Я от вирішила переїхати з дому. Хотіла порадитись і отримати підтримку у свого хлопця. Телефоную йому і кажу, що вже не витримую так і тут. на що отримую відповідь, я і так років 5 буду у роз"їздах, роби що хочеш, можеш переїжджати, можеш залишатись там, я все рівно до тебе приїжджатиму лише на вихідні декілька раз на рік. слова - 5 років - мене вбили. я ще досі вірила, що це остання його поїздка. але ні, він вирішив для себе, що саме так і саме тепер... це були 7 років, ще буде 5. не...

Читати далі...

Ото хотілось у суботу поспати. та ні, не тут то було. не вспіла я розкрити оченята, як тато вбіг до мене у кімнату і почав щось кричати, на щось скаржитись і в той же час тримає у руках телефон. єдине що я зробила, то підняла голову і поглянула на нього з поглядом, що говорив: ЧОГО ПРИПЕРЛИСЬ?Він дає мені телефон і каже: "У мене нема мережі, що сталось?", - і вийшов. Я довго не думала і в слід йому, сказала, що треба новий телефон купити. На цьому думала все закінчиться, та ні. все...

Читати далі...

весь день проспала, прокинулась під вечір, як вижатий лимон. Якщо б хтось мені щось не так сказав - то я б уже плакалась і страждала. накалюється сам по саобі придуркуватицй настрій. Ой, я так хочу відпочинку справжнього, безтурботнього. ((((((( вічно втомлене дитя

Народ, щиро вітаю зі святом. Юнацького вам оптимізму та максималізму)))))

помідори, горіхи, чорнослив, все це подрібнюється і приправляється олією і цукром. )) 0_о

каплі видають себе, вони порушують тишу. так милозвучно...шепотом...душою вдаряються у перешкоди, що стоять на їх шляху. де не де проїжджає машина, їх все більше і більше, вже шум дощовий нечутний, вже тиша нічна порушена. я сиджу самотньо. мені не кепсько, не радісно і навіть не пофігічно, мені просто - холодно. весна, весна... ВЕСНА. хто б подумав що за чотири роки цей день буде таким, яким він є зараз, хто знає, що чекатиме мене через ще чотири роки? може дощ знає, а може тиша чи...

Читати далі...