Профиль

Єсina

Єсina

Украина, Овруч

Рейтинг в разделе:

Последние статьи

Свежие фотографии

Венок Дуная

  • 02.04.18, 13:07
 припев из песни "Венок Дуная" 
Дунай, Дунай, а ну узнай,
Где чей подарок?!
К цветку цветок сплетай венок,
Пусть будет красив он и ярок!
К цветку цветок сплетай венок,
Пусть будет красив он и ярок!
           Автор Евгений Аронович Долматовский 
            
           И написано реалиями жизни:
Дунай, Дунай, а ну узнай,
Где чей "подарочек", где чье загрязнение?!
Мусор к мусору, канализационный стек к стеку,
Сплетай венки, пусть будут они красивы и ярки! 

Ч ума

  • 19.02.18, 10:32
У краї На була війна.
Всі дуже переживали
І про своїх героїв дбали,
Та якось так повелось з давна,
Що комусь горе, комусь війна,
А хтось на цьому заробив собі майна.
І так розставлені всі ролі,
Що навіть при продажі рюкзаків,
Хтось залишився не в долі.
А коли мова йшла про провізію,
На якесь із сіл, хтось насилав біду,
Я вам про цю корупцію розкажу.
Починалося все з того,
Що в селі заболіла свиня
І всьо, свиней в тому селі нема!
Тому, що при розтину сказали: "Чума!"
Автомобільну гуму привезли,
Та за селом підпалили!
Шина димить, а сало і м'ясо,
До постачальника провізією біжить.
А корупціонерам й не стидно,
Бо того нікому ж не видно.
Вони схему знайшли,
Сало на війну постачали,
Даром, прикриваючись чумою, брали,
Та за гроші воякам постачали,
А країна платила свинарям і постачальникам.
А чи була та чума?
Хто ж його зна? 
Мені про це по секрету розказали,
А де ця країна На, на карті не показали,
Так що не знаю я, правда це, чи брехня. 

Відлуння, луна, л у на...

  • 30.09.14, 11:02
Я тільки й чую: «Титан, ти та Н, ти та Н!»,
А чи не обман? Як що ти кажеш, що я та,
То де ж моя Україна теплом зігріта?
Де та комета, яка поставить Землю так,
Щоб в Україні цілий рік було літнє тепло,
І все родило і цвіло, щоб мати кожен місяць плоди,
Щоб в Україні не замерзали і не голодували люди,
Щоб сонцем українська земелька зігрівалася,
Не пересихала, а вчасно дощем поливалася,
Де це все, як що я від твого одкровення?
Якщо мене шукав(ла) і вже знайшов(ла),
Не кричи мені: «Ти та Н, ти та Н»
Якісь пусті слова, немає діла.
Коли побачу що збулось,
То може й повірю, що я та,
Яка від твого одкровення,

Одкровен н я, од крове Н Н Я,
Крове Н Н Я, Н Н Я, Н Я, Я…

Ма На

  • 07.03.14, 00:55
Жила була дівчина странная,
А звали її в народі Велико-брита-Нія,

Хто її побрив так не знаю, та колись,

Якийсь Артур мечем приложивсь.

Так ось, ця брита була біля корита*,

Та не знала, що карта її буде крита.

Торгували з цією дівчиною багато країн,

В її справи не вмішувався даже Берлін.

Розпусницею стала, так як її мужи,

Не знали в своєму свавіллі межі!

Вони онь що робили, бідненькі країни навпіл ділили.
Це демократією звалося і з цього все й починалося.

А суть цієї демократії ось в чому полягала -

Влада грабувала, а опозиція свого часу чекала.

Народ то думав, що дбають про них,

А вони по черзі грабували бідних.

Опозиція владу критикувала, а влада їх,

Отакі дії й ділили народ навпіл.

Ні, щоб їм зусилля об’єднати і про країну дбати,

А вони з награбованим почали до бритої тікати.

Чого до неї, та я ж уже казала,

Що вона не чесно грала, махлювала.

І кожен раз одне і теж, бідні країни доїли,

А обездолені від відчаю голосили.
Не могли з колін на ноги стати
І йшли по іншим країнам жебракувати.

Та ніхто даром не давав, а в борг заганяв.

Нія багатіла, та з того всього раділа,

А країни в боргах загрузали и в чому проблема не знали.

Та ось якось, у краї На, прийшла дивина,

Люди крадіїв на гарячому піймали і з грошима втекти не давали.

Все не за сценарієм пішло, багато що до Утіна втекло.
А Утін, це таких собі полуцар, бо на троні сидів не один,
А був ще такій собі господін Медвед.

Мабуть у Утіна завідував медом,
А країна, в якій вони правили, Осія була,
Мабуть раніше там оси жили,
Чи то з іноземної мови, що означає "Зад" не правільно перевели,
Ще й добавили буковку Р.
А головним крадієм в країні На був Укович,
Скажу вам чесно, по ньому плакав кірпіч.

Він багато заграбастав:

- Не віддам країну На і баста!

Утін його в Осії приютив, та під сто замків закрив.

Потішається, як лялькою грається.

Брита і так, і сяк, а він:

- Не віддам!

Тоді СоША вмішався:

- Я осторонь зостався?

Цей СоША, був не просто кваша, а мабуть як шоколад,

Такій солодкий на слові, а коли копнеш, то хуже полови.

Ось ділили вони країну На, а та бідна не знала, сльози ковтала.

А тут ще МеВаФ, це ще та падлюка, дає в борг, и веде торг,

Налягає, повернути борги вимагає, та в нові заганяє.

В народі кажуть: «Ось тобі і опа!», та того не знають,

Що скоро буде плакати вся Європа.
Чому запитаєте? Так все так просто, я вже мовчу про Осло,
Тут в другому діло, жити країні На так надоїло,

Вона до Бога звернулася і йому посміхнулася:

- Бог, ти мене сиротину захисти,

Нема мені, крім тебе в кого захисту просити,

А треба ж якось жити, дітям зарплату платити.

А поки на відповідь Бога чекала,

Тут друга проблема настала.

Утін і Медвед, частину країни На захотіли вкрасти,

И тихо так вирішили на неї напасти.

Що вони там витворяли, не хочеться й писати,

І від цього всього, На згадала, як плакала мати,
Коли сусіди межу почали до себе орати.

І що тут почалося, від всього того,

Стає дибком волосся.

Всі країни почали на Утіна кричати,

Що він повинен землю На повертати,

Нія кричала найбільше, СоША тоже,
Що країні На поможе.
Та нічого не мінялося, вона поки ні з чим зоставалася.

Аж ось, щось там грюкнуло, щось там булькнуло…

То кара небесна прийшла, й в тих країнах,

Що хотіли На погубити, не було чим ніччю світити.

Оті кляті АЕС(світильники) здвинулись,

Від страху люди прокинулись і хто куди кинулись.

І коли припливли до Велико-брита-Нії кораблі,

То вони її там не знайшли,

Ось і стала її карта крита,

Бо була блудниця загарбниця.

Змій МеВаФ пішов з нею на дно,
Та країні На було все рівно.
Тепер вона не мала їм борги віддавати,
І почала відстроювати заново хату.
А що було з Утіним і Медведом?

Їм було вже не до землі На, вони її назад На віддали,
І стрім голову по бункерам застряли.
Вже не хотіли чуже красти,
У них почались дуже серйозні напасті.

Утіна і Медведа й в бункерах найшли,
Та голови їм відтяли!
Їх голови покотилися, а На Богу помолилася.
Ото ж запам’ятайте, нема чого на чуже добро зазіхати,

А то на захист дитині прийде батько і мати,
Хоча для цього їм прийдеться з того світу вставати!

 
Ця одесія повністю вигадана і придумана мною, вибачте, якщо десь щось збігається, це випадковість, не звертайте уваги.
Моя вигадка написана в скороченому варіанті, буде якось час, напишу повну версію.