Профиль

Sviй

Sviй

Украина, Горохов

Рейтинг в разделе:

Свежие фотографии

Сьогодні

Смердить невмитая росія
брудного лаптя дикий кат
запхав у хату свого брата
і не натішиться ніяк
ломати долі і топтати,
впиватись кровію дітей
бо не свої... й своїх не шкода
для пана, ірода, царя
і плакать буде та земля
де лапоть ступить...

Вироджуєшся супостате?
Шукаєш нової землі
з живою кровю? Не своєю
Своя загнила, зацвіла.
Смердить не тліном, - падиною,
а там де розум, - купа гною
в кремлі засіла.
Потече, заплаче мати над синами
і Україна стане нами,
а вам тут гибіль...

А завтра...

Очі друга, рукою закриті

Струни рвуть і душа струна.

Назавжди залишились розбитими

Ті, кого опалила війна

 

Йдуть дороги, полями житніми

Трудять ноги, мов краю нема

Десь блукають в житті мов в житі

Ті, кого опалила війна

 

Вас світанками ранніми вмитими

Зустрічала рідна земля

Дні летять, наче вітер у листі

Та приходить ночами війна

 

Стогне вітер у верховітті

Очі з поглядом, мов без дна

Більше всіх нас хотіли жити

Ті, кого палила війна

 

Править нашого щастя хвилинами

Карма, доля, мудрість, весна..?

Як нам зараз потрібно жити?

Не заграла, щоб знову війна?

 

Ми живем в надшвидкому світі

Чи достатньо зусиль? Хтозна?

Завтра житимуть наші діти

Їх не має торкнутись війна.

Гатха

Живе моє Життя - відлуння Пустоти
мій погляд мов туман,
          що був колись цим Світом
Я був - живим вогнем,
          пройшли мільйони літ
я став - немов...  нема,
          що зможу ще знайти?
Я знаю, цілий світ
                  живе в моєму серці
його вогонь завжди
                   освітлює мій шлях
Чи знаю куди йду?
          Чи може знати вітер,
              де йдуть його шляхи
де спиниться цей шлях...