Кімната потонула у темноті. Ледь помітні тіні дозволяють ще зорієнтуватися в кімнаті, але шлях від вимикача до ліжечка проходжу на автопілоті. Турботи дня, що минув, поволі залишають мозок -- залишається лише тіло, яке мирно лежить  на животі,  підібравши одну  ногу під себе. Одна рука, та  що  під головою, обіймає бильце ліжечка, а друга спочиває поверх любої в цей  час подушки. Абсолютну тишу час від часу порушує кволий писк комаря, що сновигає над головою, але його присутність ніколи б не...

Читати далі...

Ледве волочу ноги додому, з політеху до мене плюс/мінус 2660 кроків. Морозиво вже давно з'їджено, правда не без шоколадно-молочної плями на одязі. Коротше кажучи, настрій до одного місця, а йти ще метрів 300. Очима шукаю якоїсь атракції,і як на диво одразу знаходжу. Попереду на горизонті з'явилася живописна парочка: пристойна ще кобіта і алкашик-бомжик. Ну і ладно, завжди, коли хочу подумки скоротити шлях, намагаюся наздогнати тих, що попереду. І в той раз недарма. За декілька кроків позаду...

Читати далі...

Пшик... Міріади краплинок-пилинок розлітається з розпилювача аерозоля у всіх напрямках, але головним чинок на твою шкіру, лице, потрапляють в очі, осідають на слизовій порожнин носа. Суміш етилового спирту та естерів робить свою чорну справу: сушить шкіру, обпікає очі та дере в горлі. За мить повітря в приміщенні наливається свинцевою важкістю, стає невимовно важко дихати. Все тіло охоплює непереборна слабкість, ба гірше, тебе починає банально нудити. Від цього коктейлю не втечеш, леткі...

Читати далі...

Вчора ти зробила чи не найбільший крок для сповнення свого призначення тут на Землі. Довго ти чекала на нього, кільки то разів ти ходила різними доріжками в пошуках своєї магістралі, і ось цей день настав. Дружки одягли тебе у білосніжний убір, під променями сонця переливається лак на тобі, а посмішка прикрашає вуста -- червоні, як символічні серця закоханих. [Приєднана картинка] фотоматеріали-репортаж далі за посиланнямНі, замітка не про машинку, замітка про троюрідну сестричку, котру ми...

Читати далі...

В неділю розпочалась літня пора одружень. І хочеш того чи не хочеш, а всюдисуща і проникаюча навіть сюди жорстока реальність змушує почесати макітру з думкою про неминучий священний союз двох половинок.Ніби багато вже сказано, що любов (читати  "секас" тим, чиї серця ще не смакували високі почуття) то передусім дар. Що любити справжньо можна тоді, коли щось для того жертвуєш. Та навіть час потратити, то вам не хухри-мухри. Згадую час своїх перших стосунків, тоді, коли простий побут ще ...

Читати далі...

першоджерело           [Приєднана картинка]           сторінка універуа тепер по теміУряд ухвалив рішення щодо надання Національному університету "Львівська політехніка" статусу самоврядного дослідницького національного вищого навчального закладу Окрім того, відповідною Постановою уряду передбачено надання Університету права приймати остаточне рішення щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів з видачею атестатів та дипломів державного зразка. Кабмін також...

Читати далі...

В наявності два монітора, дві клави, два жорстких, дві миші, один системник з такими характеристиками.Потрібно: Організувати на цій платформі два робочих місця. Якщо це реально - найбільш легко-настроюваний варіант?І друге питання. Зі старих компів позбирав жорсткі диски. На одному стоїть вінда  98, на  іншому -- ХР. Жорсткий диск з 98-м видимий з ХР, але не навпаки. Перемикання між операційними системами проводжу через ВІОS. (HDD0 s HDD1 - відповідно). Потрібно: знати, що прописати в другій...

Читати далі...

Страшно.. Ні, не тоді, коли дороге життя висить на кінчику голки тепер, страшно, що воно висітиме до кінця відведеного клаптика вічності. 

308-ий пижик вже порядно надоїв мені. Той крендель моєї сусідки навпроти вічно стане своїм трендулєтом біля моєї брами. Вже дістав тим...Я аж тішився, коли сусідка, навчаючись водити, йому двічі задній бампер виломала.Але то я від теми відхиляюся. Вони зустрічаються вже добрих півроку чи навіть більше, здається з минулої осені. Молода ще зовсім кобіта, 1990 року. Маленький животик, який, напевно, продовжуватиме свій ріст, швидше всього і пояснює ті десятки метрів білого шифону, яким зараз...

Читати далі...

От ви би знали, як хочеться щось зробити зараз. То напевно совість готує собі прийнятне виправдання (мол, хотів же), бо добре знаю я, що тільки мені за годину-другу принесуть флешку з останньою редакцією проекту, як бажання його закінчувати в мене зникне.А за той час, поки через свою безголовість сидів без роботи, встиг непогано розслабитись. На пару з Сімнадцятим  нарвав майже миску порічок. Була би повна, коли б не Лорд: мусив і йому виділити пайок, щоб на вуха легше було.Пішов дощ. Випили по ...

Читати далі...