Інтерв’ю з українським буржуазним націоналістом (закінчення)

          Запитання. Яка ідеологія, з вашої точки зору, становить найбільшу загрозу українській нації?

            Відповідь. Безумовно комунізм. Якщо відкинути все другорядне, то ідея комунізму полягає у прагненні людей до однаковості. Рівномірно розподілена бідність сприймається людьми легше, ніж нерівномірно розподілене багатство. Чи є у неживій природі аналог такого людського прагнення? Є - це прагнення довільної фізичної системи до стану рівноваги як з оточенням, так і між окремими частинами самої системи. Чи є в природі приклади максимально нерівноважних систем? Є – наше Сонце. Воно є джерелом енергії, джерелом життя на нашій планеті. Як тільки воно згасне, а це колись станеться, то життя на нашій планеті стане неможливим. Сама наша планета знаходиться у нерівноважному стані. Температура у тисячі градусів у центрі планети підтримує її зовнішнє металічне ядро у розплавленому стані. Причому рідкий метал перебуває у невпинному інтенсивному русі. Цей рух викликає потужні електричні струми, які, у свою чергу, є джерелом потужного магнітного поля навколо Землі. Це поле захищає нашу планету від космічного випромінювання і сонячного вітру, роблячи життя на поверхні планети можливим.  Як тільки температура в надрах планети спаде нижче температури плавлення залізо-нікелевого сплаву, з якого складається зовнішнє ядро Землі, захисне магнітне поле зникне і життя на поверхні землі стане неможливим. Чи є в природі приклади ідеально рівноважних систем? Безумовно є. Це метеорити, які час від часу падають на поверхню Землі. В космічному просторі вони знаходяться майже при нульовій температурі. Температура – це міра неоднаковості атомів, з яких складається метеорит, з точки зору їх кінетичної енергії. Мільярди років ці холодні каменюки блукають у космічному просторі і з ними не відбувається жодних змін, поки вони не зіткнуться з якимось іншим небесним тілом. Прикладом мертвого космічного об’єкту також є і наш Місяць.

            Запитання. Приклади переконливі, але вони стосуються неживої природи. А як бути з людським суспільством?

            Відповідь.     Кожний живий організм також є прикладом нерівноважної системи. Його стан рівноваги з навколишнім середовищем можливий лише у разі смерті. Якщо уподібнювати націю з організмом людини, то окремих людей слід уподібнювати з клітинами цього організму. Складний організм може успішно функціонувати лише у разі неоднаковості цих клітин, їх функціональної спеціалізації, різних умов їх забезпечення споживними речовина. Вони стають однаковими з усіх точок зору лише у разі смерті організму, але дуже швидко ця однаковість закінчується повним розпадом клітин на складові елементи.

            Отже, тільки неоднаковість як принцип є джерелом будь-якого життя, еволюції, прогресу. Ідеальна однаковість є синонімом смерті. Тобто однаковість і рівновага несумісні з життям. Тому п’ятою засадою українського націоналізму є плекання унікальності кожного українця, створення максимально сприятливих умов для його самовираження.

            Запитання. Чи можливий у людському суспільстві стан, максимально наближений до стану однаковості? Чи є у наш час приклади систем у такому стані?

            Відповідь. Єдиний такий приклад – це в’язниця. Але не радянська в’язниця з переповненими камерами, де в межах камери відразу виникає нерівність між окремими в’язнями, а сучасна комфортабельна в’язниця в якійсь західній країні з одним в’язнем у кожній камері. Вони однаково одягаються, однаково харчуються, однаково прогулюються і навіть читають одну і ту ж книжку – біблію. В усіх камерах, однаково умебльованих,  однакові температура і вологість повітря. «Прекрасний» спосіб існування людини. Проте ним чомусь не нагороджують людину за видатні заслуги перед суспільством, а карають за здійснений злочин проти суспільства. У в’язниці людина ніби і живе, але позбавлена особистої свободи. Звернімо увагу на те, що для підтримання такої однаковості в’язнів у всьому потрібна деспотична каральна система, потрібні наглядачі, потрібне насилля.    

            Запитання. Але чому з такою наполегливістю цілком розумні, на перший погляд люди, агітують за це «світле» майбутнє людства?

            Відповідь. Людині притаманне прагнення влади. Влада – це ніби матеріальна субстанція. Для неї так само, як і для інших матеріальних субстанцій, виконується закон збереження. Чи більше влади в однієї людини, тим менше її у іншої. Чим більше влади у очільника будь-якого колективу, тим менше її у рядових членів. Влада може зосереджуватись в руках небагатьох, позбавляючи права голосу інших. Прикладом патологічного розподілу влади між людьми знову є в’язниця. Там невелика кількість людей зосереджує у своїх рухах владу на величезною кількістю інших людей. Комунізм – це якраз така в’язниця, де деспотична влада небагатьох забезпечує однаковість всіх інших, одночасно позбавляючи їх права голосу. Яскравим сучасним прикладом такої країни, а їх доволі багато, є Північна Корея. Перехід людства до умов в’язниці-комунізму – це кінець історії людської цивілізації, за яким наступить і її фізична смерть. Оскільки націоналізм є ідеологією життя нації, а не її смерті, то шостим засадничим принципом націоналізму є антикомунізм.

            Якби комуністам-революціонерам сказати, що зразу після революції суспільство перейде до стану однаковості, але за цією однаковістю будуть слідкувати комп’ютерні системи без втручання людини, а вони стануть такими ж як і всі однаковими, переважна більшість цих революціонерів і думати перестала за так звану соціальну революцію. Цікаво, що вже у 1920 році Троцький і Бухарін розробили продовольчу карткову систему, де було запроваджено десять категорій карток, які відповідали рангам державних і партійних діячів. От вам і борці за однаковість, тобто за рівність. Проте наймасовішою частиною населення були селяни. Їм картки не призначались. Їх міг грабувати хто завгодно і як завгодно, в міру своєї зіпсованості, часто прирікаючи на смерть.

            Запитання. Ви говорите про однаковість, у той час як гаслом Великої французької революції були слова: свобода, рівність, братерство. Можливо ви говорите про щось інше, а не про рівність?

            Відповідь. Люди схильні використовувати високий стиль для маскування своїх прозаїчних потреб. Говорячи про рівність революціонери розуміли під нею однаковість. І натовп послідовників сприймав їх абсолютно правильно. Грабуй багатих і багатих не буде. Це посилить майнову рівність людей. Вбивай розумних і розумних не буде. Це посилить інтелектуальну рівність людей. Цей перелік проявів революційного пориву мас можна продовжити. Все це і було продемонстровано під час французької революції як характерні риси всіх наступних соціальних революцій. Дане питання детально проаналізоване видатним математиком, академіком Ігорем Шафаревичем в його грунтовній праці: «Соціалізм, як явище світової історії».

            Але, насправді, гасло: свобода, рівність, братерство є облудним у своїй суті. Свобода і рівність несумісні за своєю суттю. Там, де багато свободи, мало рівності, там, де багато рівності, мало свободи. У в’язниці максимальна рівність, але мінімальна свобода. В науці максимальна свобода, але немає рівності між науковцями. Мільйони людей займаються наукою, але лише сотні з них залишають свої імена на сторінках підручників. Слово ж братерство присутнє в гаслі для естетики. Соціальні революції були настільки жахливими через свою жорстокість, що місця для братерства там не залишалось.

            Запитання. А що ви скажете стосовно соціалізму? Адже націоналістична партія Німеччини часів Третього Рейху називалась націонал-соціалістичною робочою партією Німеччини.

            Відповідь. Щодо соціалізму, то я наведу слова новообраного спікера Палати представників Конгресу Сполучених штатів Америки Майка Джонсона (2023): «Соціалізм – це глухий кут, комунізм і марксизм – жахливі речі. Вони стали причиною загибелі десятків мільйонів людей. Це не той шлях, яким ми хочемо йти». Це принципова позиція республіканської партії Америки і це принципова позиція українського націоналізму. На жаль, демократична партія Сполучених штатів дотримується прямо протилежних поглядів. Також на жаль, більшість політичних партій європейського континенту дотримуються соціалістичних поглядів. Далі Майк Джонсон сказав: «Америка відрізняється від інших, і ми виняткові, тому що стоїмо на певних засадничих принципах: індивідуальна свобода, обмежений уряд верховенство права, мир через силу, вільні ринки та людська гідність». Реалізація саме цих принципів зробила Сполучені штати Америки найвільнішою, наймогутнішою та найуспішнішою нацією світу. Ці слова – дороговказ для України. Це українська національна ідея в одному реченні.

            Якщо комунізм можна порівнювати з в’язницею, то соціалізм можна ототожнювати з концентраційним табором. У останнього є ряд відмінностей перед в’язницею, Тут потрібно працювати і хлібна пайка залежить від ефективності праці. Тут серед в’язнів існує неоднаковість і щодо умов проживання, і щодо виконуваної роботи. Словом концтабір нагадує реальне життя з тою відмінністю, що у ньому особиста свобода зведена до мінімуму. Соціалізм же слід розглядати як перехідний етап до комунізму.

            Тепер щодо Німеччини. Багато хто вважає, що слово соціалізм в назві німецької націоналістичної партії присутнє з пропагандивною метою. Надто популярним це слово було у першій половини двадцятого сторіччя в Європі, на жаль, популярне і зараз, не дивлячись на трагічний досвід Радянського союзу. На мій погляд, це слово несе реальне програмне навантаження. Головною рисою соціалізму є нівелювання особистості, придушення особистої свободи.  Правда в третьому Рейху це відбувалось у значно менших масштабах, але відбувалось. Концтабори були і Німеччині і у Радянському союзі. Так у Німеччині на початок війни в них перебувало чотирнадцять тисяч осіб, а у Радянському союзі декілька мільйоні. Вбивства без суду і слідства були і там, і там. У ніч Довгих ножі СС розправилось з очільниками штурмовиків на чолі з Ремом. Було вбито декілька сотень осіб. У Радянському союзі без суду і слідства знищувались мільйони. Згадайте колективізацію, геноцид українців у 1932-1933 році з десятьма з половиною мільйонами жертв. І у Німеччині, і у Радянському союзі була лише одна політична партія і один фюрер. Інакодумство не заохочувалось. У Німеччині за нього можна було заплатити свободою, в Радянському союзі життям. Так що слово соціалізм завжди означає суттєве обмеження особистої свободи громадян і нівелювання їх індивідуальності.

            Отже сьомий принцип українського націоналізму полягає у забороні будь-якої гри з словом соціалізм. Майк Джонсон інтелігентно, але вичерпно все сказав про нього.

            Запитання. А як щодо анархізму?

            Відповідь. Українському народу генетично притаманна схильність до анархізму, як потягу до максимально можливої особистої свободи. Анархізм, як теоретична концепція, – це засадниче заперечення держави як такої Проте держава – це вища форма реалізації потенціалу, наявного в етносі. Етнос не може довго існувати без власної держави – він просто поступово зникає, розчиняється у чужому етнічному середовищі. Заперечення власної держави завжди означає неминуче вимушене підкорення чужій державі. Українці під приводом Богдана Хмельницького зруйнували цілком європейську Річ Посполиту, одну з найдемократичніших держав середньовічної Європи, з виборним королем і широкими правами у парламенту. Зруйнували для того, щоб скотитись у прірву мракобісся, самодурства, необмеженого абсолютизму під назвою Московія. Вони зруйнували державу трьох братніх народів – Річ Посполиту не тому, що вона була поганою, а тому, що вона була занадто слабкою, щоб утримати їх в покорі. Зате Московія їх швидко приборкала, закріпачивши українське селянство і привласнивши українську землю. Вдруге ця ж історія повторилась у роки національно-визвольних змагань. Для вгамування українського потягу до анархії була потрібна стороння допомога. У 1918 році такою силою була Німеччина, завдяки союзу з якою постала новітня українська держава на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським. Вона цілком контролювала економічне і культурне життя України. Зокрема, була створена українська академія наук, в обігу була стабільна грошова одиниця – гривня, почалось нормальне державне будівництво. Проте німці протримались в Україні лише вісім місяців. З їх відходом всі здобутки новоствореної української держави були зруйновані самим ж українцями у їх нестримній боротьбі за владу. Далі наступила звична для України отаманщина з різноманітними батьками типу Махна на чолі. Це був хаотичний рух без стратегічної мети, якою могла бути лише українська незалежна держава. Він, як і завжди, полегшив експансію нашого споконвічного ворога на наші землі, а далі за свою дурість українці заплатили мільйонами смертей своїх найкращих синів і дочок від рук московитів. Тому восьмий принцип українського націоналізму полягає в усвідомленні своєї генетичної схильності до анархії і безкомпромісної боротьбі з нею. Насправді анархізм завжди закінчується соціалізмом або комунізмом, тобто концтабором або в’язницею для українського народу.

            Запитання. А як ви оцінюєте лібералізм?

            Відповідь. Я не бачу принципової відмінності між анархізмом і лібералізмом у їх ставленні до держави, у пріоритетності для них особистої свободи людини перед всіма іншими аспектами людського життя. Принциповою є лише різниця у практиці реалізації своєї мети. Для анархізму нею є фізична дія, для лібералізму інтелектуальна. Якщо українська чернь схильна до анархізму, то українська інтелігенція – до лібералізму. Анархізм – це лібералізм черні. Лібералізм – це анархізм буржуазії. З теоретичної точки зору лібералізм має багато привабливих гасел, проте його реальна практика у сучасному світі симпатії не викликає. Більшість української інтелігенції в усі часи були соціал-лібералами. Це також є однією з причин тривалої бездержавності українського етносу і його численних поразок.

            Держава – це ідеальний механізм консолідації нації в ім’я якоїсь мети. Звичайно цією метою є війна. У нас найкраща в світі земля, тому в усі історичні часи ця обставина підбивала багато інших народів на агресію проти нас. Поряд з нами потужна держава і, одночасно, наш споконвічний ворог. Якщо ми хочемо вижити, то наша держава також має бути потужною. Якщо цей ворог загрожував нам останні вісімсот років, то швидше за все він буде загрожувати нам і наступні вісімсот років. Так що наше подальше існування, як нації, неможливо собі уявити без сильної держави. Але наша держава має бути не господарем всіх матеріальних і людських ресурсів країни, а координаційним механізм для узгодженням інтересів всіх своїх громадян. Економічна і інтелектуальна свобода українців, як сторожовим псом має ретельно оберігатись державою. Тому дев’ята засада українського націоналізму така: сильна українська держава, підгрунтям якої є громадянське суспільство, сильне своєю економічною і інтелектуальною свободою.

            Парадокс нашої доби полягає в тому, що державний механізм н нас використовується не тільки для захисту українського народу, але і для його денацифікації. Нам потрібна сильна держава, але держава, сила якої використовується в інтересах українського етносу, а не в інтересах шахраїв і ворожих елементів. Війна на два фронти, за державу і проти держави одночасно – реалія нашої доби. Небезпечними є як слабка держава через неможливість чинити опір нашому споконвічному ворогу, так і сильна держава через можливість перехоплення в ній управління ворожими українцям елементами.

            Запитання. Яка головна проблема стоїть зараз перед українським суспільством?

            Відповідь. Вимирання української нації. Наші жінки перестали народжувати дітей. Матеріальний фактор тут не має істотного значення. Чим відрізняється ісламський світ від християнського? В ісламському світі відбувається демографічний вибух. У християнському світі спостерігається демографічна катастрофа. Що призводить до такої кардинальної відмінності двох цивілізацій? Статус жінки - ось ключовий фактор. Якщо ми, українці, хочемо вижити, то здійснити це можна тільки змінивши статус жінки таким чином, що народження і виховання дітей для неї буде привабливішим, ніж прибирання вулиць, стояння за прилавками і виконування багатьох інших подібних робіт, що не життєдайними для суспільства. Підмітати вулицю може і чоловік, а народжувати дітей може лише жінка. Отже десята засад українського націоналізму – це повернення жінки до її природного заняття – народження і виховання дітей.