Наталка Іванченко – директор Донецького художнього музею

Цей музей дуже постраждав від війни. Колекція європейського рівня, прекрасне приміщення залишилися в окупованому терористами Донецьку. Україні дісталася лише маленька сільська філія у селі Прелесне. Саме тут перереєстровано Донецький художній.

Два роки філія перебувала у невизначеному статусі, без заробітної плати, комунальних платежів. Врешті, після енергійних дій Голови ВЦА П.Жебрівського і начальника Управління культури і туризму Донецької ВЦА А.Певної, музей легалізували на підконтрольній території України, погасили заборгованість. Почався складний процес відродження закладу, фактично з нуля…

Було проведено кілька конкурсів на заміщення вакантної посади директора, на яких не було жодного кандидата. Вже цього року до участі запросили відомого культурологічного волонтера зони АТО,  Наталку Іванченко, яка успішно подолала всі етапи відбору.

На конкурсі обрано нового директора Донецького обласного художнього музею – Наталію Володимирівну Іванченко – шеф-редактора журналу “Музеї України”, куратора чисельних мистецьких акцій у прифронтовій Донеччині.

Н.В.Іванченко народилася 1967 року у Запоріжжі. Закінчила Київський національний університет. Працювала у НДІ, ЗМІ, бізнесі, була вченим секретарем Вишгородського державного заповідника, Національного музею народної архітектури і побуту України (в Пирогові). Організовувала кілька відомих громадських музеїв – Музей слідопитів, Музей української пропаганди, Музей плакату України.

З 2014 року, після початку війни на Донбасі, організатор і куратор чисельних виставок і культурологічних акцій в музеях зони АТО, у тому числі тих, які діють практично на лінії фронту. Проведено понад 100 виставок патріотичного плакату. Комплекти плакатів подаровані всім основним музеям Донбасу, палацам культури, бібліотекам.

Команда часопису “Музеї України” допомогла створити 13 сайтів прифронтовим закладам культури. Оновлений ДОХМ отримав сайт у подарунок ще 2015 року.

Наталка Іванченко планує розширити ДОХМ, створити нові філії, відкрити у якомусь місті Донеччини сучасний виставковий зал, підібрати фаховий колектив. Зрозуміло, без підтримки керівників Донецької ВЦА, Управління культури області, реалізувати подібний амбітний проект неможливо.

Не забуваємо, що у Прелесному є розкішний старовинний палацо-парковий комплекс – садиба Бантиша. Нині належить Донецькій залізниці і пустує. Нині зондується можливість передачі тієї перлини музею, якщо вийде…

Прекрасних ініціатив чимало. Головне, аби вони не розбилися об сувору дійсність.

Головне – Донецький обласний художній музей врятовано, перереєстровано, отримав енергійного директора, відроджується.

А команда часопису “Музеї України” буде підтримувати!

Успіхів!

Журнал “Музеї України”