перспективи і розвиток таких відносин? у мене є друг, але часто сварка з ним виникає через дрібниці. зараз намагались вияснити, точніше, я намагалась вияснити, у чому причина чергової сварки. отримала відповідь: Я не вірю у дружбу. от таке. знаю чому саме так, але не хочеться такого фіналу...

Чтобы найти себя, просто покопайся среди обломков своего прошлого. Чтобы потерять себя, ты должен просто солгать. Курс установлен, и мы никогда не свернем с него. у мене спогадів про минуле дуже багато, але більшість із них сумні, а тому повертатись до минулого, аби знайти себе - не хочу. а от скільки разів я втрачала себе, брешучи рідним і близьким. ой, то жах... уривки роздумів склеєні нашвидкоруч

[Приєднана картинка] Таке щастячко у мене.повне ім"я його Позитивчик))) ділюсь з вами своїм ЩАСТЯМ)))

Сьогодні прекрасний ранок. Як же я люблю життя. Прокинулась, зробила собі каву, поїла бутербродик. на дворі пасмурно, але у мене радісно у кімнаті. Як же давно я не відпочивала. ох, як добре ніпрощо не думати, просто собі радіти життю)))) Всім вдалих вихідних і хорошого настрою)))

Перша моя фраза: "Не ціці, а ціці,"- тикаючи пальцем на білі калготи і відкидуючи калготи сірого кольору.))) Наступна фраза, що покорила маму: "А я виглядаю дорого," - це промовляло дитя у 4-річному віці... (Далі буде)

Коли я була малою, ще у рочків у 3-4, моя мама прихворіла. і якось вимовила мені фразу: "Я помру скоро". на що я, мале створіннячко, нічого кращого не придумала відповісти, як: "А кому ти залишиш своє вбрання?" (Справа у тім, що моя мама дуже гарно моделювал собі одяг і шила його, у неї було і зараз є багато привабливих нарядів).зараз же мама розповідаючи цю історію сміється і зізнається, що у тоді ще подумала, що з мене виросте меркантильне створіннячко. але ж ні, ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] як багато у нас талановитих людей. хлопець, що намалював мене ніколи не відвідував лекції по малюванню.

Що модже бути гірше за втрату довіри? от скажіть...

[Приєднана картинка] На його появу я чекала 3 місяці. а тепер не знаю, як його назвати. Придумаймо йому ім"я разом... чекаю ваших варіантів

Мимоволі впадаєш у приголомшення. Не хочеш чути осіннього плачу, не хочеш бачити ці брудні вулиці. Затишок там, де зосталось літо. Як давно це було, як давно попрощалась з теплом. Ніжні дотики і мелодійні слова ... Тепер змушена кричати, це вже не ніжна мелодія душі, а важкий рок, гнітючий і песимістичний. Забагато темних думок заполонили душу. Та промінчики світла ще живуть у тобі. Колись такий самий дощ віщував теплу ковдру, зручне крісло і гаряче какао. Спогади заполонили, зігріли...

Читати далі...