Розбір польотів

Підготовка пілота, авіаційного інженера або офіцера протиповітряної оборони триває роками. Українські користувачі Facebook опанували всі ці спеціальності за один день – 8 січня, коли стало відомо про катастрофу літака «Міжнародних авіаліній України» в Тегерані.А за два дні, коли з’явилися заяви зарубіжних лідерів про ракету «земля-повітря», моя френд-стрічка переповнилася «професійними» дипломатами, президентами та експертами з геополітики. Ну і, звісно ж, критиками Володимира Зеленського. «Засікаємо час, скільки ще мовчатиме наш президент», – глузували вони.

Друзі, це не вікторина «Що? Де? Коли?». Швидка, але неправильна відповідь матиме колосальні наслідки. Заяви та дії українського керівництва впливають не лише на територію від Харкова до Ужгорода. Давно минули ті часи, коли іноземець не міг вказати нашу країну на карті – is it somewhere close to Russia? Україна задіяна в геополітичних процесах, де ціна кожного кроку надто висока, щоб робити цей крок поспішно.

Тому особливо неприємно, що серед «експертів» виявилося чимало політиків. Якщо на тему катастрофи висловлюється лікар, учитель чи пенсіонер – це його особиста думка. Але депутати й чиновники є представниками України. У цьому разі за безглузді коментарі доведеться відповідати не лише власною репутацією.

Дональд Трамп і Джастін Трюдо заявили про ракету раніше? Так. Вони мали свої підстави це зробити – зокрема політичні підстави. Але так чи інакше основною стороною в цій справі є Україна. Саме нам важливо переконливо довести, що екіпаж літака діяв професійно, а сам літак перебував у належному технічному стані. І отримати компенсації від Ірану в тому випадку, якщо версія з ракетою таки виявиться достовірною.

Незважаючи на шквал критики та політичний тиск, Президент Зеленський продемонстрував холоднокровність і витримку. Він координував діяльність органів влади, він був особисто причетний до отримання згоди іранської сторони на участь українських фахівців у розслідуванні трагедії. І це були найкращі спеціалісти у своїй сфері. Робота наших 45 фахівців дозволила Україні уникнути звинувачень в упередженості та базувати свою позицію на достовірних фактах. Докази американців і канадців були переконливими, але непрямими. Експерти, що працювали в комісії з розслідування трагедії, знайшли прямі свідчення влучання в літак ракети. Крім того, за дорученням Президента, відбулися контакти по дипломатичних каналах з дружніми державами, які надали нам інформацію про катастрофу.

Усі ці факти й змусили іранську сторону визнати свою провину. І зробити це дуже швидко – всього за чотири дні. Згадаймо вибух Боїнга над Локербі: трагедія сталася у 1988 році, а Лівія визнала причетність своїх офіційних осіб до теракту лише у 2003-му. Всім відомий і статус у справі збитого над Донбасом MH17 – «их там нет».

Справа PS752 на цьому не закінчується. Україна очікує від Ірану вибачень та компенсацій. Має зробити висновки й світова спільнота – щонайменше на рівні безпеки польотів цивільної авіації. Це не робиться швидко. Розслідування авіаційних інцидентів зазвичай триває роками. Нагадаю: суд над підозрюваними у справі MH17 розпочнеться лише в березні цього року – майже через шість років після влучання ракети у малайзійський Боїнг.

Звичайно, помилки були. В кризовій ситуації завжди проявляються недоліки в роботі державної системи. Але ці помилки не завдали шкоди інтересам України. Наше завдання – проаналізувати їх, виправити там, де це можливо, та не припускатися в майбутньому.

Джерело: https://lb.ua/blog/eugenia_kravchuk/446894_rozbir_polotiv.html?fbclid=IwAR1U5HHDSfredeXDQoLfqUjjPf9Jfb8CX-lwDiMQv_Y-BASQZVeYXP8H9HQ