www.zarvanycia.cc.ua Мучеників Флора і Лавра Іллірійських (ІІ)
- 31.08.16, 17:39
Святі мученики Флор і Лавр були братами не тільки по плоті, а й за духом, так як обидва одностайно вірили в Христа і догоджали Йому добрими справами. На хліб вони заробляли каменярством. Вчителями їх були благочестиві мужі Прокл і Максим, від яких разом із ремеслом вони навчилися і богоугодного життя за правилами християнської віри. За віру в Христа спершу були піддані смерті їхні вчителі, а потім, через деякий час, слідом за вчителями своїми і вони успадкували мученицькі вінці, прийнявши мученицьку смерть від правителя Іллірії Лікіона. Приводом до їх мученицької кончини був такий випадок.
Якийсь правитель сусідньої країни звернувся до правителя Іллірії з проханням надіслати йому майстерних мулярів для побудови чудового кам’яного храму язичницьким богам. Оскільки наймайстернішими в країні знавцями цієї справи були святі Флор і Лавр, то Лікіон і відправив їх до цього правителя. Споруджуючи згідно з волею останнього храм, святі брати роздавали бідним плату, одержувану ними за свою працю, і при цьому вчили їх святій вірі в Христа. Самі вони завжди проводили час в пості, молитві і трудах: вночі молилися, а вдень виконували свою роботу; їжу брали в малій кількості, зате щедро годували голодних і бідних. Діючи таким чином, вони навернули до християнської віри не тільки бідняків, якими опікувалися, а й одного язичницького жерця з його сином. Сталося це так.
Одного разу, коли святі брати тесали камінь, до них підійшов син жерця, молодий юнак, і, ставши поблизу спостерігав за їх роботою. Раптом від каменю відскочив осколок, вдарив юнака в око і вибив його. Від болю хлопець закричав; на його крик прибіг батько його, язичницький жрець. Бачачи, що лице сина закривавлене і око випало, він розірвав від горя на собі одежі, став лаяти робітників і кинувся було на них, щоб побити, але його утримали присутні. Засвідчуючи невинність святих братів, вони говорили, що винен в своєму нещасті сам юнак, бо він близько підійшов до них в той час, коли вони тесали камінь і дивився на їх роботу, не остерігаючись скалок. Святі угодники Божі Флор і Лавр, намагаючись заспокоїти жерця, обіцяли швидко зцілити очі його синові і знову повернути йому зір.
Після цього вони взяли юнака на ніч до себе в будинок і стали вчити його пізнання єдиного істинного Бога, Ісуса Христа, причому говорили йому:
– Якщо будеш усім серцем вірувати в Того Бога, про Якого ми говоримо тобі, то очі твої зціляться.
– Якщо око моє стане таким, як раніше, – відповів юнак, – то я повірю в вашого Бога і буду шанувати Його. Без сумніву більше належить вірити Богу, Який зцілює хворих і повертає зір сліпим, ніж в тих богів, котрі не тільки хворих не зціляють, а й здорових роблять хворими.
При цьому юнак розповів святим про таку подію.
– Є, – сказав він, – серед наших жерців один жрець на ім’я Ерм. Коли за кілька років перед цим хотіли поставити його жрецем, то привели до ідола Зевса, щоб покласти руку ідола на його голову, такий існує у нас обряд. Він полягає в тому, що руку ідола, прикручену до плечей і рухому в суглобі, жерці за допомогою срібного ланцюга піднімають догори, а потім опускають на голову того, хто поставляється. Коли цю руку спускали на голову Єрма, то срібний ланцюг випадково вислизнув із рук тих, хто тримав його, і рука ідола, впавши на обличчя Ерма, обідрала його нігтями аж до кісток, так що до цього дня здалеку видно зуби його. І жоден бог не чинив йому допомоги, навпаки, йому стає все гірше.
Коли юнак розповів про цю подію, святі Флор і Лавр зі сльозами почали молитися Богу про те, щоб Він зцілив юнака і просвітив не тільки його тілесний зір, але і душевний. Після старанної молитви вони осінили хворе око юнака хресним знаменням, і він почав знову так само добре бачити, як і раніше. Внаслідок такого чуда увірував у Христа не тільки зцілений юнак, але і батько його, язичницький жрець. Ім’я цього жерця було Мемертін, і він з цього часу з служителя демонів став рабом Господа нашого Ісуса Христа разом з сином своїм.
Після цього святі Флор і Лавр, отримуючи в своїй роботі допомогу від ангела Божого, в короткий час закінчили спорудження храму, але не залишили його для житла ідолів, а освятили його для прославлення Пресвятого імені Ісуса Христа. Вони поставили в ньому на схід чесний хрест і, зібравши до трьохсот осіб бідняків, братів своїх по вірі, звершили всенічну молитву, прославляючи Христа Бога. Під час молитви дивне світло наповнило храм яскравим сяйвом. Після закінчення всенічної молитви всі, хто був у храмі, вирушили до будівлі неподалік, в якій знаходилися приготовані для нового храму ідоли. Обв’язавши шиї цих ідолів своїми поясами, стали тягнути їх по землі, бити, ламати і, таким чином, роздрібнили їх на дрібні частини.
Дізнавшись про все це, градоначальник велів схопити Флора і Лавра, і всіх тих, хто були з ними, і в числі останніх – Мемертіна і сина його. Всіх, котрі були зі святими, він засудив до спалення, а їх самих, жорстоко відлупцювавши, велів зв’язати і відіслати до правителя Іллірії Лікіона. Лікіон докладно розпитав святих Флора і Лавра про все та, дізнавшись, що вони – християни і залишаються непохитними у своїй вірі, велів кинути їх в глибокий колодязь і засипати землею. Через багато років були знайдені їх святі мощі і з честю перенесені до Константинополя на славу Христа, Бога нашого.
За матеріалами порталу «Азбука віри», переклад – ігумен Герман (Кулакевич)
Якийсь правитель сусідньої країни звернувся до правителя Іллірії з проханням надіслати йому майстерних мулярів для побудови чудового кам’яного храму язичницьким богам. Оскільки наймайстернішими в країні знавцями цієї справи були святі Флор і Лавр, то Лікіон і відправив їх до цього правителя. Споруджуючи згідно з волею останнього храм, святі брати роздавали бідним плату, одержувану ними за свою працю, і при цьому вчили їх святій вірі в Христа. Самі вони завжди проводили час в пості, молитві і трудах: вночі молилися, а вдень виконували свою роботу; їжу брали в малій кількості, зате щедро годували голодних і бідних. Діючи таким чином, вони навернули до християнської віри не тільки бідняків, якими опікувалися, а й одного язичницького жерця з його сином. Сталося це так.
Одного разу, коли святі брати тесали камінь, до них підійшов син жерця, молодий юнак, і, ставши поблизу спостерігав за їх роботою. Раптом від каменю відскочив осколок, вдарив юнака в око і вибив його. Від болю хлопець закричав; на його крик прибіг батько його, язичницький жрець. Бачачи, що лице сина закривавлене і око випало, він розірвав від горя на собі одежі, став лаяти робітників і кинувся було на них, щоб побити, але його утримали присутні. Засвідчуючи невинність святих братів, вони говорили, що винен в своєму нещасті сам юнак, бо він близько підійшов до них в той час, коли вони тесали камінь і дивився на їх роботу, не остерігаючись скалок. Святі угодники Божі Флор і Лавр, намагаючись заспокоїти жерця, обіцяли швидко зцілити очі його синові і знову повернути йому зір.
Після цього вони взяли юнака на ніч до себе в будинок і стали вчити його пізнання єдиного істинного Бога, Ісуса Христа, причому говорили йому:
– Якщо будеш усім серцем вірувати в Того Бога, про Якого ми говоримо тобі, то очі твої зціляться.
– Якщо око моє стане таким, як раніше, – відповів юнак, – то я повірю в вашого Бога і буду шанувати Його. Без сумніву більше належить вірити Богу, Який зцілює хворих і повертає зір сліпим, ніж в тих богів, котрі не тільки хворих не зціляють, а й здорових роблять хворими.
При цьому юнак розповів святим про таку подію.
– Є, – сказав він, – серед наших жерців один жрець на ім’я Ерм. Коли за кілька років перед цим хотіли поставити його жрецем, то привели до ідола Зевса, щоб покласти руку ідола на його голову, такий існує у нас обряд. Він полягає в тому, що руку ідола, прикручену до плечей і рухому в суглобі, жерці за допомогою срібного ланцюга піднімають догори, а потім опускають на голову того, хто поставляється. Коли цю руку спускали на голову Єрма, то срібний ланцюг випадково вислизнув із рук тих, хто тримав його, і рука ідола, впавши на обличчя Ерма, обідрала його нігтями аж до кісток, так що до цього дня здалеку видно зуби його. І жоден бог не чинив йому допомоги, навпаки, йому стає все гірше.
Коли юнак розповів про цю подію, святі Флор і Лавр зі сльозами почали молитися Богу про те, щоб Він зцілив юнака і просвітив не тільки його тілесний зір, але і душевний. Після старанної молитви вони осінили хворе око юнака хресним знаменням, і він почав знову так само добре бачити, як і раніше. Внаслідок такого чуда увірував у Христа не тільки зцілений юнак, але і батько його, язичницький жрець. Ім’я цього жерця було Мемертін, і він з цього часу з служителя демонів став рабом Господа нашого Ісуса Христа разом з сином своїм.
Після цього святі Флор і Лавр, отримуючи в своїй роботі допомогу від ангела Божого, в короткий час закінчили спорудження храму, але не залишили його для житла ідолів, а освятили його для прославлення Пресвятого імені Ісуса Христа. Вони поставили в ньому на схід чесний хрест і, зібравши до трьохсот осіб бідняків, братів своїх по вірі, звершили всенічну молитву, прославляючи Христа Бога. Під час молитви дивне світло наповнило храм яскравим сяйвом. Після закінчення всенічної молитви всі, хто був у храмі, вирушили до будівлі неподалік, в якій знаходилися приготовані для нового храму ідоли. Обв’язавши шиї цих ідолів своїми поясами, стали тягнути їх по землі, бити, ламати і, таким чином, роздрібнили їх на дрібні частини.
Дізнавшись про все це, градоначальник велів схопити Флора і Лавра, і всіх тих, хто були з ними, і в числі останніх – Мемертіна і сина його. Всіх, котрі були зі святими, він засудив до спалення, а їх самих, жорстоко відлупцювавши, велів зв’язати і відіслати до правителя Іллірії Лікіона. Лікіон докладно розпитав святих Флора і Лавра про все та, дізнавшись, що вони – християни і залишаються непохитними у своїй вірі, велів кинути їх в глибокий колодязь і засипати землею. Через багато років були знайдені їх святі мощі і з честю перенесені до Константинополя на славу Христа, Бога нашого.
За матеріалами порталу «Азбука віри», переклад – ігумен Герман (Кулакевич)
http://www.zarvanycia.cc.ua/ ,
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/2FJMRngbnGk
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557
https://www.youtube.com/embed/2FJMRngbnGk
1
Коментарі