Галопом по Європам...(коментарі до альбому)
- 21.08.08, 21:30
Страшенно люблю це ні з чим не порівняне відчуття самотності яке виникає в чужому місті, особливо іноземному... Ніби ти серед людей і в той же час сама...екскурсоводи то чудово, але я люблю сама...ходити, слухати звуки, запахи, просто дивитися на людей і будинки...самій знаходити те що цікаво побачити, мені цікаво....
Мюнхен - гамірна центральна площа біля ратуші, передзвін годинника і танцюючі фігурки, потім одна за другою відбивають час церкви навкруги...Моя улюблена готика, химерні гаргульї виглядають з-за кожного кутка...З верхівки ратуші видно все місто - яскраве і веселе, ніби торт у який тут і там понатикали свічки дзвінниць ) Спускаюсь на базарну площу і поринаю у передзвін пивних келихів і запах смажених ковбасок...Ще два квартали і я на річці - ніби звична спокійна річка, як у багатьох містах, а перейшовши острів опиняюся над гірським потоком, прозорим-прозорим, так що видно камінці на дні...А вдалині чути шум водоспаду...Іду на звук і п"янкий запах падаючої води - справді, цілий водоспад. Сідаю на березі і зачаровано дивлюсь на воду...Передзвін годинника висмикує мене з думок - вже сьома, тре вертатись...Зелений парк між двома річками - мої улюблені старі платани і каштани, сідаюче сонце химерно підсвічує листя і грає у фонтанах...
http://photo.i.ua/user/628570/65549/
Версаль - чопорний і ведичавий палац, золото і білий мармур...Ошатні зали, старовинні меблі...весь час не покидає відчуття що ось-ось відкриються двері і назустріч вийде поважний вельможа чи пробіжить зграйка фрейлін. Парк ніби продовження палацу - тіки замість стін рівно підстрижені дерева...Дощ - а мені байдуже, я хожу по лабіринту алей і посміхаюсь білим привидам-статуям...Володіння Марії-Антуанети - ніби лялькові будиночки звичний, непідстрижений парк...от невдача - сади закриваються через штормове попередження (... І у пику всім синоптиком за 10 хвилин небо розвиднюється і виходить сонечко) І туристи абсолютно не розуміють чого охоронці не пускають їх у сад і щось розказують про шторм та грози...
http://photo.i.ua/user/628570/65550/
Повертаюсь в Париж... Набережна Сени, продавці-букіністи, художники у беретах і білих сорочках....Налітає гроза - сліпий дощик з сонцем - над Нотр-Дамом спалахує райдуга...Іду вздовж Сени, ратуша, Лувр...У парку Тюелері влаштовуюсь біля фонтану поїсти і погодувати качок - зненацька з води винирює здоровенний короп і хапає шматок хліба, перш ніж качки встигли зреагувати....Якийсь француз питає час - ги, не все так просто, мобільник напіврозряжений і вимкнутий, тре його ввімкнути спершу ) Стандартні фрази - звідкіля ви, чи подобається вам Париж, ви чудово говорите французькою...може вип"єте зі мною кави?...я би з задоволенням...мобільник нарешті включився - пів на дев"яту, нажаль кава відміняється, до Ейфелевої вежі ще топати і топати, а часу вже майже нема... Прискорюю крок, знов вибираюсь на набережну, обертаюсь і бачу за спиною веселки...Вежа наближаєть і стає видним її металеве мереживо...Сутеніє, включається підсвітка і раптом вся вежа вкривається срібними вогниками...краса)
http://photo.i.ua/user/628570/65555/
Брюсель - осінній дощик, мілкий і холодний, контрастує з яскравими вулицями. Маленькі магазинчики з шоколадними цукерками і фламандським мереживом, оригінальні кав"ярні. Ранок, людей майже нема, замовляю чашку кави - господарка радісно посміхається і питає як погода у Бордо, два тижні не пройшли дарма, південно-західний акцент у мене добряче виражений ) Відігрівшись вибираюсь знов під дощ і хожу роздивляючись місто, комікси на стінах, відігріваюся і сохну в церквах...Брюсельський Нотр-Дам зустрічає мене звуками органа, сідаю ів слухаю - Моцарт, Бетховен, у вмілих руках інструмент то реве немов море, то двенить дзвониками...Втрачається відчуття часу і місця...Музиха затихає, я вихожу надвір - дощ припинився) Піднімаюсь у парк, безлюдний і тихий - накриті від дощу стоять атракціони, під деревами ховаються пухкі хлопчики з каменю...Дивний пам"ятник, рука що пускає в небо голуба - пам"ятник дітям, що зникли...Королівський палац, королівський музей...жаль що понеділок - все закрито...Знов починається мряка...
http://photo.i.ua/user/628570/65575/
Коментарі
Гість: Gessle
121.08.08, 21:35
Гість: Melod
222.08.08, 02:35
Яка краса! Танюша, дякую за віртуальний екскурс, молодчинка!Вражений і підкорений Мабуть і тобі вражень на цілий рік вистачить від тих всіх зеєнсвюрдігкайтен. Так тримати! Спражне "шампунське" від нашого чимось відрізняється?
Гість: Зимова
322.08.08, 09:06
повернулася)))
фото гарні, обов’язково перегляну усі, клои повернусь додому)
tanjuwa
422.08.08, 10:13Відповідь на 2 від Гість: Melod
Вражень море, але з досвіду знаю що то максимум на кілька місяців вистачить ЄХоча вина цього року я привезла стіки що сама в шоці Тре десь в хаті погребок влаштовувати
P.S. Справжнє шампанське - терпке і кисле
tanjuwa
522.08.08, 10:14Відповідь на 3 від Гість: Зимова
Ти також я дивлюсь непогано відпочиваєш
Гість: Melod
622.08.08, 11:01Відповідь на 4 від tanjuwa
Головне від світла прибрати і по чуть-чуть, не зловживаючи...а краще щоб не зіпсувалось друзів запросити для допомоги А я після того як подивився лекції доктора Жданова, як його виробляють, не зважаючи на приємні смакові якості, практично цей напій не вживаю.
tanjuwa
722.08.08, 11:08Відповідь на 6 від Гість: Melod
Та як зберігати я знаю Допомозі друзів завжди рада, тим більше у такій приємній справі
А що такого у виробницві вина неприглядного?
Гість: Melod
822.08.08, 11:22Відповідь на 7 від tanjuwa
Сам процес бродіння мікроорганізмів і продукування бульбашок . Та краще вживати не знаючи і не переймаючись цим
tanjuwa
922.08.08, 11:25Відповідь на 8 від Гість: Melod
Пхи, а в пива звідкіля піна знаєш?
Гість: Melod
1022.08.08, 11:26Відповідь на 7 від tanjuwa
Як кажуть, що не ті черви що ми їмо...