хочу сюди!
 

Людмила

56 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 44-57 років

Валентина Леонтіївна Тиха.

Щодо поховання Валентини Леонтіївни Тихої. (Кампіляція чужих текстів. 100% «копіпаст». Всі світлини Р.Г.Стешенка)

 

Перед своє смертю Валентина Леонтіївна склала заповіт, в якому заповіла, щоб після  смерті її прах друзі розвіяли в степу на могилі під Донецьком. 

23

Коментарі

119.06.11, 14:37

    219.06.11, 15:00Відповідь на 1 від serg020777

      Гість: ТарасЧупринка

      319.06.11, 15:17

        419.06.11, 15:36

          Гість: Лагуз

          519.06.11, 18:58

            619.06.11, 19:15

              719.06.11, 19:34

                820.06.11, 07:07

                  Гість: Світанок

                  920.06.11, 09:15

                  Дякую за допис. Відчув сум, що залишають цей світ такі, віддані Україні люди.

                  В. Бойко

                  ФІНАЛ

                  Щоби там хто не говорив,
                  Хто б не співав про вічність оди –
                  Життя завжди пливе з гори
                  І наше сонечко заходить.

                  Не встиг з’явитися на світі,
                  А вже й пора із нього йти
                  І на горбку впадуть дві квітки –
                  Фінал життєвої мети.

                  Та все ж нас всіх родила мати,
                  Щоб ми прийшли в цей Божий світ,
                  Щоб справжню істину пізнати
                  В кінці життя на схилі літ.

                  А решта все – то є дорога,
                  Ми – полустанок на путі,
                  А наші радощі й тривоги
                  Лише дарунки у житті.

                  Їхня ціна – межі не знає,
                  Хвилин життя щаслива мить
                  І ми в кінці завжди благаєм,
                  Ще хоч секундочку пожить.

                    1020.06.11, 11:04Відповідь на 9 від Гість: Світанок

                    Скажіть, а чи не Вашого пера отой "вірш 16-річної дівчини" який ходив у списках на початку 70-х років, як відповідь на декадентський твір Івана Драча "ПРОТУБЕРАНЦІ СЕРЦЯ". Я про те писав отут: http://www.forum.poshtovh.org.ua/index.php?topic=107.msg4226#msg4226
                    А починався той вірш словами:
                    "Ніколи не друкуй, поете,
                    На окупованій землі...."

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      3
                      попередня
                      наступна