Коли мені шістнадцятий минуло
Я зрозумів, що щось пішло не так
Від заздрісної люті світ перевернуло
Плюс наглості додало аби як
Продали батько вівці, коні й свині
І на додачу цапа-афериста
Щоб вивчити мене до медицини
Або ще краще на юриста
Женився я на дочці професури
В нагрузку Свєті дали джип
Навчили світської культури
Аби десь раптом я не влип
В місцевий суд пристроїв тесть
На тепле місце, поки не навчуся
Різницю бачити між «Ваша Честь»
І «свідки може ще знайдуться»
І я судив, поважно щоки надував,
І мантією тряс як давній інквізитор
Судив.. судив.. аж поки не прийшов
В одну негожу мить - народний прокурор