.
Протягом 65 років радували своїми успіхами легкоатлети сільського товариства. Переможцями Всесоюзних і республіканських змагань у різні роки були Василь Руденко, Володимир Янчук, Лідія Потійчук, вихованці заслуженого тренера УРСР Д.С. Ірлінського Галина Межирицька, Галина Лук’янчук, Василь Шостенко, Валерій Комінарець. Майстер спорту міжнародного класу і рекордсменка України Любов Свірська в 2008 році займала 30 сходинку в списку кращих марафонок світу за всі роки.
Рекордсменкою України і СРСР зі стрибків у висоту (1 м 94 см – 1979 р., 1 м 96 см – 1980 р.) та чотириразовою чемпіонкою Всесоюзних змагань серед сільських спортсменів (1974–1978 рр.) ставала Ніна Сербіна. Чемпіоном СРСР зі спортивної ходьби на 50 км в 1981 році був колишній член товариства «Колос» Віктор Гродовчук. Звання чемпіона СРСР серед юніорів в бігу на 800 м завоював Микола Добровольський. Срібну нагороду чемпіонату Європи на цій же дистанції виборов учень Заслуженого тренера України В.Р. Зорніка Олександр Осмолович (в 2013 році – срібний призер чемпіонату України, чемпіон України 2014 р. з бігу на 1500 м).
Великого поширення серед сільських спортсменів в останні роки набув гирьовий спорт, в якому члени товариства «Колос» досягли вагомих результатів. Далеко за межами країни відоме ім’я чемпіона світу серед ветеранів (2002 р.), рекордсмена та срібного призера СРСР, багаторазового чемпіона та члена збірної команди України, Заслуженого працівника фізичної культури і спорту України Олександра Дідовця, неодноразового чемпіона світу і України Петра Тоскалюка, чемпіона світу 2013 р. Олексія Остапчука. Гирьовий спорт протягом багатьох років незмінно входить у програму сільських ігор області. Призером чемпіонату світу з важкої атлетики серед юнаків був Віктор Гавінський.
У 1950–80 роки в товаристві плідно працювали кінноспортивна школа, секції з веслування (була чудова веслувальна база), стендової стрільби. У товаристві підготували чемпіонку та багаторазову призерку Радянського Союзу зі стендової стрільби Людмилу Щипець. Чемпіонами Всесоюзних сільських змагань 1973 року стала волейбольна команда товариства «Колос». У 1990-х роках у товаристві успішно розвивалася акробатика, де високими здобутками відзначились Олександр Руденко, Олександр Ничепорук та інші вихованці "Колоса".
У Житомирській обласній організації підготовлено 14 майстрів спорту міжнародного класу СРСР та України, 93 майстри спорту СРСР, 47 майстрів спорту України. У товаристві функціонує 389 спортивних споруд, 20 спортивних залів, 31 приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять, 198 футбольних полів. Обласна організація Житомирщини об’єднує 23 районних і 517 первинних організацій, 6 ДЮСШ, де навчається 1456 вихованців. До основного складу збірних команд України по олімпійських видах спорту зараховані В. Матвійчук (бокс), Н. Гапчук, Н. Дзюбенко, І. Миронюк, О. Осмолович (легка атлетика), кандидатами – І. Меленівська (боротьба вільна), К. Миронюк, В. Струтинський, Р. Шелесько (легка атлетика). З неолімпійських видів спорту до основного складу зараховані: Б. Вексей, Д. Єлізаров, Є. Корягін, О. Мінаєв, А. Процишин ( карате).