Вклоняюся тобі,народе мій могутній, Що виборов ти право щаслим буть в майбутнім! Спасибі тобі,брате, За ті жахливі ночі, Коли ти йшов на ката, Хоч вибивали очі, Калічили,стріляли,різали,вбивали! Та дух твій не зламався! Спасибі,що не здався У лютії морози, Й стояв ти на Майдані Крізь біль і тихі сльози! Спасибі,що відстояв неньку Україну, І вирвав її з кліщів міжгірської скотини! Та шкода мені,брате, Душа болить від болю, Що полягли від кулі нашії Герої! І так і не дізнавшись,яку ціну сплатили...

Читати далі...

Як важко зводитись з колін…Ще важче жити підневільно  І підійматися з руїн Людської гідності й терпіння. А потім далі йти і йти, Рішуче, мужньо, безупину, До сокровенної мети Свого народу України. Не можна жити у ярмі Та сподіватись на свободу.Ганебно борсатись в багні, Якщо ти син свого народу. Він і подумати не міг, Що станеш ти його героєм. Майдане мій! Ти переміг Щонайдорожчою ціною! О, дай нам, Боже, каяття… Дороги в рай не вибирають. Нас повернули до життя Герої, ...

Читати далі...

А сотню вже зустріли небеса.. Летіли легко,хоч Майдан ридав.. І з кровю перемішана сльоза.... А батько сина ще не відпускав.. ... Й заплакав Бог,побачивши загін: Спереду - сотник ,молодий,вродливий І юний хлопчик в касці голубій, І вчитель літній-сивий-сивий.. І рани їхні вже не їм болять.. Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.. Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна сотня в вирій полетіла...  (с)

В моїй країні сьогодні траур... Гудуть Карпати, реве Дніпро. Над вбитим плаче безсила мати, чи рідний, чи чужий -вже все одно.Їх не вернути, їх не забути. Бо в пам' яті немає забуття. Вони Герої, вони Безсмертні. Вони віддали за нас Життя! (с)