Долар по 35 копійок, або чому ми такі бідні.

Цікаво, чи ми українці істоти земні, чи ні? Всі наші уряди свято вірили і вірять, що ми не з цієї планети. Кажуть, ось прийдуть інвестиції, і заживемо. До речі, приклади підприємств з 100% іноземним капіталом є (навіть в нашому районі). І продуктивність праці там європейська, а ось зарплата все таки українська, нища від європейської щонайменше в разів чотири. Кажуть треба працювати більше. Давайте попробуємо. І в нас і в них восьмигодинний робочий день, щоб отримувать як у Європі нам треба працювати у чотири рази довше. Вісім множим на чотири отримуємо тридцять дві години на добу! Але, на землі ж доба 24 години. Так, дійсно або ми не з цієї планети або наш уряд. Або в усьому винний курс обмінний. Тому перше, що потрібно зробить нашому уряду це створить умови для встановлення вигідного для нас обмінного курсу валют. Чому я ставлю це питання першим, а не ставлю першим, наприклад, подолання корупції. А ви подумайте самі скільки недоотримують через невигідний для нас курс наші виробники експортної продукції – десятки мільярдів доларів на рік а скільки переплачують покупці імпортної продукції (покупці бензину, ліків, газу) – ще більше. Висновок: це є найбільшим корупційним діянням з усіх. Причому державного рівня. Те що пропонується зараз нашими політиками це помінять одних горе-реформаторів на інших – кума на свата чи брата. Я ж пропоную помінять систему, щоб був вигідний нам обмінний курс. Тоді до економічного зиску додастя ще й політичний. Справа в тому, що багатьом олігархам які мають значний вплив на владу, корупція вигідна. Це їм дозволяє, вклавши, невеликі порівняно з прибутком, гроші в хабарі – спекулювать на цьому курсі, як в обмінних операціях так і в експортно-імпортних. Коли ж доведеться платити справжню ціну, корупція стане на заваді їхнім прибуткам і вони почнуть з нею боротися. А у них для цього можливості є. Як я вже писав потрібно відрегулювати імпорт так щоб він був менший за експорт на суму щонайменше ту яку витрачаємо на обслуговування зовнішнього боргу. Звісно, на міжнародному рівні будуть цим не задоволені, бо впаде їхній експорт. Але в їх є вибір – вони  можуть списать нам борги, а тоді ми зможемо не знижувать імпорт на суму необхідного для обслуговування списаного зовнішнього боргу. Це вже предмет переговорів але експортно-імпортний баланс має залишитись в будь-якому випадку. Нав’язавши, невигідний для нас обмінний курс нам нав’язали почуття меншовартості. Таких  як ми країн, які не захищають власні інтереси багато і в Африці і в Європі по всьому світі. Але є країни які цінують власних людей, захищаючи власні інтереси в тому числі власні грошові одиниці. Чи знаєте ви чому хата в середині 90 р. коштувала 2 000 доларів, а зараз 20 000 доларів? Подумайте…

    Друге що потрібно зробить знизить кредитні відсотки так я описував раніше. Третє що потрібно зробить це поставить національному банку обмеження при продажі позиченої іноземної валюти. Справа в тому що коли національний банк дає кредити рефінансування, то йому ці кошти як правило повертають, тай ще з відсотками. Якщо ні він забирає заставу. Коли держава продає і скуповує цінні папери – теж є, такий – сякий баланс. А ось коли продає валюту баланс зникає. А куди ж він зникає? Якщо не відрегульований експортно-імпортний баланс то частина валюти піде на імпорт. Частину валюти населення залишає в себе в якості платіжного засобу, тобто люди ведуть між собою розрахунки в іноземній валюті а не в гривнях.  Ще частину неможливо викупить назад не надрукувавши додаткові гривні, бо гривні останнім часом як правило знецінюються відносно долара чи євро. Тому  для повернення позики необхідний експортно-імпортний баланс, стабільний обмінний курс, і Національним банком має проводитися така політика купівлі-продажу валюти щоб на час, коли необхідно віддавать позику з відсотками ці гроші у банку були. Дотримання цих принципів дозволить зменшувати державний борг.

Далі буде....

Федорась Микола

С.Кустин