"Голос майдану". Саме так називали актора кіно і театру Євгена Нищука під час обох революційних подій.

Після Євромайдану він став міністром культури України.

А от тепер у культурних колах все частіше говорять про непрофесійність та брак досвіду чинного міністра.

Хто і які претензії має до "голосу Майдану" розкажуть наші кореспонденти.

Головний редактор журналу "Музеї України" Віктор Тригуб написав відкритого листа президентові Порошенку.

Вимагає, щоб у новому Кабміні на посаду міністра культури призначили професіонала, якого вибере громадськість.

Каже, в нинішньому очільнику міністерства - Євгенові Нищуку - розчарувався.

Віктор Тригуб підтримує зв'язок з усіма музейниками країни.

Розповів, що  останнім часом отримує десятки листів з регіонів, від співробітників заповідників і музеїв зі скаргами на дії Мінкульту.

"Фактично нині немає жодного керівника у міністерстві, який би відповідав хоч би якимось елементарним критеріям професійності. Міністерство опинилося у стадії некерованості. Скандал на скандалі, одне дивне кадрове рішення зміняється іншим кадровим рішенням. Зараз пішли дуже гострі ситуації в музеях. Враховуючи бюджетне фінансування, якого фактично немає", - розповідає головний редактор журналів "Музеї України" і "Нова Січ" Віктор Тригуб.

Жодної допомоги від Мінкульту не дочекався і Музей української пропаганди.

Немає ні приміщення, ні фінансової підтримки. Значна частина колекції, просто у ящиках.

Щось розвісили на стінах в орендованій кімнатці на Троєщині.

Тут же проводять і творчі зустрічі.

Автор книги "Герої не вмирають", поет Олег Побережний з гіркотою констатує - нинішній уряд, заражений тими ж хворобами, що і Кабмін Януковича.

"Чинуши, бюрократи, казнокради, не хочете помилки визнавати".

Свою книгу патріотичних віршів поет видавав власним коштом.

Просити допомоги у міністра, якого називали "Голосом Майдану" не захотів.

Руйнування пам'яток культури, корупція у комісіях, що видають дозволи на забудову, збанкрутіле національне газетно-журнальне видавництво - усе це, на думку Євгена Нищука, - не кримінал, а робочі моменти.

"Сфера культури дуже чутлива до змін. Іде процес дискусій, притирання, те, що я вже за ці 10 місяців пройшов, тій людині, яка прийде вони будуть потрібні", - запевняє міністр культури України Євген Нищук.

Чи потрібні вони будуть у новому Кабміні - велике питання.

Там потрібні реформи, а не їх імітація. А тим часом набирає обертів черговий скандал навколо етномузею "Пирогів".

Об'єкт - абсолютно не готовий до зими. Але про це варто розповісти докладно. Трохи пізніше.

http://podrobnosti.ua/society/2014/11/21/1003953.html

Худшая роль актера Евгения Нищука - роль министра культуры.

Это высказывание мы услышали от авторитетного деятеля культуры.

Так открыто критиковать министра готовы не все.

Мы выслушали недовольных.

Главный редактор журнала "Музеи Украины" Виктор Тригуб написал открытое письмо президенту Порошенко - требует, чтобы в новом Кабмине должность министра культуры отдали профессионалу, которого выберет общественность.

Говорит, в нынешнем главе Министерства - Евгении Нищуке - разочаровался.

Виктор Тригуб поддерживает связь со всеми музейщиками страны.

Рассказал - в последние месяцы получает десятки писем из регионов, от сотрудников заповедников и музеев с жалобами на действия Минкульта.

"Фактически сейчас нет ни одного руководителя в министерстве, который бы соответствовал хотя бы каким-то элементарным критериям профессионализма. Министерство оказалось в стадии неуправляемости. Скандал на скандале, одно странное кадровое решение сменяется другим кадровым решением. Сейчас пошла очень острая ситуация в музеях, учитывая бюджетное финансирование, которого фактически нет", - говорит Виктор Тригуб, главный редактор журналов "Музеї України" и "Нова Січ".

Никакой помощи от Минкульта не дождался и Музей украинской пропаганды - нет ни помещения, ни финансовой поддержки.

Большая часть коллекции, просто в ящиках, что-то развесили на стенах в арендованной комнатке на Троещине.

Здесь же проводят и творческие встречи. Автор книги "Герои не умирают", поэт Олег Побережный с горечью констатирует - нынешнее правительство, заражено теми же болезнями, что и Кабмин Януковича.

"Чинуши, бюрократы, казнокрады, не хотите ошибки признавать ... ", - говорит Олег Побережный.

Свою книгу патриотических стихов поэт издавал за свой счет - просить помощи у министра, которого называли "Голосом Майдана" не захотел.

Разрушение памятников культуры, коррупция в комиссиях, выдающих разрешения на застройку, обанкротившееся национальное газетно-журнальное издательство - все то, о чем мы уже рассказывали, по мнению Евгения Нищука - не криминал, а рабочие моменты.

"Сфера культуры очень чувствительна к изменениям. Идет процесс дискуссий, притирки, то, что я уже за эти 10 месяцев прошел, тому человеку, который придет - они потребуются", - говорит Евгений Нищук, министр культуры Украины.

Нужны ли они будут в новом Кабмине - большой вопрос.

Там нужны реформы, а не их имитация.

А тем временем набирает обороты очередной скандал - вокруг этно-музея Пирогово.

Объект - абсолютно не готов к зиме. Но об этом стоит рассказать подробно. Чуть позже.
 

Ирина Исаченко, Андрей Кузнецов, Подробности, телеканал "Интер"
http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2014/11/20/1003871.html

18 листопада в Музеї української пропаганди відбулась прес-конференція на тему «Поезія та авторська пісня – в підтримку української армії».

У цей складний військовий час, сповнений волонтерськими ініціативами і благодійницькими намірами, у багатьох бібліотеках, музеях, інших закладах Києва – без особливого розголосу відбуваються мистецькі акції патріотичної тематики, що носять благодійний характер, спонукають до співпереживання, підтримки.

Про деякі патріотичні музично-поетичні проекти під час зустрічі розповідали гості Музею української пропаганди.

В’ячеслав Купрієнко – лауреат міжнародних конкурсів авторської пісні, уродженець Алчевська, учасник війни в Афганістані – розповів про благодійний проект «Непереможні», який він організовує спільно з київською поетесою Тетяною Яровициною. Музично-поетичний проект «Непереможні» з успіхом відбувся уже вп’яте, зібравши на лікування тяжко-поранених бійців понад 30 тис. грн.

Також В’ячеслав Купрієнко розповів про свої поїздки на Донбас, спілкування та концерти підтримки для бійців АТО та місцевих жителів.

 

Антоніна Спірідончева – київська поетеса, представила концептуально інший проект –музично-поетичну зустріч «Шануймо минуле, не втратьмо майбутнє!», який відбудеться у Національному музеї Тараса Шевченка за участі поетів та виконавців авторської пісні Конгресу літераторів України та Літературного клубу «Київ ПОЕТажний». Організатори заходу пропонують розширити звичні рамки патріотичних музично-поетичних зустрічей, в яких здебільшого звучать твори на «гарячу» тему (Майдан і АТО), і представити поетичні і музичні твори про різні періоди та знакові події в історії України від найдавніших часів до сучасності. За словами Антоніни Спірідончевої, у молодих поетів мало творів на історичну тематику, тож оголошення теми заходу стало ще й стимулом до створення нових поезій та пісень з поглядом у минуле і поповнення ними скарбниці сучасної української літератури.  

У програмі зустрічі заявлено понад 20 учасників – поетів та виконавців пісень. Крім того, буде показано три фільми: «Мій Шевченко», «Єсть на світі доля» та «Либідь», а також впродовж заходу діятиме етнографічна виставка Ольги Угнівенко «Ляльки-музики» і благодійна книжкова ятка, виручені кошти якої будуть спрямовані на лікування тяжко-поранених.

Крім творів загально-історичної спрямованості, на зустрічі буде представлена «кримська тема».

Алла Мігай – українська телеведуча, казкарка, композитор і співачка, Заслужений діяч мистецтв України – розповіла про свій досвід виступів у Криму під час революції гідності, про різку зміну у ставленні слухачів до україномовних виконавців з материкової України. Також вона розповіла про фільми «Мій Шевченко» та «Єсть на світі доля», відзняті в Криму у 2014 році кримською режисеркою, які будуть показані під час музично-поетичної зустрічі в Музеї Шевченка «Шануймо минуле, не втратьмо майбутнє!» Алла Мігай є учасником та режисером-постановником цього заходу.

Учасники прес-конференції також поділились із присутніми своїми творами.

Музично-поетична зустріч відбудеться 30 листопада о 14.00 в Національному музеї Тараса Шевченка (б-р Шевченка, 12). Вхід вільний.

Прес-служба Музею Української пропаганди

Після Майдану було допущено велику кадрову помилку. На посаду Міністра культури призначили дивного актора. Що, до того ж, вірно служить своєму неоднозначному куратору, "вісьолому парню" пающему ректору. Тут треба звернути увагу особисто Президента України.

Хоча, ось текст статті

Голос Майдану» на службі в екс-ректора-регіонала

На каналі 2+2 від 14 жовтня 2014 р. у програмі Люстратор 7.62 вийшов сюжет про державне замовлення для вищих навчальних закладів. Головним об’єктом сюжету став Київський національний університет культури і мистецтв – КНУКіМ, більш відомий як університет Поплавського.

Йшлося про те, що у 2014 р. КНУКіМ отримав держзамовлення на бакалаврів тільки однієї лише спеціальності «Соціо-культурна діяльність» більше, аніж уся Львівська національна академія мистецтв. Розслідуючи причини цієї унікальної ситуації, журналісти звернулися до директора Департаменту економіки, соціальної та гуманітарної сфери Міністерства економічного розвитку та торгівлі України О.Савенко, начальника відділу навчальних закладів та науки Міністерства культури Т. Колос та заступника міністра культури Олеся Журавчака. Остання фігура дійсно викликає інтерес, бо пан Олесь у схемі державного замовлення не остання людина. Але й не перша. Чим був зумовлений вибір кандидатури Олеся Журавчака на посаду заступника міністра навесні цього року – питання відкрите. Можливо тим, що навіть ззовні Журавчак схожий до свого начальника Євгена Нищука: миловидний, ніжний, блакитноокий. А можливо причина у тому, що за Журавчаком стоїть фігура співочого ректора Михайла Поплавського: Журавчак і до сьогодні рахується викладачем класу етно-духових інструментів в КНУКіМ.

Але звернувшись до заступника, журналісти чомусь оминули самого міністра культури Євгена Нищука. Між тим, фігура міністра є ключовою, оскільки саме він персоніфікує головного розпорядника бюджетних коштів, яким є міністерство. Не зважаючи на те, що розсилка інформації про держзамовлення надсилається за підписом О.Журавчака, рішення приймається Конкурсною комісією, яку очолює міністр культури. І тут вимальовується набагато цікавіша картина. Є.Нищук є вихованцем і працівником Київського національного університету театру кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого. Не зважаючи на це, Нищук виділяє своїй «альма матер» бюджетних місць менше, аніж університету Поплавського. Так, на спеціальність 6.020203 «кіномистецтво» держзамовлення для університету ім. Карпенка-Карого склало 100 бюджетних місць, а на цю ж спеціальність в КНУКіМ було виділено 125 бюджетних місць. На рівні спеціаліста Національного університету театру, кіно і телебачення держзамовлення складає 51 місце, а в КНУКіМ – 63.

А ще є Львівська філія КНУКіМ, для якої Мінкульт також виділив на спеціальність 6.020203 «кіномистецтво» 25 бюджетних місць для бакалаврів і 5 місць – для спеціалістів. Тобто сумарно КНУКіМ отримав на 67 місць держзамовлення більше, аніж провідний ВНЗ у галузі кіномистецтва України. І це при тому, що своїх, тобто штатних, науково-педагогічних кадрів, аби забезпечити підготовку фахівців з кіномистецтва, у Поплавського немає, здебільшого там підпрацьовують ті ж викладачі університету ім. Карпенка-Карого. - пише http://linadov

Не менш вражаюча ситуація з держзамовленням і з Національною музичною академією ім. П.І.Чайковського. На бакалаврат академія отримала 180 бюджетних місць, а КНУКіМ разом зі своєю Миколаївською філією має держзамовлення на народну художню творчість, яка забезпечується тим же факультетом музичного мистецтва, 215 місць. На рівні спеціаліста Національній академії ім. Чайковського Міністерство культури виділило 62 бюджетних місця, а КНУКіМ з тією ж філією – 65!

Ще більш шокуюча ситуація виявляється при порівнянні держзамовлення в Одеській національній музичній академії ім. А.Нежданової і знову таки вишу Поплавського: обсяг держзамовлення на бакалаврів музичного мистецтва академії становило 90 бюджетних місць, а вКНУКіМ – 215; для спеціалістів: ОНМА – 52, у КНУКіМ – 65.

Щодо підготовки у ВНЗ Поплавського непрофільних спеціалістів – міжнародників, журналістів, юристів, соціологів, філологів, питання, яке також було порушено Люстратором 7.62, – то тут картина не менш цікава.

До 2014 р. Мінкульт, який очолював Л.Новохатько, між іншим. регіонал, не виділяв жодного бюджетного місця КНУКіМ на спеціальності журналістика, міжнародне право, міжнародні економічні відносини, міжнародна інформація, міжнародна економіка. Не було для цього правових підстав: в КНУКіМ дається взнаки відсутність необхідної кількості науково-педагогічних кадрів, здатних забезпечити викладання студентам фахових дисциплін.

«Голос Майдану» Є.Нищук, очоливши Міністерство культури, виділяє чималу кількість бюджетних місць ВИШу співучого ректора: на журналістику – 30, на міжнародне право – 30, на міжнародні економічні відносини – 30, на міжнародну економіку – 25, на міжнародну інформацію – 30. Також уперше 2014 р. Мінкульт виділив на міжнародні відносини 5 бюджетних місць для спеціалістів і 3 – для магістрів.

Він також різко збільшує держзамовлення для КНУКіМ на правознавство – 55 (обсяг держзамовлення 2013 р. – 20 місць), на соціологію – 30 (2013 р. – 10 бюджетних місць), на філологію – 30 (2013 р. – 10 бюджетних місць), на міжнародні відносини 30 (держзамовлення 2013 р. – 10 бюджетних місць).

Причому при Нищуку КНУКіМ вибирає усі 100 % держзамовлення на усі перераховані спеціальності по Міністерству культури.

Чим же так припав до душі міністрові культури КНУКіМ? Ну звісно ж не через те, як сказала його підлегла Т.Колос, що економіст у сфері культури – це зовсім інший фахівець, аніж будь який інший економіст. Відповідь банальна: особистий інтерес Нищука у тому, що у приватному ВНЗ Поплавського – Київському університеті культури – КУКу, який паразитує на державному Київському національному університеті культури і мистецтв (про що йшлося у сюжеті, знятому журналісткою Слідства.Інфо М.Землянською), на 3 курсі тих самих міжнародних відносин навчається син міністра культури Олекса Євгенович Нищук. Думається, що коли Олекса Нищук закінчить бакалаврат і вирішить продовжити навчання на рівні спеціаліста або магістра, його тато вже не буде змушений оплачувати навчання синові: міністерство культури виділить державне замовлення для нього, адже грунт для цього вже закладений.

Ще одна обставина, яка свідчить на користь того, що «голос Майдану» активно співпрацює з екс-регіоналом, який голосував за диктаторські закони 16 січня, – це рішення Міністра культури призначити 13 листопада 2014 року виконувачем обов’язків ректора Луганської державної академії культури і мистецтв Бігус Ольгу Олегівну, недавно – завкафедрою сучасної хореографії КНУКІМ. Схоже, що цим призначення Михайло Поплавський завдяки Нищуку віддячив Ользі Бігус за роботу під час виборів до парламенту-2014 (Бігус була членом ОВК по 101-у округу).

Президенту України Порошенку П.О.

Шановний пане Президенте!

Засвідчуючи свою повагу і користуючись нагодою та особистим знайомством, висловлюємо підтримку Вашим діям на збереження України. Хай нам щастить!

Однак, змушені звернути Вашу увагу на сумнівні дії дивної особи, що відгукується на позивний "Голос без ума" - тобто Міністра культури України, призначеного у хаосі перших днів перемоги Майдану, до якої Ви особисто доклали великих зусиль.

Ця особа, непевної статі, робить все, аби скомпроментувати світлі ідеали Майдану, національну ідею України, продовжуючи служити людям, яким в українській політиці робити взагалі нічого. Хіба що на допитах у Генеральній прокуратурі...

Прошу зробити все, що від Вас залежить, аби ця особа ніяк не фігурувала у списках кандидатів на якісь посади в Уряді! Більше того, діячі, які рекомендують таких людей, на мою думку, не можуть вважатися патріотами України і не мають право вирішувати якісь питання від імені нашого народу.

Прошу прийняти ці думки, висловлені відкрито, до відома. І зробити правильні висновки. Особливе наше обурення викликає існування баришні з найближчого оточення Р.Ахметова, яка чомусь стала Першим заступником Міністра культури. Це після Майдану! А її діяльність повинна давно викликати інтерес у слідчих...

Взагалі, особа нового Міністра культури, повинна пройти процедуру суспільного обговорення, як і інших міністрів, і не викликати таких критичних зауважень...

З повагою,

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"

18 листопада (вівторок) о 12.00 в Музеї української пропаганди (масив Троєщина, вул. Драйзера, 8) відбудеться прес-конференція на тему «Поезія та авторська пісня – в підтримку української армії».

У цей складний військовий час, сповнений волонтерськими ініціативами і благодійницькими намірами, у багатьох бібліотеках, музеях, інших закладах Києва – без особливого розголосу відбуваються мистецькі акції патріотичної тематики, що носять благодійний характер, спонукають до співпереживання, підтримки, а також розширення своїх знань про Україну.

Про мету і концепції патріотичних музично-поетичних заходів, про те, як вони організовуються і проводяться, хто на них виступає, яка публіка їх відвідує, яка атмосфера панує, як збираються кошти для підтримки військових – на прикладах заходів, що вже відбулися або відбудуться найближчим часом – розповідатимуть:

Антоніна Спірідончева – співорганізатор запланованої музично-поетичної зустрічі в Музеї Тараса Шевченка «Шануймо минуле, не втратьмо майбутнє!», співорганізатор і учасник низки музично-поетичних заходів, поетеса.

Тетяна Яровицина – співорганізатор музично-поетичного проекту «Непереможні» та фестивалю «Українські передзвони», поетеса.

В’ячеслав Купрієнко – співорганізатор проекту «Непереможні», учасник низки музично-поетичних заходів, лауреат міжнародних конкурсів авторської пісні та інші...

Російські спецслужби викрали з українського музею в США документ, яким імператриця Катерина Друга подарувала Кубань українським козакам.

Про це йшлося на конференції під промовистою назвою "Кубань - це Україна" в київському Музеї української пропаганди.

Про що говорили на заході?

---

Віктор Тригуб - редактор журналу "Музеї України".

Мені й колегам по журналу 2007 року стало відомо, що в місті Ховелл, штат Нью-Джерсі, є музей кубанського козацтва, яким опікуються наші емігранти. Там багато раритетів, регалій. Один з них - "дарственная" українським козакам від Катерини Другої на Кубань.

Ми стали наполягати, щоб Україна забрала до Києва частину експонатів. Російські шовіністи хотіли забрати весь музей. Почалася в нас інтернет-війна з губернатором Кубанського краю.

Того ж року ми перемогли їх в американських судах. Україна мала отримати прапори, багато документів, особливо цінний і цікавий з яких - грамота. Кілька разів питання підіймалась у Верховній Раді, щоб створити комісію з повернення цінностей.

Справа дійшла до Ющенка. Він скликав під це діло олігархів. Кажуть, що Сергій Тарута давав 2 млн доларів за її повернення.

А тоді в США диверсантська спецгрупа ГРУ вночі на машинах з номерами російського консульства пограбувала цей, опломбований на той час, музей у Ховеллі.

Президентом США був Джордж Буш. Кондоліза Райз (держсекретар. - Gazeta.ua) телефонувала Путіну й міністру МЗС Росії. Здається, Іванов. Був скандал. Буш і Райз діяли жорстко і чітко. Не так, як зараз Білий Дім, який усунувся від українського питання. Взагалі республіканці в українських питаннях більші молодці.

Через кілька місяців росіяни таки переправили регалії в Росію. Деякі копії зараз у Краснодарі, а оригінали начебто в Москві.

Сергій Пархоменко - президент Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД. Народився в місті Анапа Краснодарського краю, 1984 року.

Важливо, щоб після розпаду Росії біля нас постала лояльна до нас держава. Кубань і Дон ще послужать нам для убезпечення від політичних викликів зі Сходу.

Не закликаємо приєднувати Кубань, але колись це стане можливим. Або, коли Україна зможе попросити частину російської території як компенсацію за всю шкоду, яку РФ завдала нам. Або шляхом кубанського референдуму. Але вже зараз треба підтримувати питання автономії цих регіонів і шукати якнайбільше спільного з народом, який себе асоціює хоч і не з Україною, але з козацтвом.

Держава мусить підіймати питання захисту наших співвітчизників на східних теренах. Є українці на Кубані, на Зеленому Клині. Незалежно від успіхів, порушувати цю тему треба. Це допоможе перейти в інформаційний контрнаступ із Росії.

Люди і без підтримки України стали цікавитись історією. Шукають фольклор. Динаміку видно по форумах, соцмережах - усюди, де є неофіційна думка. Я майже щороку їжджу до родичів на Кубань. Звісно, населення в основному позиціонує себе з Росією. Там багато вихідців із середини Росії, заселені після голодомору на Кубані. Навіть переселені після війни українці мало себе асоціюють з Україною. Але більшає тих, що називають себе кубанцями, козаками чи просто місцевими. Хоч і вони в своїй масі заражені псевдо-історією Кубані, яку подає російська пропаганда. В 90 роки там ще говорилося про українські традиції кубанської культури, але зараз "козачество - главная боевая защита России".

Кубань - один з ключових для Росії регіонів і небезпечний поширенням сепаратизму. Мабуть, одразу після Чечні й Інгушетії. В ньому найжорсткіше діє ФСБ. Це знаю з розповідей знайомих. Організатори маршу про федералізацію Кубані - в СІЗО або втікачі, які намагаються стати політичними біженцями. Не в Осетії, не на Уралі, а саме на Кубані таких "федералістів" найбільше половили. Бояться усамостійнення регіону, тому українці мають оптимістично підтримати ці відцентрові рухи.

Росіянин зі Ставропольського краю, який боїться розголошувати ім'я. На вигляд років 30.

За новим законом, будь-які заклики до федералізації Російської Федерації, як це по-ідіотськи не звучить, є кримінальним злочином.

Я колись був причетний до соцопитування про російську ідентичність. У людей цікавилися, чи солідарні вони з гаслом "Хватит кормить Кавказ". На Сибірі, як ніде, багато людей казали "Хватит кормить Москву". Та і південь Росії вважає, що Москва тільки висмоктує молодих талановитих людей, робить із них космополітів, і більше вони ніякої користі своєму краю не дають.

Є дві критегорії громадян Росії: ті, які щось хочуть знати і ті, які дивляться телевізор. Других я називаю жопоротими. Їх на Кубані відсотків 90. Решта 10 відсотків - зовсім не структуровані, але їх можна позиціонувати як кубанську індивідуальність. Більшість із них розуміють скорий розвал Росії і бояться економічної сторони цього.

Я був на московському марші миру 21 сентября. Прийшло 150 тисяч. А вся пропаганда зібрала 200 мавп. Півтори години йшла колона одним потоком, а 200 мавп із прапором ДНР кричали нам: "Отщепенцы!".

280 людей затримали в Невинномиську (місто крайового підпорядкування в Ставропольському краї. - Gazeta.ua) за підтримку Євромайдану. ЗМІ люблять казати, що людей на мітинг заманили, використали. Ні. Люди свідомо йшли на затримання. Розуміючи наслідки, вийшли.

Проукраїнськи налаштованих росіян, які зараз їдуть в Україну, завертають. Що цікаво - завертає Україна. Навіть тих, хто був на Майдані. Українська прикордонна служба мене депортувала з аеропорту Бориспіль, мовляв, я тітушка. Добре, кажу, показую перепустку в Штаб Євромайдану. Забрали, поклали його в мій паспорт - і віддали ФСБшникам в Москву. Таке в травні в Борисполі зробили українські працівники. Змушені? Завербовані? Хто вони? Політбіженці російські в Києві не отримали ні одного права на проживання. Можливо, це майбутня політична еліта Росії. Виставивши одного назад недавно, українські службовці, мудаки, заявили, що Росія - демократична країна.

---

Музей української пропаганди - перший музей на Троєщині. Відкрився цього літа. Наразі діє один виставковий зал, готують до відкриття другий. Зараз у музеї показані фотографії, сучасні та радянські плакати і навіть роздруковані демотиватори. Одну стіну займають стенти, подаровані товариством "Меморіал". Є експонати з зони АТО.

http://gazeta.ua/articles/history/_rosiya-vikrala-gramotu-yakoyu-katerina-ii-peredala-ukrayinskim-kozakam-kuban/592940

На сесії Володимир – Волинської міської ради було прийнято рішення про присвоєння одному із найстаріших музеїв України – Володимир – Волинському історичному музею імені свого засновника - Омеляна Дверницького повідомляє Volynlife.com. Відповідне рішення  депутати міської ради підтримали одноголосно.

Дверницький Омелян Миколайович (1838 — 1906).

Власник маєтку у Будятичах. На той час село стало осередком з вивчення Волині. Археолог, голова братства св. Володимира у Володимирі-Волинському, перший голова Ради братства і хранитель давньосховища.

Він був основоположником Давньосховища святого Володимира – першого  на Волині, Володимир-Волинського музею, який розпочав свою роботу у 1887 році. У ті роки в Давньосховищі зберігалося майже шістсот предметів старовини.

О. Дверницький підготував «Краткую опись» пам'яток давньосховища. Є автором публікацій з історії та археології Волині: Дверницкий Е. Н. Краткая опись предметов, находящихся в Древлехранилище православного Свято-Владимирского братства в г. Владимире-Волынском.- Киев, 1892.

Дверницкий Е. Н. Археологические исследования в г. Владимире- Волынском и его окрестностях.- Киевская старина, 1887. № 1. с.36-50.

Дверницкий Е. Н. Памятники древнего православия в г. Владимире-Волынском.- Киев, 1889.65с.[23]

Омелян Дверницький був ініціатором відбудови Успенського собору. Перший почесний громадянин Володимра–Волинського. Похований біля північної стіни Успенського собору у Володимирі - Волинському.

Этой женщине — 88 лет. 20 лет она ходила сгорбленная, с помощью ходунков. Перенесла инсульт, была парализована. Сын привез ее к Константину Васильевичу Стасюку.

 О результатах судите сами!

Сегодня все знают Константина Васильевича Стасюка как уникального реабилитолога, который ставит на ноги пациентов, утративших надежду на выздоровление. Но кроме этого, в его огромном багаже множество спортивных достижений и установленных рекордом, многие из которых официально зарегистрированы в Книге рекордов Гиннеса.

Уже много лет подряд Константин Стасюк, благодаря уникальной авторской методике,   разработанной  на  личном  опыте,  помогает  сотням  людей победить  тяжелейшие  болезни  и  последствия  травм,  стать  на ноги, восстановить организм и полноценную жизнь.
Очень  многие люди хотят пройти обучение методике К.В.Стасюка. Однако, на  сегодняшний  день,  уже  чисто  физически  невозможно принять всех желающих  –  их  много,  а Константин Стасюк один. Поэтому, отвечая на многочисленные  просьбы  людей,  мы открываем новую программу заочного обучения методике применения биогравитации.

Обучающая программа представляет собой серию обучающих видеосюжетов, в которых  последовательно  будут раскрываться методы и приемы работы по методике, техника движений, дыхания, передачи вибраций и т.д.

http://stasuk.com.ua/?p=1417

Музей українською пропаганди відвідали бійці батальйону спеціального призначення МВС "Київщина". Була зустріч з пресою. Приїхало аж шість центральних телеканалів, що дуже круто для окраїнної Троєщини.

Комбат батальйону «Київщина» (Новоайдар) полковник МВС Покиньборода Юрій, старший інспектор - лейтенант Войткова Олена, психолог- капітан Козінчук Андрій розповіли про будні підрозділу.

Перш за все зазначили - бойовий дух бійців дуже високий, бат готовий виконати всі накази командування. Звичайно, є чимало проблем, але в цілому, "Київщина" - повноцінний військовий підрозділ, вірний народу України. Стоїть на сторожі територіальної цілістності держави.

Супермодель, заступник директора Музею укр пропаганди при журналі "Музеї України" Анастасія Самойленко, вирішила підтримати бат плакатно. Зробила і роздрукувала кілька десятків плакатів з символікою "Київщини", використавши роботи креативного директора журналу "Музеї України" Катерини Крючкової.

Юлія Казмирчук - один з кращих візажистів Європи теж підтримала батальйон і музей своїми роботами...

-Ми вдячні дівчатам за такий неочікуваний подарунок! - відзначив комбат Юрій Покиньборода, - Хлопцям на передовій важливі будь-які добрі слова, допомога, символічні жести! Вони знають за що і за кого воюють! Адже, за нами - Україна!

-Вражені красою і сміливістю бійця "Київщини", лейтенанта Олени Войткової! - заявила фотохудожник Катерина Крючкова, - Це неймовірна жінка, яка своїми діями надихає на захист Вітчизни! Мріємо зробити фотосесію з Оленою, яку перетворимо на плакати для підняття бойового духу!

-Я переглядала фотографії Олени Войткової  - у неї сильна воля духу. І вона дуже красива жінка. От про неї буде цікаво читати. Я впевнена, що їй є що розказати. - сказала Настя Самойленко, - Мене вразила пані Олена - ось саме вона заслуговує, щоб про неї писали. Вона чарівна, як жінка і мужня, як лейтенант! Ці плакати - дарунок від Музею укр пропаганди бійцям бату "Київщина". Це краплинка у морі, є люди по всій Україні,що роблять набагато більше для хлопців. Взагалі, допомагати нашій армії - це обов'язок кожного українця, і це маємо робити від душі, а не заради піару!

Варто звернути увагу на одного з кращих військових психологів, що безпосередньо перебувають в зоні АТО - Андрія Козінчука. Має колосальний досвід спілкування з бійцями цієї дивної війни, що однак, попри обстріли, постійні атаки, провокації диверсійних груп ЛНР-ФСБ, мужньо стоять на передовій. Капітан Козинчук повинен поширити свої методики іншими підрозділами. Сподіваємося, керівництво МВС України теж зверне увагу на досвід цього фахівця!

-Бійцям, які перебувають в умовах реальних бойових дій, дуже важливо отримувати постійну моральну підтримку з тилу! - переконує Андрій Козінчук, - Ви б бачили, як вони роздивляються дитячі малюнки! Відповідно, потрібно більше передавати на передову красивих, яскравих патріотичних плакатів! Вплив агітаційної продукції дуже великий! Не забувайте, що бійці фактично відірвані від інформаційного поля України! Від родин! Їм важко! Потрібен важливий мотив для того, аби вони свідомо ризикували життям!

Вразило, що комбат Юрій Покиньборода, абсолютно спокійно говорить про труднощі, проблеми, недоліки, які є в підрозділі. І взагалі, у військах та добровольчих батальйонах. Більше того, він їх аналізує і намагається знайти вирішення! Що у цій ситуації є знаковим! Наші воїни, фактично створеної заново армії, швидко вчаться. Думають. На ходу виправляють ситуацію. Модернізуються. Укріплюються. Розраховують кроки на майбутнє. Все продумують. Жорстко розбирають помилки. Вони стають Справжніми Воїнами. Без піару, показухи, бадьорих звітів начальству. І це головне!

А дівчата Музею української пропаганди думають про нову серію плакатів для бату "Київщина". І вони будуть! Комбат попросив зробити великі наліпки для бронетехніки з емблемою. Якщо хтось зможе допомогти - пишіть!

На перемогу повинні працювати всі! І лише тоді Україна дійсно переможе!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", куратор Музею української пропаганди

 

В Музеї української пропаганди відбулася пресова зустріч з командуванням та бійцями батальйону спеціального призначення МВС "Київщина". Саме ці хлопці стоять на особливо небезпечному напрямі - в Новоайдарі Луганської області...

Комбат батальйону «Київщина» (Новоайдар) полковник МВС Покиньборода Юрій, старший інспектор - лейтенант Войткова Олена, психолог- капітан Козинчук Андрій розповіли про будні підрозділу.

Перш за все зазначили - бойовий дух бійців дуже високий, бат готовий виконати всі накази командування. Звичайно, є чимало проблем, але в цілому, "Київщина" - повноцінний військовий підрозділ, вірний народу України. Стоїть на сторожі територіальної цілістності держави.

Прикметно, що до маленького музею на далекій столичній Троєщині, завітало аж шість провідних телеканалів, газетярі, інтернетники...

Креативний директор журналу "Музеї України" Катерина Крючкова і заступник директора Музею української пропаганди Настя Самойленко передали бійцям патріотичні плакати з символікою батальйону. В Музеї вже знаходиться прапор з бойового автомобіля бату і гранотомет.

Співпраця буде продовжена.

Всім, хто готовий надати гуманітарну допомогу батальйону "Київщина" - контактуйте через офіційну сторінку підрозділа в Фейсбуці!

Найближчим часом розповімо про будні батальйону "Київщина" більш детально...

Прес-служба