Про атеїстів слівце замовте В Україні немає жодного адекватного

Я знаю безпрограшний спосіб ввести своїх іноземних друзів у стан когнітивного дисонансу. Отож, на питання про політичні погляди відповідаєш правду: мовляв, я — лівий. Далі додаєш, що за лівих ніколи не голосував. А потім останній удар: зізнаєшся, що публічно висловлюєш переважно праві погляди і взагалі завжди голосуєш за правих. Хоч сам волієш підтримувати лівих. Нокаут.

Найбільше, однак, проблем із релігійними переконаннями, бо Україна стрімко стає клерикальною державою. Я — атеїст, і мої права ніхто не збирається захищати. Мені не подобається засилля Кіріла Гундяєва в головах українців, але так само часом важко мені зрозуміти ну вже дуже моральні думки загалом шанованого Любомира Гузара. Мені не подобається, що посадові особи за державні кошти розповсюджують привітання народу з нагоди релігійних свят. Мене дратує, що кількість церков збільшується в геометричній прогресії, хоча священики цілком могли б збирати гроші на побудову дитячих лікарень, це було б більш гуманно і своєчасно. Церква, особливо якщо вона Московського патріархату, може без проблем захопити земельну ділянку в центрі міста чи посеред парку і розпочати будівництво. Але ще більше — більше, ніж будь-яка церква — мене бісять політики, які всі як один люди дуже релігійні. Здавалось би, гірших покидьків ще треба пошукати, але на будь-яке свято вони обов'язково мають потрапити в об'єктив теле- і фотокамер бажано в безпосередній близькості до якогось патріарха чи митрополита. Пожертвувати вкрадені в людей гроші на будівництво сотого і нікому, крім священика, не потрібного храму. Я давно переконався, що з такими нудними й обмеженими, як у наших політиків, виразами обличчя, ніякого діла не буде. Для деяких справ треба «мати яйця», харизму. І сміливість визнати, що ти, наприклад, атеїст. І нормальне суспільство нічого проти цього не матиме, адже невіруюча людина — це ще не аморальна людина. Але для цього треба мати нормальне й сучасне суспільство. І знову замкнене коло...

Про атеїстів слівце замовте В Україні немає жодного адекватного політика, який би не побоявся визнати, що є атеїстом. Можливо, просто тому, що в Україні взагалі бракує адекватних політиків

Готов подписаться под каждым словом. Церковная истерия начинает приобретать уродливые гипертрофированные формы. Застройка дворов и парков церквями приобрела такой масштаб, что иногда кажется, что попал в какое-то зазеркалье, где правят старухи в белых платочках и юбках до пят и лоснящиеся от жира попы на иномарках.