www.zarvanycia.cc.ua Святитель Афанасій Великий, Олександрійськи

  • 15.05.15, 23:01

www.zarvanycia.cc.ua Святитель Афанасій Великий, Олександрійський

Праведний Афанасій народився в Олександрії; матір його, схоже Ганні, яка привела сина свого Самуїла в храм Господній(1 Цар 1, 28 ), так само привела його до св. Олександра, патріарха Олександрійського, і віддала до собору на церковну служба Богу. І він став близько храму вести своє буття, старанно виконуючи заповіді Божі.

У 319 р. патріарх висвятив його на диякона Олександрійської Церкви. Вже в цю годину святитель Афанасій став писати твори . Грядущий святитель бачив, що немає у новоприбулих в Церкву Христову ревнощів, немає у них істинного благочестя, багато з них шукали слави заради себе, марнослів'я, пустослів'я і всі язичницькі звичаї, які були раніше у них, переносили в християнське буття. Об'явився деякий Арій, що зневажив Христа, за ніщо мав Матір Божу і обурював народ, навчаючи народність домагатися честі, слави, проникати і в Церкву, досягати священства і навіть архиерейства. І багато його слухали і ставали послідовниками цієї єресі - аріанами. І ця віра так поширилася що мало не захлеснула всю Церкву - велика була лайка. У 325 р. святитель Афанасій був на Нікейскому Соборі, де виступав проти Арія.

У 326 р. по смерті патріарха Олександра святитель Афанасій був обраний на олександрійську кафедру. Єпископом Афанасій об'їжджав церкви, багато виступав, боровся проти аріан, писав, викривав їх, і повстали проти нього всі несправжні християни і стали на нього наговорювати. У той час царював Костянтин Великий(306-337 рр..), Він вважався покровителем Церкви Христової. Він непогано розумів військову стратегію, дипломатію, державні справи, але справ церковних і проповіді Євангелія не знав, бо коливався посеред аріанством і Православ'ям.

Користуючись добротою і простотою імператора, єретики оточили весь його двір, проникли в усі посади і стали наговорювати єресі і неправди і заподіювати розколи. Вони звинувачували архієпископа Афанасія, що він погана людина, що він не слухається царя, стягує податки окремо від царської казни і здійснює нехороші справи, що він і чарівник, і злочинець, і розпусник. Імператор бачив великий розбрат, ворожнечу, намагався спасти світ, але бували такі часи, що могла відкритися війна, тоді він пропонував святителю Афанасію на час віддалитися куди-небудь. І більшу частину свого довгого правління святитель провів у вигнанні, і тоді нерідко він користувався підтримкою ченців, був у дружбі з обома батьками чернецтва - святими преподобними Антонієм і Пахомієм.

Особливо старалися єретики і злі люди звинуватити святого Афанасія в тому, що він не слухає наказів імператора, не звертає уваги на його приписи, не беручи Арія в церковне спілкування, що він чаклун і чародій, самі будучи явними чарівниками, і що шляхом якої-то мертвої руки, ніби належала клірику Арсенію, творить чарівництво Імператор наказав вести розслідування. Арсеній був кліриком, читцем, зробивши якусь провину, він довго переховувався, а коли говірка про це стала поширюватися всюди, то у нього проявилося почуття правди, справедливості, тому що невинний був святитель Христовий Афанасій, та й сам Арсеній абсолютно не постраждав, не йому відрубали руку, іншої людини десь знайшли судді - лиходії, хоча багато з них були єпископи. Співчуваючи про свого батька і благодійника і уболіваючи серцем про те, що правда беззаконно перемагається брехнею, він таємно прийшов до самого Опанасу припадаючи до його чесних ніг. Блаженний Афанасій, радіючи прибуттю Арсенія, повелів йому до суду нікому не показуватися.

Тим часом злісна ненависть противників Афанасія так зросла, що до однієї брехні вони доклали ще нову: підкупили одну безсоромну жінку ввести наклеп на святителя Афанасія, що він скоїв з нею гріх. Коли почався суд, судді сіли на своїх місцях і наклепники постали, була введена і ця жінка. З плачем довго скаржилася вона на святителя, якого ніколи в житті не бачила, і навіть не знала, який він з вигляду. Всі слухали в подиві. А вона й не хотіла знати благочестя євангельського, радіючи, що багато грошей їй дали. У той час друг Опанаса пресвітер Тимофій, стоячи з ним за дверима і все чуючи, обурився духом і, несподівано увійшовши всередину судилища, з поспішністю став перед очима тієї обмовниці як ніби він був сам Опанас; він сміливо звернувся до неї: «Я Чи зробив над тобою вночі насильство, як ти кажеш?» І вона ще з більшою безсоромністю, возопила до суддів "Цей, цей чоловік мій розбещувач і зловмисник проти моєї чистоти; він...» Судді розсміялися, побачивши мерзенність, розіграну комедію і прогнали її. Але протиборчі сторони св. Афанасія, хоч і засоромилися, але не заспокоїлися і стали звинувачувати його у вбивстві Арсенія, показуючи якусь страшну на вигляд мертву руку. Святий Афанасій терпляче слухав їх і мовчав, після запитав: «Чи є серед вас, хто добре знав Арсенія? Хто з вас може підтвердити чи дійсно це його рука?» І піднялися більшість неправедних суддів, підскочили і стали схвалювати, що істинно це рука Арсенія. І в той час, коли вони показали своє брудне серце і лукавство своє, святитель відсунув фіранку, за якою стояв Арсеній, вивів його перед зборами і запитав: «А це хто стоїть перед вами? Ви сказали, що Арсенія немає в живих, це його рука». І всі прийшли в жах. «Ось, мужі, і Арсеній ! - Оголосив святитель Афанасій. - От і руки його, які зовсім не були відсічені ! Покажіть же і ви свого Арсенія, якщо такого маєте, і говоріть, кому належить відсічена рука, яка засуджує вас самих, бо зробили цей злочин». Але судії продовжували проводити суд, виснажуючи всі свої наклепи. І святитель Афанасій, не виносячи чиненої несправедливості, вголос засвідчив всьому собору: «Згасла правда, попрана істина, загинув суд, зникло у суддів законне розслідування і обережний розгляд справ! Невже законно, щоб бажаючий виправдатися містився в кайданах, а суд і всі справи були би доручені наклепникам і ворогам, і щоб самі наклепники судили того, на кого обмовляють?» Імператором святитель був виправданий і посланий на свою Олександрійську кафедру.

Коли помер Костянтин Великий і престолом заволодів його другий син Констанцій, то весь двір імператорський перейшов на сторону аріан. Вони стали гнати християн православних, єпископів засилати, ставити на престоли нечестивих людей, підступних, розпусників, єретиків, які Ісуса Христа не прзнавали за Бога. І довелося святителю Афанасію бігти в Рим, де три роки перебував.

Після Господь розсудив все судом Своїм: покарав Арія і єретиків, і нечестивий цар загинув. Після нього два роки царював Юліан Відступник, за ним вступив Іовініан благочестивий, потім Валент, який, хоча й багато зла творив Церкві, але, злякавшись заколоту олександрійців, дозволив святителю Афанасію повернутися і безбоязно управляти Олександрійською Церквою. І описується в житії святителя Афанасія, що останнім часом свого життя він жив у мирі і спокої, спочив у Господі 2 травня 373 р. у віці 76 років.

46 років святитель Афанасій був єпископом міста Олександрії і багато разів виганяли з кафедри і повертався назад, тому що аріани, які називають себе християнами, віруючі в Євангеліє, шукали, придумували провину, щоб засудити і зрадити смерті святителя. А Господь, сповіщаючи Євангеліє, не проповідував вбивати ворогів своїх; ці ж лиходії удавано прийняли хрещення, християнство і вірували без благочестя.

Розклад богослужінь, прощі, замітки:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/Op8NbUCGRQs

www.zarvanycia.cc.ua Святий пророк Єремія

  • 14.05.15, 22:01

www.zarvanycia.cc.ua Святий пророк Єремія

Один з чотирьох великих старозавітних пророків, син священика Хелкії з міста Анафофа, поблизу Єрусалиму, жив за 600 років до Різдва Христового при ізраїльського царя Йосії та чотирьох його наступників.
 До пророчого служіння був покликаний на 15 році свого життя, коли Господь відкрив йому, що перш народження Він визначив його бути пророком. Єремія відмовлявся, вказуючи на свою молодість і невміння говорити, але Господь обіцяв завжди бути з ним і охороняти його. Він доторкнувся до уст обранця і сказав: "Ось, Я вклав слова Мої в уста твої. Дивись, Я сьогодні призначив тебе над народами й царствами, щоб виривати та бурити, і щоб губити та руйнувати, щоб будувати й насаджувати" (Єр. 1 , 9 -10). З того часу двадцять три роки пророкував Єремія, викриваючи іудеїв за відступ від Істинного Бога і поклоніння ідолам, пророкуючи їм лиха і нищівну війну. Він зупинявся у воротах міста, біля входу в храм, усюди, де збирався народ, та вмовляв з погрозами і нерідко зі сльозами. Та народ сказав насме шкамі, лайками і навіть робили замах його вбити.
 Зображуючи майбутнє іудеям рабство цареві вавилонському, Єремія за велінням Божим надів на свою шию спочатку дерев'яне, а потім залізне ярмо і так ходив серед народу. Гніваючись на грізні пророкування пророка, старійшини іудейські кинули пророка Єремію в темничний рів, наповнений смердючій тванню, де він ледь не помер. За предстательству богобоязливого царедворця Авдемелеху, пророк був витягнутий з рову і не переставав пророкувати, за що був посаджений у темницю. За царя іудейському Седекії пророцтво його збулося: прийшов Навуходоносор, побив народ, залишок забрав у полон, а Єрусалим пограбував і зруйнував. Навуходоносор звільнив пророка з темниці і дозволив йому жити, де забажає. Пророк же залишився на руїнах Єрусалиму і оплакував лиха своєї батьківщини. За переказами, пророк Єремія взяв ковчег Завіту із скрижалями і заховав його в одній з печер гори Найоту, так що іудеї більш не могли його знайти (2 Мак. 2). Згодом було зроблено новий Ковчег Завіту, але він вже не мав слави першого.
 Серед решти в своїй вітчизні іудеїв незабаром виникли міжусобні сутички: намісник Навуходоносора Годолія був убитий, і іудеї, боячись гніву вавілонського, вирішили тікати до Єгипту. Пророк Єремія відхиляв їх від цього наміру, пророкуючи, що кара, якої вони бояться, наздожене їх і в Єгипті. Але юдеї не послухалися пророка і, взявши його насильно з собою, пішли в Єгипет і оселилися в місті Тафнисі. Там пророк жив чотири роки і був шанований єгиптянами, так як умертвив своєю молитвою крокодилів і інших гадів, наполнявших ті місця. Коли ж він став пророкувати, що цар вавилонський спустошить землю єгипетську і знищить оселилися в ній іудеїв, то іудеї вбили пророка Єремію. У тому ж році пророкування святого виповнилося. Існує переказ, що через 250 років Олександр Македонський переніс мощі святого пророка Єремії в місто Олександрію.
 Пророк Єремія написав книгу "Пророцтв", книгу "Плач" про руйнування Єрусалиму і Послання. Про часи, коли він жив і пророкував, йдеться в 4 -й Книзі Царств (4 Цар. 23, 24, 25), у 2-й Книзі Хронік (2 Пар. 36, 12) і в 2-й Книзі Маккавеїв (2 Мак. 2).
 У Євангелії від Матвія зазначено, що зрада Іуди передбачене пророком Єремією: "І взяли вони тридцять срібняків, ціну Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїля, і дали їх за поле ганчарське, як сказав мені Господь" (Мф. 27, 9-10).

Розклад богослужінь, прощі, замітки:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/15alt7VULjI

www.zarvanycia.cc.ua 13 травня – пам'ять святого апостола Якова

  • 14.05.15, 21:53

www.zarvanycia.cc.ua 13 травня – пам'ять святого апостола Якова Зеведеєва

Святий апостол Яків, син Зеведеїв, один з дванадцяти апостолів, був покликаний Господом Ісусом Христом до апостольського служіння разом зі своїм братом апостолом Іоанном Богословом. Їм і апостолу Петру Ісус Христос переважно перед іншими апостолами відкривав Свої Божественні Таємниці: при воскресінні дочки Іаїра, на Фаворській горі і в Гефсиманському саду.
Святий Яків, після зішестя Святого Духа, проповідував в Іспанії та інших країнах, а потім повернувся в Єрусалим. Він відкрито і сміливо повчав про Ісуса Христа як Спасителя світу, словами Святого Письма викривав фарисеїв і книжників, картаючи їх у жестокосерді і зневірі.
Юдеї були не в змозі протистояти апостольському слову і за гроші найняли філософа-волхва Гермогена, щоб він вступив у диспут з апостолом і спростував його доводи про Христа як про обіцяного Месію, який прийшов на землю. Волхв послав до святого апостола свого учня Філіпа, але він увірував у Господа Ісуса Христа. Потім і сам Гермоген переконався в силі Божій, спалив свої чарівні книги, прийняв святе хрещення і став істинним послідовником Христовим.
Невіруючі юдеї переконали правителя Ірода Агриппу схопити апостола Якова та засудити його на смерть. Святий Яків спокійно вислухав смертний вирок і продовжував свідчити про Христа. Один з донощиків на апостола на ім’я Йосія був вражений мужністю святого Якова. Він увірував в істину слів про прихід Христа-Месії. Коли апостола повели на страту, Йосія впав до його ніг, покаявся у своїх гріхах і благав про прощення. Апостол обійняв, поцілував його і сказав: "Мир тобі і прощення". Тоді Йосія визнавав всенародно віру в Христа і був страчений разом зі святим Яковом у 44 році в Єрусалимі.

Розклад богослужінь, прощі, замітки:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/KFLge_EFK0s

www.zarvanycia.cc.ua Преподобный Мемнон Чудотворец

  • 12.05.15, 20:46

www.zarvanycia.cc.ua Преподобный Мемнон Чудотворец

Преподобный Мемнон Чудотворец с юности подвизался в Египетской пустыне. Тяжелыми постническими трудами достигал он победы духа над плотью.
Став игуменом одного из египетских монастырей, мудро и осторожно руководил братией. Помогая им молитвой и советом преподобный не прекращал своих подвигов и в борьбе с искушениями.
Непрестанной молитвой и трудом он получил дар прозорливости: по его молитве в пустыне открылся источник воды, погибла саранча, губившая посевы; терпевшие кораблекрушение, призвав его на помощь, спасались. По смерти святого одно лишь призывание его имени прогоняло саранчу и разрушало любые козни духов злобы.

Розклад богослужінь, прощі, замітки:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/Sa5ywf33gMI

www.zarvanycia.cc.ua Апостолы Иасон и Сосипатр, мученики Керкира

  • 12.05.15, 20:35

www.zarvanycia.cc.ua Апостолы Иасон и Сосипатр, мученики Керкира дева и иные, с ними пострадавшие: Саторний, Иакисхол, Фавстиан, Ианнуарий, Марсалий, Евфрасий, Маммий, Мурин, Зинон, Евсевий, Неон и Виталий

Апостол Иасон происходил из Тарса (Малая Азия). Он был первым христианином в городе. Апостол Сосипатр был родом из Ахаии. Оба они стали учениками апостола Павла, который даже назвал их своими "сродниками" (Рим. 16, 21). Святой Иасон был поставлен епископом в родном городе Тарсе, а святой Сосипатр - в Иконии. С Евангельской проповедью они отправились на запад и в 63 году достигли острова Керкиры в Ионическом море близ Греции.
Там они построили церковь во имя первомученика Стефана и многих крестили. Правитель острова узнал об этом и заключил их в темницу, где сидели семь разбойников: Саторний, Иакисхол, Фавстиан, Ианнуарий, Марсалий, Евфрасий и Маммий. Апостолы обратили их ко Христу. За исповедание Христа семь узников мученически скончались в котле с растопленной смолой, серой и воском.
Тюремный сторож, видя их мученический подвиг, объявил себя христианином. За это ему отрубили левую руку, потом обе ноги и затем голову. Апостолов Иасона и Сосипатра правитель приказал бить кнутом и снова заключить в тюрьму.
Когда дочь правителя, девица Керкира, узнала, как мученики страдают за Христа, она объявила себя христианкой и раздала все свои украшения нищим. Взбешенный правитель пытался уговорить дочь отречься от Христа, но святая Керкира твердо стояла и против уговоров, и против угроз. Тогда озлобленный отец придумал ужасное наказание дочери: он приказал поместить ее в отдельной темнице и впустить к ней разбойника и блудника Мурина, чтобы тот обесчестил невесту Христову.
Но когда разбойник подошел к двери тюрьмы, на него напал медведь. Святая Керкира услышала шум и Именем Христовым отогнала зверя, а затем молитвой исцелила раны Мурина. После этого святая Керкира просветила его Христовой верой, святой Мурин объявил себя христианином и тут же был казнен.
Правитель приказал поджечь тюрьму, но святая девица осталась жива. Тогда по приказу злобствующего отца, она была повешена на дерево, удушена едким дымом и расстреляна стрелами. После ее кончины правитель решил казнить всех христиан на острове Керкире. Мученики Зинон, Евсевий, Неон и Виталий, просвещенные апостолами Иасоном и Сосипатром, были сожжены.
Жители Керкиры, спасаясь от гонения, переправились на соседний остров. Правитель с отрядом воинов поплыл, но был поглощен волнами. Сменивший его правитель приказал бросить апостолов Иасона и Сосипатра в котел с кипящей смолой, но когда увидел их невредимыми, со слезами воскликнул: "Боже Иасонов и Сосипатров, помилуй меня!"
Освобожденные апостолы крестили правителя и дали ему имя Севастиан. С его помощью апостолы Иасон и Сосипатр построили на острове несколько церквей и, дожив там до глубокой старости, своей горячей проповедью приумножили стадо Христово.

Розклад богослужінь, прощі, замітки:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/72lbNIl_2FE

www.zarvanycia.cc.ua Святой апостол и священномученик Симеон

  • 11.05.15, 21:44

www.zarvanycia.cc.ua Святой апостол и священномученик Симеон

Святой апостол и священномученик Симеон, сродник Господень, был сыном Клеопы, младшего брата святого Иосифа Обручника. В зрелом возрасте он увидел чудеса Господа Иисуса Христа, уверовал в Него и стал одним из 70-ти апостолов. Святой Симеон проповедовал учение Христово, наставлял в истинах святой веры и обличал идолослужение. После убиения святого апостола Иакова (+ 63; память 23 октября), первого епископа Иерусалимского, на его место христиане избрали святого апостола Симеона. В правление императора Траяна (98 - 117) римскому правителю Аттику донесли, что святой Симеон происходит из рода царя Давида (римляне уничтожали всех потомков царя Давида) и исповедует христианскую веру. Язычники схватили святого Симеона, который в то время был уже столетним старцем и после долгих мучений распяли на кресте.

Розклад богослужінь, прощі, замітки:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/lUwIUhY2XFQ

www.zarvanycia.cc.ua Священномученик Василий, епископ Амасийский

  • 11.05.15, 21:35

www.zarvanycia.cc.ua Священномученик Василий, епископ Амасийский. Праведная дева Глафира

Священномученик Василий, епископ Амасийский, жил в начале IV века в Понтийском городе Амасии. Он поддерживал и утешал христиан, страдавших от гонений язычников. В то время Восточной частью Римской империи правил Ликиний (312 - 324), зять святого равноапостольного царя Константина Великого (306 - 337; память 21 мая). Ликиний лицемерно подписал его "Указ о веротерпимости" (313), который разрешал свободное исповедание христианства, но в душе ненавидел христиан и продолжал их преследовать, возвратившись к язычеству.
Ликиний воспылал страстью к служанке своей жены Констанции, праведной деве Глафире. Святая дева рассказала об этом царице и просила защиты. Переодев праведную Глафиру в мужское платье и снабдив деньгами, царица Констанция удалила ее из города в сопровождении преданных слуг. Императору сказали, что служанка сошла с ума и лежит при смерти. Праведная Глафира по пути в Армению остановилась в городе Амасии, где местный епископ, святитель Василий, дал ей приют.
В то время святитель строил в городе храм. Праведная Глафира передала на его постройку все деньги, полученные от Констанции, и в письме к ней просила прислать еще средства на окончание храма. Царица исполнила ее просьбу. Но письмо праведной Глафиры попало к императору. Разгневанный Ликиний потребовал от правителя Амасии выслать к нему святителя и служанку. Праведная Глафира скончалась (+ 322), прежде чем приказ дошел до Амасии. Святителя Василия направили к императору. За ним последовали два диакона, Парфений и Фестим, которые поселились вблизи темницы, куда заключили святителя.
Благочестивый христианин Елпидифор подкупил тюремщиков к каждую ночь вместе с Парфением и Фестимом посещал святителя. Накануне дня суда святитель как обычно пел псалмы и слова "аще вселюся в последних моря и тамо рука Твоя наставит мя и удержит мя десница Твоя" (Пс. 138, 9 - 10) - трижды пропел со слезами. Диаконы усомнились, не испугался ли святитель будущих мук, но он успокоил их.
На суде святитель Василий решительно отверг предложение императора стать верховным жрецом и был приговорен к смерти. Елпидифор деньгами задобрил воинов, и они позволили святителю помолиться и поговорить с друзьями перед казнью. После этого святитель сказал палачу: "Друг, делай, что тебе приказано", - и спокойно встал под удар меча.
Когда мученик был обезглавлен. Елпидифор пытался выкупить у воинов его останки. Но воины опасались императора и бросили тело и главу святителя в море. После этого Елпидифору трижды во сне предстал Ангел Божий со словами: "Епископ Василий в Синопе и ждет вас". Повинуясь этому зову, Елпидифор и диаконы отплыли в Синоп и там попросили рыбаков закинуть сети. Когда закинули сеть "на счастье" диаконов Фестима и Парфения, ничего не поймали. Тогда Елпидифор объявил, что он просит закинуть сеть во Имя Бога, Которому он поклоняется. На этот раз сеть вынесла тело святителя Василия. Голова приросла к нему, и только шрам на шее указывал на след меча. Мощи святителя Василия были перевезены в Амасию и погребены в построенном им храме.

Розклад богослужінь, прощі, замітки:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/9FLO_OFj59A

www.zarvanycia.cc.ua Святой апостол и евангелист Марк

  • 11.05.15, 21:25

www.zarvanycia.cc.ua Святой апостол и евангелист Марк

Святой апостол и евангелист Марк, называемый также Иоанн-Марк (Деян. 12, 12), апостол от 70-ти, племянник апостола Варнавы (память 11 июня), родился в Иерусалиме. Дом его матери Марии примыкал к Гефсиманскому саду. Как говорит церковное предание, в ночь Крестных страданий Христа он следовал за Ним, завернувшись в плащ, и убежал от схвативших его воинов (Мк. 14. 51 - 52). После Вознесения Господня дом матери святого Марка стал местом молитвенных собраний христиан и пристанищем для некоторых из апостолов (Деян. 12, 12).
Святой Марк был ближайшим сподвижником апостолов Петра, Павла (общая память 29 июня) и Варнавы. Вместе с апостолами Павлом и Варнавой святой Марк был в Селевкии, оттуда отправился на остров Кипр и прошел его весь с востока на запад. В городе Пафе святой Марк был свидетелем того, как апостол Павел поразил слепотой волхва Елима (Деян. 13, 6 - 12).
После трудов с апостолом Павлом святой Марк вернулся в Иерусалим, а затем вместе с апостолом Петром побывал в Риме, откуда по его повелению отправился в Египет, где основал Церковь.
Во время второго благовестнического путешествия апостола Павла святой Марк встретился с ним в Антиохии. Оттуда он отправился на проповедь с апостолом Варнавой на Кипр, а затем опять ушел в Египет, где вместе с апостолом Петром основал много Церквей, в том числе в Вавилоне. Из этого города апостол Петр направил послание малоазийским христианам, в котором с любовью отзывался о святом Марке, своем духовном сыне (1 Пет. 5, 13).
Когда апостол Павел находился в узах в Риме, апостол Марк был в Ефесе, где кафедру занимал святитель Тимофей (память 4 января). Вместе с ним апостол Марк прибыл в Рим. Там он и написал святое Евангелие (ок. 62 - 63).
Из Рима святой Марк снова удалился в Египет и в Александрии положил начало христианскому училищу, из которого впоследствии вышли такие знаменитые отцы и учители Церкви, как Климент Александрийский, святитель Дионисий (5 октября), святитель Григорий Чудотворец (память 5 ноября) и другие. Ревнуя о устроении церковного Богослужения, святой апостол Марк составил чин Литургии для Александрийских христиан.
Затем святой Марк с проповедью Евангелия посетил внутренние области Африки, был в Ливии, Нектополе.

Евангелист Марк
Во время этих путешествий святой Марк получил повеление от Духа Святого вновь идти в Александрию для проповеди и противодействия язычникам. Там он поселился в доме сапожника Анании, которому исцелил больную руку. Сапожник с радостью принял святого апостола, с верой внимал его повествованиям о Христе и принял Крещение. Вслед за Ананией крестились многие жители той части города, где он жил. Это возбудило ненависть язычников, и они собирались убить святого Марка. Узнав об этом, святой апостол поставил Ананию епископом, а трех христиан: Малка, Савина и Кердина - пресвитерами.
Язычники напали на святого Марка, когда апостол совершал Богослужение. Его избили, волокли по улицам города и бросили в темницу. Там святой Марк удостоился видения Господа Иисуса Христа, Который укрепил его перед страданиями. На следующий день разъяренная толпа снова повлекла святого апостола по улицам города на судилище, но по дороге святой Марк скончался со словами: "В руки Твои, Господи, предаю дух мой".
Язычники хотели сжечь тело святого апостола. Но когда развели костер, все померкло, раздался гром и произошло землетрясение. Язычники в страхе разбежались, а христиане взяли тело святого апостола и погребли его в каменной гробнице. Это было 4 апреля 63 года. Память его Церковь празднует 25 апреля.
В 310 году над мощами святого апостола Марка была построена церковь. В 820 году, когда в Египте установилась власть арабов-магометан и Христианскую Церковь теснили иноверные, мощи святого перенесли в Венецию и поставили в храме его имени.
В древней иконографической традиции, усвоившей святым Евангелистам символы, заимствованные из видения святого Иоанна Богослова (Откр. 4, 7), святой Евангелист Марк изображается со львом - в ознаменование могущества и царственного достоинства Христа (Откр. 5, 5). Святой Марк писал свое Евангелие для христиан из язычников, поэтому он останавливается преимущественно на речах и делах Спасителя, в которых особенно проявляется Его Божественное всемогущество. Многие особенности его повествования можно объяснить близостью его к апостолу Петру. Все древние писатели свидетельствуют, что Евангелие от Марка является краткой записью проповеди и рассказов первоверховного апостола. Одной из центральных Богословских тем в Евангелии святого Марка является тема силы Божией, совершающейся в немощи человеческой, ибо Господь делает возможным то, что у людей невозможно. При действии Христа (Мк. 16, 20) и Духа Святого (13, 11) ученики его идут по всему миру и проповедуют Евангелие всей твари (13, 10; 16, 15).

Розклад богослужінь, прощі, замітки:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/OiaNyUVc4dQ

www.zarvanycia.cc.ua Мученик Савва Стратилат

  • 07.05.15, 20:45

www.zarvanycia.cc.ua Мученик Савва Стратилат

Мученик Савва происходил из готфского племени. Своей храбростью он достиг высокого чина воеводы-стратилата и служил при императоре Аврелиане (270 - 275).
С юности Савва был христианином и усердно следовал заповедям Христа, помогал неимущим, посещал в темницах заключенных христиан. За чистую и добродетельную жизнь святой получил от Господа дар чудотворения и Именем Христа исцелял больных, изгонял бесов.
Когда император узнал, что святой Савва христианин, он потребовал от него отречения. Мученик сбросил воинский пояс и подтвердил, что не оставит свою веру. Его били, опаляли свечами, бросили в котел со смолой, но мученик оставался невредимым. Видя его мучения, уверовали во Христа 70 воинов, которых тут же усекли мечом. Святого Савву бросили в темницу. В полночь во время молитвы мученику явился Христос и осиял его светом Своей Славы. Спаситель повелел ему не бояться, но дерзать. Укрепленный, мученик Савва перенес наутро новые мучения и был утоплен в реке (+ 272).

Розклад богослужінь, прощі, замітки:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/oTXgXgvYOIk

www.zarvanycia.cc.ua Великомученик Георгий Победоносец

  • 06.05.15, 21:22

www.zarvanycia.cc.ua Великомученик Георгий Победоносец

Великомученик Георгий был сыном богатых и благочестивых родителей, воспитавших его в христианской вере. Родился он в городе Бейрут (в древности — Белит), у подножия Ливанских гор.
Поступив на военную службу, великомученик Георгий выделялся среди прочих воинов своим умом, храбростью, физической силой, воинской осанкой и красотой. Достигнув вскоре звания тысяченачальника, св. Георгий сделался любимцем императора Диоклетиана. Диоклетиан был талантливым правителем, но фанатичным приверженцем римских богов. Поставив себе целью возродить в Римской империи отмирающее язычество, он вошел в историю, как один из самых жестоких гонителей христиан.
Услышав однажды на суде бесчеловечный приговор об истреблении христиан, св. Георгий воспламенился состраданием к ним. Предвидя, что его тоже ожидают страдания, Георгий раздал свое имущество бедным, отпустил на волю своих рабов, явился к Диоклетиану и, объявив себя христианином, обличил его в жестокости и несправедливости. Речь св. Георгия была полна сильных и убедительных возражений против императорского приказа преследовать христиан.
После безрезультатных уговоров отречься от Христа император приказал подвергнуть святого различным мучениям. Св. Георгий был заключен в темницу, где его положили спиной на землю, ноги заключили в колодки, а на грудь положили тяжелый камень. Но Св. Георгий мужественно переносил страдания и прославлял Господа. Тогда мучители Георгия начали изощряться в жестокости. Они били святого воловьими жилами, колесовали, бросали в негашеную известь, принуждали бежать в сапогах с острыми гвоздями внутри. Святой мученик все терпеливо переносил. В конце концов император приказал отрубить мечом голову святому. Так святой страдалец отошел ко Христу в Никомидии в 303 году.
Великомученика Георгия за мужество и за духовную победу над мучителями, которые не смогли заставить его отказаться от христианства, а также за чудодейственную помощь людям в опасности — называют еще Победоносцем. Мощи святого Георгия Победоносца положили в палестинском городе Лида, в храме, носящем его имя, глава же его хранилась в Риме в храме, тоже посвященном ему.
На иконах св. Георгий изображается сидящим на белом коне и поражающим копьем змия. Это изображение основано на предании и относится к посмертным чудесам святого великомученика Георгия. Рассказывают, что недалеко от места, где родился св. Георгий в городе Бейруте, в озере жил змей, который часто пожирал людей той местности. Что это был за зверь — удав, крокодил или большая ящерица — неизвестно.
Суеверные люди той местности для утоления ярости змея начали регулярно по жребию отдавать ему на съедение юношу или девицу. Однажды жребий выпал на дочь правителя той местности. Ее отвели к берегу озера и привязали, где она в ужасе стала ожидать появления змея.
Когда же зверь стал приближаться к ней, вдруг появился на белом коне светлый юноша, который копьем поразил змея и спас девицу. Этот юноша был святой великомученик Георгий. Таким чудесным явлением он прекратил уничтожение юношей и девушек в пределах Бейрута и обратил ко Христу жителей той страны, которые до этого были язычниками.
Можно предположить, что явление святого Георгия на коне для защиты жителей от змея, а также описанное в житии чудесное оживление единственного вола у земледельца, послужили поводом к почитанию святого Георгия покровителем скотоводства и защитником от хищных зверей.
В дореволюционное время в день памяти святого Георгия Победоносца жители русских деревень в первый раз после холодной зимы выгоняли скот на пастбище, совершив молебен святому великомученику с окроплением домов и животных святой водой. День великомученика Георгия в народе еще называют — «Юрьев день», в этот день, до времен царствования Бориса Годунова, крестьяне могли переходить к другому помещику.
Св. Георгий — покровитель воинства. Изображение Георгия Победоносца на коне символизирует победу над диаволом — «древним змием» (Откр. 12, 3; 20, 2). Это изображение было включено в древний герб города Москвы.

Розклад богослужінь, прощі, замітки:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/DJIhKEeaDhk