www.zarvanycia.cc.ua Святий апостол Варфоломій був учнем Ісуса Х

www.zarvanycia.cc.ua Святий апостол Варфоломій був учнем Ісуса Христа з числа 12-ти апостолів. Через проповідування Слова Божого був схоплений невірними язичниками та розіп'ятий на хресті вниз головою, а після цього ще з живого було здерто з нього шкіру та голову йому відрубано меем у місті Альбані (сьогодні Баку).

По смерті святого апостола, вірні взяли чесне тіло його і поклали в тому ж місті в олов'яному ковчезі; і почали відбуватися чуда від мощей апостола, бо хворі зцілялися від них та багато хто з невірних увірували в Христа.

Слуги ж диявола, жерці нечестиві і жорстокі, почувши про ті дива і навіть бачачи їх очима своїми, не тільки не пізнавали сили Божої, але запеклими в серцях своїх стали і зненавиділи чесні мощі апостола. Дійшовши до крайнього ступеня ворожнечі і люті, оці слуги диявола взяли згаданий олов'яний ковчег з мощами і кинули його в море, маючи намір потопити його. Крім того кинули в море і ще чотири ковчега з мощами інших святих мучеників: Папіана, Лукіана, Григорія і Акакія. Але замість того, щоб потонути в безодні морській, оці ковчеги плавали на зразок човнів по поверхні моря, носячи в собі безцінні скарби. Ковчег апостола Варфоломія, хоча і був олов'яним, але не потонув у воді, а навпаки, виявився надзвичайно легким і носився по морю посеред інших ковчегів мученицьких, як корабель, керований Богом Всесильним.

Плаваючи чудесним чином по морю, згадані ковчеги припливли до Босфору фракійського в Пропонтиди, потім пропливли через Геллеспонтску протоку, перепливли через моря Егейське та Іонійське і досягли Сицилії, залишивши Сіракузи по ліву сторону, попрямували на захід і припливли до острова Ліпарі. Тут ковчег апостола пристав до берега, а ковчеги ж інших святих мучеників, провівши Апостола до Ліпарі, залишили його тут і розділилися, попрямувавши кожен, по Божественному провидінню, в свою сторону. Папіанів ковчег поплив у Сицилію, Лукіанів - в Мессіні, Григоріїв - у Калабрію, Акакіїв - у місто Аскалус. Про все це було одкровення від Бога єпископові острова Ліпарі Агафонові.

Цей єпископ прийшов з кліром і народом на берег морський і знайшли тут ковчег з мощами апостола Варфоломія.
Всі дивувалися тому, яким чином олов'яний ковчег з мощами святого апостола, не тільки не потонув у воді, але переплив настільки далекий шлях. І прославляли всі велич Божу.

Потім, взявши святий ковчег з мощами апостола, понесли його із співом псалмів тожественно в церкву. Там від святих мощей апостола витікало миро, яке лікувало різні хвороби.

Ці мощі апостола Христового перебували на тому острові довгий час, навіть до часів царювання Феофіла іконоборця.

При царюванні ж Феофіла, за допуском Божим через гріхи людські, агаряни взяли в полон острів Ліпарі. Правитель міста Беневенто, князь Сікард, давно вже чув про чудеса апостола Христового та запалав вірою до святого, тому, покликавши з міста Амалфі моряків і обіцяючи винагородити їх, він умовив їх відплисти на кораблі на острів Ліпарі і звідти привезти до нього мощі святого апостола Варфоломія.

Ці мужі і принесли йому мощі. І лише тільки князь Сікард почув, що наближаються до нього мощі святого, вийшов з єпископом і багатьма людьми на кораблях в море щоб зустріти їх. Мощі внесли з почестями в місто Беневент близько 839 року і поклали у великій церкві, урочисто відсвяткувавши цю подію.

З того часу було встановлено свято на честь перенесення чесних мощей святого апостола Варфоломія.


Святий апостол Тит народився на острові Кріт у шляхетній родині язичників, що походила з роду царів крітських. Його дядько був правителем Кріту.

Тит був вихований в язичницькій вірі, з ревнощами вивчав грецьку філософію і грецьких поетів і з юних років мав хист до знань. Хоча він і не знав істинного Бога, але людиною був хорошою, проводив добродійне життя, був незлобивий і вів життя в чистоті, цнотливо зберігаючи незайманість.
Тому Тит сподобався Богові такою поставою свого серця, своїм життям та добрими справами.

Коли йому виповнилося двадцять років, він почув голос з неба: «Тит! Тобі потрібно піти звідси і врятувати свою душу: грецьке вчення не приведе тебе до спасіння».

Тит не повірив цьому голосу і бажав вдруге почути його. Тому було йому уві сні Божественне веління прочитати єврейські (біблійні) книги. Він почав читання з пророка Ісайї і, розкривши книгу його на 41-й главі, побачив слова, як би застосовані до нього. «Ти - раб Мій, - прочитав він, - Я вибрав тебе, й не відкинув тебе. Не бійся, бо Я з тобою, не озирайсь, бо Я - Бог твій» (Іс. 41:9-10). З цієї книги він дізнався про нікчемність ідолів. Ці слова й інші пророцтва, як ключ, відкрили двері серця і розуму його до пізнання єдиного правдивого Бога - і Тит запалав любов'ю до Господа.

У той час до острова Кріт дійшла звістка про Ісуса Христа, що Він є Божим посланцем і Богом, Який зійшов з неба, щоб спасти людство, і творить великі чуда. Правитель Кріту, дядько Тита по матері, для того, щоб переконатись, чи правда це, вирішив послати в Єрусалим Тита, як людину розсудливу і мудру.

Прибувши в Єрусалим, Тит побачив Господа Ісуса Христа і в числі інших послідував за Ним, бачив творені Ним чуда, бачив рятівні страждання Ісуса і впевнився в Його воскресінні.

Після вознесіння Христа на небо, коли в день П'ятидесятниці Дух Святий злинув на апостолів, і вони почали говорити на різних мовах, Тит, в числі інших, дивувався, чуючи, що апостоли говорять і крітською мовою про велич Божу. Про все це Тит сповістив і проповідував на своїй батьківщині, на острові Кріт.

Увірувавши в Христа, Тит з тих пір постійно перебував при апостолах і згодом прийняв хрещення від апостола Павла. Це сталося після хрещення Корнилія-сотника - тоді відкрилися двері віри Христової для язичників, і новонавернених не стали примушувати до старозавітнього обрізання, яке Тит вважав для себе важким.

Незабаром Тита було зараховано до лику сімдесяти апостолів і посланий був вн з апостолом Павлом проповідувати віру Христову язичникам. Тобто, щоб, за образним висловом останнього, ґрунтовно "прищепити" їх, як ті "гілки" з усуціль неплідної - "дикої оливи" огидного і згубного язичництва, до дуже "доброї оливи" благословенного християнства, яку міцно "тримає" її потужний - Господом рясно удобрений і виплеканий старозавітній "святий корінь" (Рим.11:16-24).

Апостол Павло щиро любив Тита, що поділяв з ним тягар апостольського життя. Тит послідував за ним не як учень за вчителем, а як люблячий син за батьком. І в своїх посланнях апостол Павло називає його то сином, то братом.
Апостол Павло доручав Титові найважливіші справи, посилав Тита з проповіддю до Далматії, доручив йому віднести своє послання до Коринтян.
Він сумував у розлуці за ним і радів, коли вони були разом. Коли апостол Павло, відвідавши Кріт, навернув там багатьох до Христа, то поставив Тита єпископом новооснованої церкви, а сам пішов проповідувати Христа язичникам в інші країни.
З македонського міста Нікополя Павло написав Титу послання, в якому вчив його, як управляти церквою. Маючи намір пробути в Нікополі зимовий час, апостол Павло закликав туди до себе Тита (Тит. 3:12). Коли потім апостол Павло взятий був у Єрусалимі під варту і в ланцюгах посланий до Риму, Тит, почувши про це, поспішив туди.

У Римі апостол Тит залишався до самої кончини апостола Павла і, по його смерті поховав тіло вчителя. Після цього він повернувся на острів Кріт до своєї пастви і продовжував невтомно працювати на славу Божу, звертаючи до Христа ідолопоклонників греків, повчаючи їх і підтверджуючи свої слова ділами.

В одному містечку він молитвою до Бога розсипав на порох ідола богині Артеміди і цим в один день навернув до Христа п'ятсот чоловік.

Іншим разом, коли за наказом царя на острові будувався великий ідольський храм, апостол Тит, йдучи повз, помолився Господу, і храм раптово впав. Уражені дивом, язичники увірували у Христа, а на місці поганського храму була створена церква в ім'я Господа.

Так апостол Тит просвітив світлом віри острів Кріт і навколишні країни і в глибокій старості у віці 94 років мирно помер.

В момент смерті він удостоївся бачити святих ангелів, які прийшли взяти його душу, і просвітліло обличчя його, як сонце, в ознаменування того, що і все життя його було "світлом для світу".

http://www.zarvanycia.cc.ua/ ,
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557 
https://www.youtube.com/embed/_k8Pa-PB6P4