Вигинаючись мов зміюка блищить під сонцем Гарона, поруч - рівний немов дорога виглядає з-під платанів Південний канал. Навколо поля кукурудзи і соняшнику, виноградники і теплиці, плантації тютюну і динь. То тут то там тягнуться до неба трикутні дзвінниці, навколо - невеликі ошатні містечка. По пагорбам розкидані старовинні ферми, а в невеличких лісочках ховаються озерця. На заході починають безкраї простори Ландів - царство сосен і папороті, що захищає родючі землі від океанських вітрів і...

Читати далі...

Страшенно люблю це ні з чим не порівняне відчуття самотності яке виникає в чужому місті, особливо іноземному... Ніби ти серед людей і в той же час сама...екскурсоводи то чудово, але я люблю сама...ходити, слухати звуки, запахи, просто дивитися на людей і будинки...самій знаходити те що цікаво побачити, мені цікаво.... Мюнхен - гамірна центральна площа біля ратуші, передзвін годинника і танцюючі фігурки, потім одна за другою відбивають час церкви навкруги...Моя улюблена готика, химерні...

Читати далі...

Буквально за кілька днів з"явилося відчуття нової сторінки в житті... Воно й справді, за останній рік стільки всього відбулося що якби мені рік назад це сказали - не повірила б... І тепер змін накопичилось стільки що їх критична маса перегортає сторінку і починається інше життя - в чомусь краще, в чомусь складніше... Трохи страшно, трохи незвично, але загалом цікаво - як же воно буде Поживем-побачим ))

Що важче - прийняти рішення чи сприйняти його наслідки? Ніби вагання і роздуми позаду, все вирішено і обдумано...і тут починається саме цікаве - дії і наслідки, запізнілі сумніви ("а воно мені тре", "а мені і так добре") і страх перед невідомим, від якого вже не відвертишся... Стан - ніби балансуєш посередині вузенького містка над прірвою, наснаги пробігти половину - вистачило, а тоді трохи притомозив і тепер тре йти вперед, і назад не розвернешся, і...

Читати далі...

Давно вже збиралась, останній поштовх отут :) http://blog.i.ua/community/662/130014/ Замальовки з життя: Вул. Братиславська в годину пік, маршрутка зупиняється у другому рядку перед світлоформ - ряд праворуч для машин, що повертають. Нетерпляча жіночка починає вимагати від водія щоб той відкрив двері і її випустив, всеодно стоїм, а їй потім іти від зупинки і тд. і тп. Водій абсолютно спокійно пояснює що це по-перше заборонено, по-друге елементано небезпечно для неї самої і двері не відкриває ...

Читати далі...

Холодная зеленая вода скользила вдоль берега, пузырилась на гладких коричневых камнях, отражала склонившиеся над ней ивы. Марни сидела на травке, бросала в воду камешки, наблюдала, как круги расходятся по воде и меленькими волнами лижут илистый берег. Она думала о котятах. Этого года — не прошлого. Год назад родители сказали ей, что котята отправились на небеса. Весь приплод Пинки исчез на третий день после появления на свет. Отец Марни так и сказал: "Бог забрал котят на небеса, чтобы...

Читати далі...

Чесно передрала Парень лет восемнадцати шел по парку. Он слегка приволакивал обе ноги, отчего его походка выглядела немного странно. Но спина его была ровной, шаг – уверенный, взгляд прямой и твердый. На длинном поводке он держал собаку. Она была очень старой, это было заметно и по ее медленной неуверенной походке, и по седой шерсти, и по слезящимся глазам. Они шли рядом, и сразу было видно, что они вместе. - Мам! Смотри, собака! – звонкий детский голос разорвал привычный гул большого города. ...

Читати далі...

Останнім часом стала помічати таку досить дивну тенденцію - щойно у мене виникає потреба в якійсь інформації я її протягом одного-двох днів отримую, абсолютно випадково, не шукаючи спеціально, з газет, інету чи просто від людей... Перший раз таке трапилось в день смерті бабусі - я їхала в таксі і випадково виявилось що таксисту потрібні для батька ліки які лишилися після бабусі і він ніде не може їх знайти... І з тих пір майже щодня так - тре інформація про приватизацію землі - на...

Читати далі...

Я справді люблю Пташиний ринок - просто походити між рядами. подивитись на кумедних тваринок, помилуватися на гарненьких кошенят і цуценят, які коштують стільки, скільки мені і не снилось... От тільки останнім часом до того дитячого захоплення додається прагматичне знання, знання того що відбувається потім з тими котиками-песиками...Вперше я почула про зворотній бік Пташки коли шукала собі кицьку - кошенятко, яке мені сподобалось разом ще з двома відібрали у торговки яка...

Читати далі...

Відповідь на http://blog.i.ua/community/629/122187/ (особистий привіт Mamay_ - любителю видаляти неугодні коменти і невдалі блоги) Ще в студентські роки дуже часто чула нарікання на те що ми вчимо багато "непотрібного". Звичайно, майбутнього інженера трохи напрягають всілякі гуманітарні предмети, проте саме вони дають можливість не зациклитись на фізиці-математиці, а навчитись бачити трохи далі за екран монітора... Так конспекти писати марудно і набридає, проте чогось ...

Читати далі...