Щедрик - ведрик,
Дайте вареник,
Баночку івасів,
Щоб ніколи не висів...
Кільце ковбаски,
Щоб стояв до паски,
Пляшку "кагору",
Щоб дивився вгору...
А як не дасте
Він до пупа приросте...

Щастя, радості, краси,
Бочку меду Вам в труси.
Щоб не злиплись @йця голі,
Молодичок Вам доволі.
А щоб сало було в хаті,
Кабани хай волохаті
Запетрушать свиноматок,
От і буде Вам достаток!

не удержался взял с у InnaFL http://blog.i.ua/community/3062/1618939/

фото с каналов аюшных. а вот автора не помню

гуляли с маленькой дочкой. увидел необычного жука, решил ей показать. только до него дотронулся, а он как ... запищит. от неожиданности даже выронил. попробовал ещё раз дотронуться - писк ну точь в точь как на пристнопамятных наручных часах "электроника". правда "заряда батареек" хватает только на несколько "мелодий". потом надо дать отдохнуть-подзарядится ;)
если кто такого увидит, обязательно детворе покажите. смешной он:)
может кто знает, что это за жук?

оказывается по правилам сайта юмореска (написанная, наверно ещё при союзе), приколом не является.

Павло Глазовий

Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: – Покажіть
Кухлик той, що з краю.
Продавщиця: – Што? Чєво?
Я не панімаю.
- Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
- Да какой же кулік здєсь,
Єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови:
- В Україні живете
Й не знаєте мови...
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
- У мєня єсть свій язик,
Ні к чєму мне мова.
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо така сама біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика
- І не знає мови!

Павло Глазовий

испанцы что то знают