Схоже на те, що події у самій Росії та за участі Росії у інших
країнах починають стрімко набирати обертів. І ці оберти, цей рух
спрямований далеко не на стабілізацію ситуації та на вихід із криз. Саме
криз, у множині. Бо до економічної кризи спочатку приєдналась криза
пандемічна, потім соціальна, і завершує цей набір - криза імперських
сподівань та забаганок Кремля. Хабаровськ не вгамовується, протести
поширюються, настрої стають все більш радикальними. Офіційна Москва
розуміє, що втрачає важелі впливу не тільки на зовнішньому політичному
плані, а й на внутрішньому, і схоже вже готова йти на крайні заходи.
Останнім доводом королів завжди були гармати. І ось такі російські
«гармати» з’явились сьогодні вночі під Мінськом, у такій «братній»
Росії Білорусі. Славнозвісні бійці підрозділу Вагнера завітали до
санаторію «Білорусочка», де й були затримані спецпризначенцями КГБ
Білорусі. Завітали «на відпочинок» перед виборами у чужій країні.
Завітали з важелезними валізами, в яких мабуть привезли подарунки та
сувеніри місцевим. Понад 200 «майстрів вбивства», для яких «наш бізнес -
смерть, і бізнес йде добре!» не просто слова, а гасло, вибите на
шевроні, за даними спецслужб Білорусі «заїхали» на територію країни. 33 з
них затримано. Інші – у розшуку. Братній привіт білорусам від Кремля…
Причина їх прибуття в Білорусь, за даними правоохоронців,
дестабілізація ситуації в країні у період виборчої кампанії. Раніше
президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що в країні хочуть
влаштувати революцію. Відповідну заяву він зробив перед президентськими
виборами, які заплановані на 9 серпня. Білоруський лідер також
попереджав про загрозу сценарію «закордонних лялькарів».
Офіційний Кремль як завжди розводить руками, «я не я і хата не моя». А
як інакше?! Саме для таких «неофіційних» втручань Москва і утримує на
повному забезпеченні своїх «псів війни». Тільки Захар Прилєпін, лідер
партії «За правду», мабуть трохи схибив та підвів кураторів із Кремля,
упізнавши серед затриманих бойовиків своїх колишніх підлеглих із
батальйону найманців у ДНР, який він очолював. А може і не схибив і це
теж є частиною «кривавої гри» Кремля?
Як казав Попандопуло, «Чует
мое сердце, что мы стоим накануне грандиозного шухера». Наближаються
події, які можуть докорінно змінити Євразійський чи, навіть, світовий
«табель о рангах». Судоми імперського монстра стовідсотково зачеплять
багато інших країн. Людей, які ні в чому не винні і ні до чого поганого
не причетні. Як кажуть «ліс рубають – тріски летять». Чи заслуговуємо ми
бути простими «трісками»?!
Юрій Федоренко.
Аналітик, експерт з питань суспільної комунікації.
Детальніше: https://www.facebook.com/100049469956829/posts/161089188883412/?d=n