Профиль

ДМВ73

ДМВ73

Украина, Вишневое

Рейтинг в разделе:

Последние статьи

Свежие фотографии

Не все ще з'їдено і випито...

Прочитав віршика у блозі
http://blog.i.ua/community/53/163253/
та й заходився писати відповідь.
*
Не все ще з'їдено і випито,
Тому пістоля поклади.
Спочатку випий і поїж все,
А потім вже з життя іди.

Та й взагалі не поспішай
Свого ти віку вкоротити.
Подумай сам,скількох би зміг
В житті жінок перелюбити.

А там,глибОко у землі,
Одна "костлява" лиш з косою.
І не приваблює вона
Ні дивним станом,ні красою.

Михайло ДІД.
Алчевськ.

Шановним флудерам присвячується.

*
Я вас,шановні флудери,
Ніколи не жалів.
Та від навали флудерської
Мало не зомлів.

Який букет чудовий
У флуді процвітає.
То може весь ваш колектив
Мету велику має?

Талант великий флудерский
У блогах прославляти,
Зафлужувати інтернет
І совісті не мати?

Позаздрив би всім флудерам
Сам метр Еміль Золя.
Якби знайомий з флудом сам
Він був хоча б здаля.

Шекспір свої трагедії
Ніколи б не писав,
Якби він мав комп’ютера
І хист до флуду мав.

То може б й доля Пушкіна
По іншому складалася
Якби машина флудерська
В той час у нього малася.

Та і Тарас Григорович
В вигнання б не потрапив,
Коли б російський гнівний цар
На флуд його натрапив.

То ж веселіться, флудери,
Збирайтесь і флудіть.
Ніхто вам не загрожує,
Хіба що тільки ДІ...
 
 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Секс по новому.

*
Від борща і хліба відкажусь негайно
Тільки дуже хочу молодицю файну.
Щоб покуштувати сексу по-новОму.
Як іще дізнатись про це все старому.

Ті старі бабусі,що сидять на лавках,
Дуже непривабливо виглядають в плавках.
Та вони й не вміють палко вигинаться.
Як від них нового сексу сподіваться?

Жаль,що молодиці щось мене минають,
Тільки молоденьких хлопців обирають.
Всеж кохать не дивно хлопця молодого
Краще покохайте дідуся старого.

Бо дідусь старенький в гречку не стрибає
Молоду дівчину лиш одну кохає.
Не зверне увагу,як стрибне з дороги
Зосліпу старечого не помітить роги.

Буде дуже зручно від такого шлюба.
Не набридне навіть , швидко вжарить дуба.
Ну а їй залишить з пенсієй  впридачу.
Дім, авто заморське, і чудова дачу.
 
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Я знову повернуся.

*
Я знову повернуся,любий друже,
Засумувати ще не встигнеш дуже,
Бо графоман.І це діагноз точний
Та ще й до того ж, мабуть, остаточний.

Такі як я не заважають миру
І не хапають бойову сокиру.
Та все ж про нас є приказка така
Страшне перо, на жаль, не в гусака.

Ми власну розвиваємо культуру,
Помножуємо скрізь макулатуру.
Тут буйним цвітом жанр весь наш розквіт.
І скоро вже захопить білий світ.

Навіщо нам ті правила писання,
Підручники про віршобудування,
Для нас настала золота пора.
Напишемо будь що ми "на ура".

Приходять в світ тварин нові породи
Зникають і з’являються народи.
Це для історії події пересічні.
Зникає все. Лиш графомани вічні!

18 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Сірко.

*
Ніхто мене не чує
Скаву... Скаву... Скавуууу...
Прийдеться ночувати
В сусідському хліву.

Пустіть мене до хати,
Пустіть, ради Христа.
Я глечик стерегтиму
Від Мурчика кота.

Не я його розхлюпав,
Те кляте молоко.
Та всі репетували
Сірко! Сірко! Сірко!

Ніхто і не подумав
На Мурчика кота,
То я йому добряче
Намну його хвоста.

А їм я зовсім мало,
І в туалет прошусь,
І блохів я не маю,
І зовсім не чешусь.

Пустіть мене додому,
Пустіть, ради Христа.
А краще поспекайтеся
Ви Мурчика кота.

листопад 2006 р
Михайло ДIД.
Алчевськ

Поклич блондинку!

*
То що ж ти надумав, мій друже, хворіти?
З хворобою дуже невесело жити.
Забудь про хворобу, блондинок згадай,
Відразу хворобі насунеться край.

Гірчичником зовсім тебе обпекло...
Багато ніжніше жіноче тепло.
І замість пігулок дзвінкі поцілунки
Багато смачніші, ніж лікарські трунки.

Від тіла жіночого жар вмить спадає...
Відразу хвороба кудись пропадає,
Як ним позаймаєшся десь із годинку...
До біса всі ліки, поклич лиш блондинку!

13 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Наші файні дівчата.

*
Наші файні дівчата
Свої блоги відкрили.
Гарні фото розклали
І про щось говорили.

Принесло і мене
Ось на ці посиденьки,
Хоч і пізній був час,
Та й здоров’я слабеньке.

ЗібралИся красуні
Хіба можна втриматись,
Що б у блог не заглянуть
З їх краси милуватись.

Серед цього букету
Моє мліє серденько.
Я таких молодичок
Вже не бачив давненько.

Я своєю душою
Серед них молодію,
І про їхню увагу
У віршах своїх мрію.

Ой дівчата ,дівчата
Не такий я й старенький
Хоч підтоптаний трохи
Та душой молоденький.

Завітайте до мене
І мене причаруйте.
Своїх пОсмішок милих
Хоч з мільйон подаруйте.

12 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Хоч непристойно може це...

*
Хоч непристойно може це,
Та все ж сказати вголос мушу
Сприймаю світ в таких тонах
Немов би плюнув хто у душу.

Знов перебрав усе в думкАх...
Неначе все іде як слід.
Та тільки чОмусь у душі
Не розтає зимовий лід.

Не знаю, чОму так буває,
Чи з мене осінь знов сміється.
Та тільки сміхом цим гірким
Вона нічого не доб’ється.

А може краще відступити,
В журбі осінній розчинитись?
Один лиш раз перехворіти,
Щоб більше потім не журитись?

Ніхто не знає, навіть бог,
Як вірно нам життя прожити,
Щоб не робити помилкИ,
І зло щоб іншим не творити.

Сліпці з відкритими очима
Бредем дорогою життя...
Немов опівдні тіні, згинем
Без каяття... У небуття...

11 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Коли наступить час лихий.

*
Коли наступить час лихий,
Тебе покине знов кохання,
Болючим пОрухом в душі
Завжди встає одне питання.

Невже скічилося життя
І як же  далі можна жити?
Пустити все у небуття,
І вже нікого не любити?

В шляхетній гордості підти,
Крізь зуби кинувши -Прощай-.
Сховавши в глибині душі
Пекучий біль, страшний відчай?..

І до кінця свого життя
Народну мудрість не забути:
-Там, де кохання вже нема,
Насильно милим вже не бути.

24 серпня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Віра, Надія, Любов.

*
Віра з Надієй шляхами блукають,
Рідну сестрицю у світі шукають.
Серед народу розпитують всюди.
Їм про любов всі розказують люди.

До когось надовго Любов завітала,
Людина навіки щасливою стала.
До іншого зовсім Любов не прийшла
У третіх була,потім згодом пішла.

Тільки шукають усі її знов.
Бо кожній людині потрібна Любов.
Зустріч з Любов’ю - чарІвна подія.
Віра живе,не вмирає Надія.

6 квітня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.