Кілька добрих порад Міністру

Міністр культури, молоді та спорту України — Володимир Бородянський ще не здогадується, які скандальні проблеми залишили йому “папєрєднікі” в музейній галузі…

І дивлячись на тих, хто консультує Міністра, підозрюємо, що реалії стануть йому зрозумілими лише з початком пікетів Незалежної профспілки НМІУ чи коли музейники з Пирогова знову притягнуть на ганок Мінкульту козла…

Маленький огляд.

Найгостріша – критична ситуація в Національному музеї історії України. Тут відбувається якийсь кадровий розгром колись високопрофесійного колективу! Масові незаконні звільнення “неугодних”, відповідно – суди. Поновлення на роботі і компенсації з бюджету держави, що вже, як кажуть, перевищили мільйон гривень…

Про “художества” дивної керівниці музею багато пише преса, а найбільш активна частина “недозвільненого” колективу, згуртувалася в Незалежну профспілку, з членами якої пану Бородянському варто терміново зустрітися! Перший пікет під Мінкультом здатні організувати саме вони. Днів на тридцять… Преса таке любить…

Зрозуміло, вини нової, ще не сформованої, команди Мінкульту у цій ситуації поки що немає, але імідж постраждає… Тому – лише негайна зустріч з профспілковими активістами!

Ось їх свіжий допис в соцмережах – для ознайомлення:

ДРОНИ В МУЗЕЙНІЙ СПРАВІ
З моменту призначення на посаду директора Національного музею історії України Тетяни Сосновської всі, хто примудрився залишитись тут працювати змушені щодня бачити таку кількість божевільних і відверто вульгарних речей, що й дивуватись вже давно перестали.

Якби раптом з’явилось офіційне повідомлення, що нашу планету захопили інопланетяни – співробітники музею були б єдиними, хто спокійно б на це зреагував. Іноді така готовність не лише сприйняти, а й бездумно виконувати будь-яке розпорядження колишнього комсорга викликає стурбованість. Що ці люди будуть робити як воно перестане займати посаду директора? Напевне втратять всяку здатність до самостійного життя.
Але ж комсорг таки здивувала! Усіх. І тих, хто її обожнює і тих, хто може собі дозволити відверто сміятись, коли смішно. А це реально дуже смішно… Питання стосується головного показника музейної життєдіяльності – кількості відвідувачів. Тут «геній» Сосновської подарував нещасному вітчизняному музеєзнавству цілу низку «ноу-хау». І рахування одного відвідувача декілька разів – на кожний поверх окремий квиток, а в музеї чотири поверхи, отже – один перетворюється на чотирьох. І здійснення гуртових закупок квитків генеральною директоркою на чесно «віджаті» у держави «навари». І запровадження політики бонусів до квитка у вигляді неякісної кави у найближчій до музею кав’ярні, з власниками якої «якісь» стосунки.

І ще дуже багато різних махінацій, які не мають стосунку до реального зростання кількості відвідувачів. Але все це вже відпрацьовано, а тут виходячи із різко зміненої політичної ситуації, знову потрібен прорив. А де його взяти? ЯК людей затягти до музею? І тут колишню комсомольську діячку знову виручила здатність мислити «неформатно»!!! А нащо тягти людей до музею, треба зробити тих, хто гуляє територією навколо музею ВІДВІДУВАЧАМИ!!! Музей навколишню територію прибирає, а люди ходять, газони витоптують, отже автоматично щось винні музею!

Тут лише одна малесенька проблема – ЯК їх порахувати? І знову на допомогу прийшла здатність «багатовекторного» мислення по-сосновськи – сфотографувати з допомогою дронів територію, знайти «фірмочку», яка за «відкатики» порахує всіх, хто собак вигулює на території, або пиво п’є в кущах, чи тих же співробітників музею, які йдуть до музейної бібліотеки чи бухгалтерії. І це єдиний випадок, коли наявність значної кількості «бомжів» тішить! Їх можна занести до графи – постійні відвідувачі, які буквально жити не можуть без музею!
Але, все ж таки, лишається одне запитання, яке, на наш погляд, потребує певного уточнення. На території музею діє сумно відома церква, в якій час від часу здійснюють обряди – і хрестини, і відспівування небіжчиків. У першому випадку все зрозуміло, а от коли інша життєва ситуація, як небіжчика рахувати? Формально газон він не витоптує! Але якби не він – усі інші б не прийшли! Тут потрібне ще одне нестандартне директорське рішення. Впевнені, що воно буде знайдене і принесе немало втіхи тим, хто не втратив здатність радіти життю і без відповідних розпоряджень директорки!

Гостра кримінальна ситуація і в Національному музеї народної архітектури та побуту України. Колишній міністр нахабно призначив туди “правити” свою знайому, що ніколи в музеях, як і в культурі не працювала (крім кількох місяців під керівництвом подруги – відомої стриптизерки Влади Литовченко), не відповідає конкурсним вимогам.

І знову відома пісня – масові звільнення, суди, скандали.

У Музеї в Пирогові є ще й густий кримінальний слід – продаж фальшивих квитків, незаконна вирубка заповідного лісу, фінансові махінації, про що теж багато писала преса. Теж є Незалежна профспілка і люди, які можуть гарно пояснити суть проблем. І з ними теж варто зустрітися…

Враховуючи кількість відкритих кримінальних проваджень – хтось може сісти. І надовго…

Тут розібратися, створити комісію, перевірити, зробити кадрові висновки – і новий конкурс!

Нацзаповідник у Лаврі колотить вже кілька років.

Колишній Мінкульт так і не спромігся провести нормальний конкурс і обрати повноцінного генерального директора. Нині на господарстві якийсь дивний офіцер у відставці, не то КГБ, не то СБУ, не то ФСБ чи ЦРУ? Дуже близький до одіозного нардепа Новинського. Зрозуміло, ніякого стосунку до культури і музеїв не має.

Отже, варто підібрати дуже сильну, патріотично налаштовану кандидатуру на посаду Гендиректора Нацзаповідника у Лаврі, забезпечити проведення конкурсу і перемогти.

Враховуючи, що за повідомленнями преси, в Лаврі фактично відкрито працює резидентура ФСБ РФ, звідки координується вся антиукраїнська підривна діяльність, частина території нахабно захоплена попами УПЦ МП (ФСБ), особа Гендиректора Заповідника є знаковою…

Всі події в Лаврі повинні жорстко відслідковуватися. То дуже проблемне місце…

У Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького, завдяки кумівській політиці колишнього міністра Нищука, теж фактично незаконно обраний директор, що ні в культурі, ні в музеях ніколи не працював, ніякої фахової освіти не має.

Як такому дивному, але активному в інтернеті, кадру, можна довіряти збереження унікальних скарбів, страхова вартість яких сягає багатьох мільярдів доларів, музейна громадськість просто не розуміє! Музей світового рівня, а директор – дрібний блогер…

Знову – звільнення професіоналів, суди, дурнувате закриття філії у Жовкві, скорочення співробітників, і одночасне намагання захопити… Жовківський заповідник, що взагалі у іншому підпорядкуванні… З філіями багато питань…

Про те, як піар-блогер підло обійшовся з в.о. директора, донькою творця Галереї, Героя України і колишнього члена редколегії журналу “Музеї України” Бориса Возницького, можна зняти серіал на СТБ…

Це лише побіжний огляд…

Міністру варто зрозуміти значення конкурсних комісій з призначення керівників закладів культури. Там дуже багато питань. Можливо, варто внести правки у відповідний Закон? Хто тим буде займатися?

Україна може втратити сотні регіональних музеїв, бібліотек, клубів, шкіл мистецтв, якими почали опікуватися і фінансувати новостворені територіальні громади. Інтелектуальний і культурний рівень багатьох місцевих “отаманів” дуже схожий на “бацька Лукашенка”. Закрити і зекономити 100 руплів!

Ця тенденція має всі ознаки національної катастрофи.

То чи не варто Мінкульту терміново розробити і подати до парламенту Закон про недоторканність закладів культури? Жорстко ускладнити процедуру ліквідації місцевими органами влади! Адже, такими темпами, за кілька років, регіони залишаться без бібліотек, шкіл мистецтв, БК, музеїв, театрів…

Чи готова команда Бородянського і комітет з культури, який очолює мій однокурсник Сашко Ткаченко, до таких викликів? І це лише в одному секторі відповідальності! А є ще система Мінмолодьспорту, те, що називається Мінстець…

На мою думку, для чогось створили гібридного монстра: Мінкульт самбістів і піаністів. Може варто самбістів відпустити? Мінстеця досить…

Поки що культурологічна громадськість святкує очищення Мінкульту від  випадкових, корупційних кадрів. Хто їх замінить? Може варто якось обговорити кандидатури заступників у публічній площі?

На цей момент постать Володимира Бородянського як міністра, викликає стриманий оптимізм. Є високий рівень довіри і сподівань на оновлення.

З свого боку публічно допоможемо, порадимо, а як треба то і конструктивно покритикуємо.

Потрібні зміни!

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”, президент медіа-групи, директор Музею плакату України