www.zarvanycia.cc.ua Преподобный Захария Постник, Печерский

Преподобный Захария Постник, Печерский, подвизался в Дальних пещерах в XIII - XIV веках. Строгость поста его доходила до того, что он не ел ничего печеного или вареного, а питался лишь зелием (травами) и то один раз в день по захождении солнца. Одного имени преподобного Захарии трепетали бесы. Часто преподобный видел Ангелов, с которыми и сподобился жизни на Небе. Отождествление преподобного Захарии Постника, Печерского, с сыном киевского жителя Иоанна - Захарием, отдавшим все свое наследство на украшение Печерского храма и постригшемся в обители, необоснованно. Иоанн перед смертью передал имущество на сохранение своему другу Сергию. Это было при игумене преподобном Никоне (+ 1088, память 23 марта), Захарии в то время было 5 лет. В 15 лет, то есть не позднее 1098 года, он потребовал свое имущество у Сергия, чтобы передать его в монастырь. Таким образом, преподобный Захария Постник, Печерский, жил приблизительно на 200 лет позднее.

Інформаційний портал / блог Зарваниця:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/ZiVflA5Gqxg

www.zarvanycia.cc.ua Никон Великий  
Не пізніше 1058 поселився разом з Антонієм Печерським у печері на березі Дніпра. Никон був найпершим пострижеником прп. Антонія і мав сан священика, тому прп. Антоній доручав йому постригати братію в чернецтво. Його авторитет був дуже великий. Історик М. Д. Присєлков навіть висловив гіпотезу, згідно з якою під ім'ям Никона в печері переховувався колишній митрополит Київський Іларіон (1051—1054), що прийняв велику схиму.
Прп. Никон постригає в ченці двох знатних вельмож — боярського сина Варлаама і князівського управителя Єфрема. Це викликало гнів князя Ізяслава, який хотів ув'язнити Никона. Преподобний змушений був залишити монастир і у 1061 році піти в далеку Тмуторокань. Там він будує церкву Святої Богородиці й засновує монастир, який сучасники порівнювали з Києво-Печерським.
У 1068 (за іншими даними у 1066 році) повернувся у Києво-Печерський монастир, де користується великою повагою серед братії. Його постриженик, а тепер ігумен, Феодосій, доручав йому, разом із Стефаном, читати з книг проповіді братії. За відсутності Феодосія Никон заступав ігумена.
Під час Київського повстання 1068-69 як прихильник князя Ізяслава Ярославича знову був змушений залишити Київ і оселитися в Тмуторокані. Після повернення в Київ — ігумен Києво-Печерської Лаври (1078-88). За час ігуменства Никона був прикрашений мозаїкою і розписаний фресками Успенський собор.
Деякі вчені вважають, що він був автором продовження Київського літописного зведення 1037 і літописного Зводу 1073 — одного з джерел «Повісті минулих літ».
На думку ряду дослідників, Никон увів до літопису переказ про поєдинок тмутараканського князя Мстислава Володимировича з касозьким князем Редедею (1022), обробив т. зв. корсунську версію про хрещення князя Володимира Святославича, оповідання про три помсти княгині Ольги древлянам (946) та ін.
Його мощі спочивають у Ближніх печерах. Збереглося зображення прп. Никона в монументальних розписах лаврських храмів.
Пам'ять 11 жовтня і 5 квітня.

Інформаційний портал / блог Зарваниця:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/7r6FJJYWtlw

www.zarvanycia.cc.ua Священномученик Василий, пресвитер Анкирский

Священномученик Василий был пресвитером в Анкире Галатийской. Во время широкого распространения арианской ереси он призывал свою паству твердо держаться Православия. За это святой Василий был лишен священнического сана местным арианским собором, но на Палестинском Соборе 230 епископов он был восстановлен в сане пресвитера. Святой Василий открыто продолжал свою проповедь, обличая ариан, за что стал жертвой преследований и подвергся истязаниям как человек, якобы опасный для государства. Для отвращения святого Василия от Православия к нему были приставлены два отступника - Елпидий и Пегасий. Однако святой остался непоколебим и за это снова подвергся мучениям. Когда же в город Анкиру прибыл император Юлиан Отступник (361 - 363), святой Василий на суде перед ним мужественно исповедал Христа, а императора обличил за отступничество. Юлиан приказал вырезать ремни из кожи со спины святого. Однако святой пресвитер Василий бестрепетно перенес эту страшную муку.
Когда же святого стали жечь и колоть раскаленными прутьями в плечи и живот, он в мучениях упал на землю и громко молился: "Свет мой, Христе! Надежда моя, Иисусе! Пристань тихая для гонимых волнами! Благодарю Тебя, Господи Боже отцов моих, за то, что Ты вырвал душу мою из ада преисподнего и сохранил во мне Имя Свое незапятнанным! Пусть победителем окончу я свою жизнь и унаследую вечный покой по обещанию, данному отцам моим от Тебя, Архиерея Великого Иисуса Христа, Господа нашего! Теперь же приими с миром душу мою, пребывающую неизменно в этом исповедании! Ты милосерд и велико Твое милосердие, Живущий и Пребывающий во веки веков, аминь".
Совершив такую молитву, весь исколотый раскаленными прутьями, святой словно уснул сладким сном, предав душу свою в руки Божий. Священномученик Василий скончался 29 июня 362 года. Память его ради праздника святых апостолов Петра и Павла была перенесена на 22 марта.

Інформаційний портал / блог Зарваниця:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/kd3zsD83jV8

www.zarvanycia.cc.ua Преподобный Иаков, епископ и исповедник

Преподобный Иаков, епископ и исповедник, с юных лет стремился к подвижнической жизни. Святой Иаков оставил мир и удалился в Студийский монастырь, где принял монашество. Он вел суровую жизнь, исполненную трудов, поста и молитв. Благочестивый инок и замечательный знаток Священного Писания, преподобный Иаков был возведен на епископскую кафедру в Катанской Церкви (Сицилия). Во время царствования императора-иконоборца Константина V Копронима (741 - 775) святой Иаков был неоднократно принуждаем к отказу от почитания святых икон. Его томили в темнице, морили голодом, истязали, но он мужественно переносил страдания. Святой епископ Иаков скончался в изгнании.

Інформаційний портал / блог Зарваниця:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/OT4jD0u5LNo

www.zarvanycia.cc.ua 2 квітня, Преподобні Іоан, Сергій, Патрикій та інші, в обителі преподобного Сави вбитих (796).

У VIII столітті околиці Єрусалиму піддавалися частим нападам сарацинів. Був зруйнований і запустів монастир святого Харитона. Двічі сарацини намагалися розграбувати Лавру преподобного Сави Освяченого, але Промисл Божий зберігав обитель. Лаврські ченці могли сховатися від варварських набігів в Єрусалимі, але вони вирішили не покидати того місця, де спасалися багато років.
Наприкінці Великого посту на тижні перед Вербною неділею, 13 березня, сарацини увірвалися до монастиря і зажадали віддати їм всі цінності. Отримавши від ченців відповідь, що в монастирі немає нічого, крім мізерних запасів їжі і старого одягу, сарацини стали стріляти в насельників з луків. Тринадцятеро людей було вбито і багато поранено, палали чернечі Келії. Сарацини мали намір підпалити і монастирську церкву, але, побачивши вдалині безліч людей, вирішили, що це війська, послані з Єрусалиму. Сарацини поспішили вийти, несучи з собою дещицю з награбованого. Після втечі ворога отець Фома, вправний лікар, став надавати допомогу уцілілим.
У Великий четвер 20 березня сарацини в ще більшій кількості знову напали на Лавру і стали винищувати ченців. Уцілілі були зігнані до церкви, щоб під тортурами дізнатися від них, де заховані скарби. Обитель була оточена, щоб ніхто не міг врятуватися втечею. Варвари схопили святого Івана, зовсім ще юного ченця, колишнього піклувальника мандрівників. Його жорстоко катували, потім перерізали на ногах і руках сухожилля і тягнули за ноги по каменях з гори, здерти шкіру зі спини мученика.
Зберігач церковного посуду, преподобний Сергій, приховав священне начиння і намагався втекти, але був схоплений і обезголовлений. Кільком ченцям все-таки вдалося втекти з обителі, в печері, але це помітив страж, що знаходився на горі і наказав усім вийти. Всередині печери преподобний Патрикій пошепки сказав братам, хто був із ним в печері: "Не бійтеся, я один за вас вийду і помру, ви ж сидіть і мовчіть". Сарацин запитав, чи є ще хто-небудь у печері, і преподобний відповів, що він був один. Його відвели до Лаврської церкви, де врятовані очікували своєї долі. Сарацини зажадали з них викуп в 4000 златниць та священне начиння. Ченці не могли дати такого викупу. Тоді їх перевели до печери преподобного Сави, що знаходилася в огорожі монастиря, і перед входом до печери розвели багаття, в який підкидали гній, щоб ув'язнені задихнулися від отруйного диму. У печері загинуло вісімнадцять осіб, в тому числі і преподобні Іван і Патрикій. Уцілілих сарацини продовжували катувати, однак, нічого не добившись від них, залишили монастир.
Пізно вночі у Велику п'ятницю ченці, ховалися в горах, повернулися до Лаври, віднесли тіла вбитих преподобних отців до церкви і в печалі поховали їх там.
Варвари, які грабували Лавру, були покарані Богом. Вони стали жертвою раптової хвороби, і всі загинули, а тіла їх стали здобиччю диких звірів.

Інформаційний портал / блог Зарваниця:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/Rm7Q1rBj98I

www.zarvanycia.cc.ua Святые мученики Хрисанф и Дария и с ними мученики Клавдий трибун, Илария, жена его, Иасон и Мавр, сыновья их, Диодор пресвитер и Мариан диакон

Святой Хрисанф происходил из языческой семьи; получил хорошее образование. Среди книг ему попадались такие, в которых язычники рассуждали о христианстве. Но юноша захотел прочитать книги, написанные самими христианами. Юноше довелось найти книги Нового Завета. Священное Писание просветило душу разумного юноши. Он нашел скрывавшегося от гонений пресвитера Карпофора и принял от него святое Крещение. После этого он начал открыто проповедовать Евангелие. Отец юноши всячески старался отвратить сына от христианства и женил его на красавице Дарии, жрице Афины Паллады. Однако святой Хрисанф сумел обратить свою жену ко Христу, и молодые супруги по обоюдному согласию решили вести девственную жизнь. После смерти отца они стали жить в отдельных домах. Святой Хрисанф собрал вокруг себя нескольких обращенных ко Христу юношей, а вокруг святой Дарий собрались благочестивые женщины.
Горожане пожаловались епарху Келерипу, что святые Хрисанф и Дария проповедуют безбрачие. Святой Хрисанф был отдан на мучения трибуну Клавдию.
Однако пытки не смогли поколебать мужество молодого мученика, ибо сила Божия явно помогала ему. Пораженный этим, трибун Клавдий уверовал во Христа и принял святое Крещение вместе с женой Иларией, с сыновьями Иасоном и Мавром и со всеми домашними и воинами. Когда весть об этом дошла до императора Нумериана (283 - 284), то он приказал всех их казнить. Мученик трибун Клавдий был утоплен в море, а его сыновья и воины были обезглавлены. Христиане похоронили тела святых мучеников неподалеку в пещере, и святая Илария стала постоянно ходить туда, чтобы молиться. Однажды ее выследили и привели на мучения. Святая попросила дать ей несколько минут для молитвы, закончив которую скончалась. Служанка похоронила святую в пещере рядом с сыновьями.
Святую Дарию мучители отдали в блудилище. Но там ее охранял посланный Богом лев. Всех, кто пытался осквернить святую, лев валил на землю, но оставлял живыми. Мученица проповедовала им Христа и обращала на путь спасения.
Святого Хрисанфа бросили в смрадную яму, куда стекали все нечистоты города. Но ему воссиял Небесный Свет, а вместо смрада яма наполнилась благоуханием.
Тогда император Нумериан велел отдать святых Хрисанфа и Дарию в руки палачей. После истязаний мученики были живыми зарыты в землю.
В пещере, расположенной неподалеку от места казни, стали собираться христиане, празднуя день мученической кончины святых. Они совершали Богослужения и причащались Святых Тайн. Узнав об этом, языческие власти приказали засыпать вход в пещеру, заполненную молящимися.
Так в муках погибло множество христиан, из которых двое известны по именам: мученики пресвитер Диодор и диакон Мариан.

Інформаційний портал / блог Зарваниця:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/8rzwIpE_N7g

www.zarvanycia.cc.ua Святитель Кирилл, архиепископ Иерусалимский

Святой Кирилл, архиепископ Иерусалимский, родился в Иерусалиме в 315 году и был воспитан в строгом христианском благочестии. Достигнув совершеннолетия, он принял монашество, а в 346 году стал пресвитером. В 350 году после смерти архиепископа Максима он стал его преемником на Иерусалимской кафедре.
В сане Иерусалимского Патриарха святитель Кирилл ревностно боролся против ересей Ария и Македония. Этим он возбудил против себя ненависть арианствующих епископов, которые добились его низложения и изгнания из Иерусалима.
В 351 году на праздник Пятидесятницы в Иерусалиме около 3 часов дня было чудесное знамение: на небе явился Честный Крест, сиявший ослепительным светом. Он простирался от Голгофы до горы Елеонской. Святитель Кирилл сообщил об этом знамении императору-арианину Констанцию (351 - 363), надеясь обратить его в Православие.
Низложенный Сардикийским Собором еретик Акакий, бывший митрополитом Кесарийским, решил изгнать святителя Кирилла, пользуясь содействием императора. Когда в Иерусалиме наступил сильный голод, святитель Кирилл на дела милосердия истратил все свое имущество. Так как голод не прекращался, святитель начал продавать церковные вещи, покупая на вырученные деньги пшеницу для голодающих. Враги святителя распустили слух, будто бы видели в городе женщину, плясавшую в священном облачении. Воспользовавшись этим слухом, еретики силой изгнали святителя.
Святитель нашел приют у епископа Сильвана в Тарсе. После этого в Селевкии собрался Поместный Собор, на который прибыло около 150 епископов. Среди них был и святитель Кирилл, которого митрополит Акакий хотел не допустить к заседаниям, но Собор не согласился. Тогда Акакий покинул Собор и перед императором и патриархом-арианином Евдоксием оклеветал и Собор и святителя Кирилла. Император подверг святителя заточению.
Когда воцарился император Юлиан-Отступник (361 - 363), он, якобы из благочестия, отменил все постановления Констанция, направленные против православных. Святитель Кирилл вернулся к своей пастве. Через некоторое время, когда Юлиан утвердился на престоле, он открыто отрекся от Христа. Он позволил евреям восстановить разрушенный римлянами Иерусалимский храм и даже выделил им на постройку часть средств из государственных податей. Святитель Кирилл предсказывал, что слова Спасителя о разорении самых камней храма (Лк. 21, 6) несомненно исполнятся, и богохульный замысел Юлиана потерпит крах. Однажды ночью случилось такое сильное землетрясение, что даже уцелевшие основания древнего Соломонова храма сдвинулись с места, а вновь возведенные пали и рассыпались в прах. Когда иудеи все-таки снова начали постройку, с неба пал огонь и истребил рабочие орудия. Великий ужас объял всех. На следующую ночь на одеждах иудеев появилось знамение креста, которое они ничем не могли уничтожить.
После этого Небесного подтверждения предсказания святителя Кирилла, его снова изгнали, а кафедру Иерусалимскую занял святой Кириак. Но вскоре святой Кириак..

Інформаційний портал / блог Зарваниця:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/8cPRvvRPYwI

www.zarvanycia.cc.ua 30 березня - день пам'яті преподобного Олексія, чоловіка Божого

Преподобний Олексій народився в знатній римській родині. Його батьки , сенатор Евфиміан і Аглаїда, були благочестивими християнами, допомагали бідним і нужденним. Для свого сина батьки вибрали наречену зі знатної сім’ї. У ніч після заручин Олексій, залишив свою наречену наодинці, віддав їй поясну пряжку і обручку, сказавши: «Збережи це, і нехай буде між тобою і мною Господь, аж поки не відновить нас Своєю благодаттю».
Після цього він покинув рідний дім і відплив на кораблі на Схід.
Після прибуття в Лаодикію Сирійську Олексій пристав до погоничів мулів і дійшов з ними до Едеси. Тут Олексій роздав залишки майна, одягнувся в лахміття і став просити милостиню. Протягом наступних сімнадцяти років Олексій жив милостинею, харчувався лише хлібом і водою, а всі ночі проводив у недосипанні і молитві. За ці роки святий так змінився зовні, що слуги, послані його батьками на розшуки зниклого сина і відвідали в тому числі Едесу, подали йому милостиню, але не впізнали його.
Після закінчення сімнадцяти років подвижництва чутка про святість Олексія широко поширилася по всій Сирії. Більш того, церковному сторожу у видінні Пресвята Богородиця вказала на Олексія як на чоловіка Божого. Збентежений всенародною повагою, Олексій таємно втік з Едеси, маючи намір на кораблі переправитися в Тарс. Але корабель потрапив у бурю і через багато днів був прибитий до італійських берегів.
Ніким не впізнаний Олексій повернувся в Рим і прийшов у свій рідний дім. Його батьки не впізнали сина, але дозволили йому залишитися в їхньго будинку. Олексій жив у комірчині під сходами, і до нього був приставлений слуга, якому було наказано годувати мандрівника їжею з хазяйського стола. Інші слуги із заздрості нишком ображали Олексія, але він сприймав образи зі смиренням. Живучи в багатому домі, Олексій продовжував перебувати в безперестанному пості і молитві. Найбільш тяжким випробуванням для святого було чути ридання його матері і нареченої, які продовжували його оплакувати. Так минули ще сімнадцять років.
У 417 році під час недільної літургії в соборі святого Петра голос..

Інформаційний портал / блог Зарваниця:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/2oddktln6Aw

www.zarvanycia.cc.ua Святі мученики Савин і Папа

Святий мученик Папа жив у місті Ларанд за правління імператора Максиміана. Його судили і катували за віру в Христа, потім у чоботях із вбитим всередину цвяхами вели для повторного суду до міста Діокесарія. Святий Папа помер у дорозі, будучи прив’язаним до сухого дерева, яке згодом почало давати плоди.
Святий мученик Савин був правителем єгипетського міста Єрмополь. Під час гонінь християн за імператорі Діоклетіана, святий Савин разом з іншими християнами втік  віддалене село. Але його місцеперебування зрадив один невдячний жебрак, якому святий постійно допомагав грошима і годував. Разом з шістьма іншими християнами Савин був схоплений, і після катувань їх усіх втопили у річці Ніл. Це сталося 287 року.

Інформаційний портал / блог Зарваниця:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/KG_P0ciZDTc