Приємність
- 05.12.10, 20:10
Я думав, що мені приємно стало тоді, коли премія без малого в півтисячі гривень знайшла свого володаря, тобто мене, через три роки після її присудження.
Ні. По-справжньому мені приємно стало тоді, коли з паспортом і карточкою депонента я підійшов до знайомого віконечка № 2 каси університету:
- Добрий день, мені сюди?
- Так, так. Давайте карточку... Тримайте ваші чотириста вісімнадцять грн.
- А паспорту не треба?
- Та я вас пам'ятаю. Ви ж в мене обслуговувалися. Як можна забути молодого...молоду людину з таким гарним українським прізвищем.
5 років пройшло.
10
Коментарі
Гість: Эхинопс
15.12.10, 20:13
Да ты звезда
Гість: Moren@
25.12.10, 20:19
Як хвамілія?
Гість: _Anny_
35.12.10, 20:27
Володюсик
45.12.10, 20:33Відповідь на 2 від Гість: Moren@
цікавська, а сама не хотіла знайомитися
Гість: Moren@
55.12.10, 20:45Відповідь на 4 від Володюсик
N 47-ий
65.12.10, 20:46
)))
iris s
75.12.10, 21:39Відповідь на 4 від Володюсик
пиши мне в личку
Гість: jlya
85.12.10, 23:19Відповідь на 2 від Гість: Moren@
Во-во!...и мне интересно!
Володюсик
96.12.10, 00:01Відповідь на 7 від iris s
а друзям взагалі дивуюся, як розсилку роблю, то е-мейл з прізвищем показує
Саничок
106.12.10, 07:23