Археологія та стародавня історія Черняхівського району

В Черняхівському районі Житомирської області городища були у селах Бежів, Браженка, Високе, Вишпіль, Городище, Троковичі.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку та ХVIII століття Андріївка 4 – за 1400 – 1500 метрів на північний захід від села та за 250 – 300 метрів на північ від дороги Андріївка – Пекаршина. Займає вершину та південний пологий схил невисокого піщаного підвищення серед заболоченої місцини. На південний захід від підвищення поверхня поступово переходить у широку трохи заболочену западину. Висота над рівнем заболоченої западини – біля двох метрів. Поверхня задернована, місцями спостерігаються піщані виходи та лисячі нори, розміри – 80 на 45 метрів.

Городище у селі Бежів

Городище ІХ – Х століття розташовувалося на північно-західній околиці села. Майданчик круглий в плані, по периметру оперезана кільцевим валом та ровом. Площа городища складала трохи більше 0,1 гектар. На сьогодні пам’ятку повністю сплановано.

Поселення VI – VII століть.

Городище ХVI – ХVIII століть – у 600 метрах на північ від північно-східної околиці села Браженки, на правому березі ріки Очеретянки, в місті впадіння в неї безіменного струмка, урочище Замчисько. Укріплення, яке має в плані форму неправильної трапеції, займає всю площу природного підвищення, основа і тіло якої є кам’яними. Площа на майданчику пам’ятки кам’яниста, на поверхню в деяких місцях також виходять камені. Розміри підвищення на рівні підошви – 116 метрів (з північного заходу на південний схід) на 90 метрів (з півночі на південь). Розміри верхнього майданчика, приблизно 87 на 69 метрів, відносна висота останця з різних боків і в різних його частинах коливається від 2,5 до 4 емтрів. Майже по всьому периметру майданчика проходить вал, висотою не більше 50 сантиметрів. Пізньосередньовічні матеріали були знайдені і на протилежному від замчища березі струмка.

Трипільське поселення Високе 1 – за 850 – 900 метрів на схід від села, урочище Вили. Займає високе піщане підвищення у заплаві, де сходятьс безіменний струмок і ріка Мика, розмір – 110 на 60 метрів.

Трипільське поселення Високе 2 – за 850 – 900 метрів на схід від села. Займає піщане підвищення між струмком і рікою Мика. Використовується під городи.

Палеолітична стоянка Високе 4 – за 1600 метрів на південь від південно-східної околиці села у вибоїнах польової дороги, що йде на південь у напрямку до села Городище, на піщаному пагорбі.

За переказами в урочищі Щурова було село.

Поселення ранньозалізного віку – на північно-західній околиці села, за 150 – 200 метрів на північний захід від хутора Тертак, лівий берег ріки Кам’янка, розмір – 115 на 35 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – на західній околиці села, за 400 – 450 метрів на північний захід від хутора Тертак, лівий берег ріки Кам’янка, розмір – 90 на 60 метрів.

Поселення палеоліту, ранньозалізного віку – за три кілометри на північний схід від села, урочище Костева гора.

За переказами, село існувало в урочищі Грудок (Старе Селище). Після його спалення заснували сучасний Горбулів.

Давньоруське городище – в селі на городах, залишки укріплень в урочищі Окоп, знайдено кераміку давньоруського часу.

Городище у селі Городище

На південно-західній околиці села на підвищенн над заплавою ріки Свинолужі – давньоруське гордище. Майданчик розмірами 30 на 35 метрів, підвищується над місцемістю на 2,5 – 3 метри, оточена кільцевим валом до двох метрів висотою та шириною сім метрів. За валом проходить рів, ще далі – зовнішній кільцевий вал висотою до одного метра. З боку заплави зовнішній вал зруйновано. З інших боків між ровом та зовнішнім кільцевим валом проходить терасоподібний майданчик шириною шість метрів. Перед зовнішнім валом рову немає. Діаметр всього гордища біля ста метрів. Частково задерновано, заросло кущами і деревами.

Палеолітична стоянка – за 200 метрів на південь від хутора Городенка, на території кладовища, розмір – 100 на 60 метрів.

Палеолітична стоянка – за 500 – 1000 метрів на південь від села, на правому березі ріки Свинолужка, розмір – 300на 100 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Дівочки 1 – приблизно за 1400 – 1500 метрів на північ від села Дівочки. Займає вершину та схили піщаного підвищення у верхів’ях безіменного струмка. Висота над рівнем заболоченої западини – біля 2,2 метри. Із заходу примикає до колгоспного саду. Північна частина зруйнована розробкою піщаного кар’єру, розміри – 110 на 80 метрів.

Поселення ранньозалізного віку Забріддя 2 – за 300 – 350 метрів на захід від села біля греблі, займає північний схил піщаного підвищення правого берега ріки Мика, розмір – 80 на 60 метрів. Польова дорога перетинає східну частину поселення.

Поселення ранньозалізного віку Забріддя 3 – за 850 – 900 метрів на схід від села, за 120 * 150 метрів на південь від польової дороги Забріддя-Гуменики, займає східний схил піщаного підвищення лівого берега струмка (права притока ріки Мики), розмір – 60 на 30 метрів. Піденний і південно-західний частини підвищення зруйновані піщаним кар’єром.

Черняхівське поселення – на північно-західній околиці села, на захід та північний захід від території колгоспного двору. Пам’ятка займає першу надзаплавну терасу правого берега ріки Ірші, зайняту сільськими городами, розміри – 210 на 160 метрів.

Поселення VI – VII століть.

Городище у селі Корчівка

Давньоруське гордище – за два кілометри на схід від села на лівому березі струмка Корчеватого на піщаному підвищенні, урочище Сковорода. В плані кругле, 43 на 36 метрів, площа – 0,12 гектарів. Збереглися залишки валу та заплившого рову. З напільного боку – селище.

Поселення доби бронзи та ранньозалізного віку – на південно-східній околиці села, біля кладовища, правий берег ріки Корчуватий.

Поселення доби бронзи – за 2,8 кілометрів на південний схід від села, правий берег ріки Руда.

Давньоруське поселення – на південно-східній околиці села, на правому березі ріки Корчуватий.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ХVI – ХVIII століть Тростяниця 2 – за 550 – 600 метрів на захід від південної околиці села Осівка на пологому схилі піщаного підвищення лівого берега ріки Тростяниця, розміри 80 на 55 метрів.

Трипільське поселення – на південно-східній околиці села, урочище Бугайова гора, розмір – 250 на 85 метрів.

Поселення Тростяниця І – за 900 – 1000 метрів на південний захід від села на пологому схилі піщаного підвищення правого берега струмка (ліва притока ріки Тростяниця), розміри – 165 на 60 метрів.

Поселення доби бронзи, ХVІ – ХVIII століть Сали 2 – за 750 – 800 метрів на північний схід від східної околиці села. Займає ледь помітне піщане підвищення лівого берега ріки Тростяниці, розміри – 60  на 45 метрів.

Поселення доби бронзи Сали 3 – за 750 – 800 метрів на північний схід від східної околиці села. Займає схил підвищення лівого берега ріки Тростяниці, розміри – 100 на 55 метрів.

Поселення черняхівської культури, ХVI – ХVIII століть – у центральній частині села Славів, на правому березі ріки Тростяниця (права притока ріки Ірша).

Давньоруське поселення в урочищі Кувдоба.

Поселення ранньозалізного віку – на північній околиці села, правий берег ріки Руда, урочище Бродок.

Поселення ранньозалізного віку, ХVI – ХVII століть – за 2 – 2,1 кілометрів на північ від східної околиці села, правий берег струмка, розмір 50 на 30 метрів.

За переказами, існував город Троков, отже, тут могло бути городище.

Селище міського типу Черняхів

Городище, збереглися залишки валу.

Поселення доби бронзи Щеніїв 1 – за 120 – 150 метрів на південь від села, займає північно-західний схил піщаного підвищення правого берега ріки Мика, розмір – 80 на 40 метрів. Зі східного боку обмежене неглибокою балкою.

Мезолітичне поселення Щеніїв 2 – за 250 – 300 метрів на північний захід від села на високому підвищенні правого берега ріки Мика, в околеннях північно-західного схилу, розмір – 20 на 15 метрів.

Поселення ранньозалізного віку Щеніїв 3 – за 1,1 – 1,2 метрів на південний захід від села, 50 – 60 метрів від урочища Березина. Займає західний пологий схил піщаного підвищення правого берега безіменного струмка (права притока Мики), розмір – 95 на 45 метрів.