«Дом»
- 04.03.17, 01:28
Кричали стены корча рожи,
Обои, словно куски кожи,
Свисали мягко развеваясь,
Мой дом шатался заикаясь.
Из кранов вытекала брань,
Ломала лампа света грань,
В кладовке завывала тьма,
Мой дом соскакивал с ума.
И дверь похожая на пасть,
Будто готовилась напасть,
В надежде, что я побоюсь,
Мой дом прости я остаюсь.
© William van Warg
5
Коментарі
Александрияс
14.03.17, 07:10
Свой дом всегда тяжело оставлять.
Гість: ЛучшеПромолчу
24.03.17, 07:24
Лиса_ ТА
34.03.17, 21:36
классный стих)
SoDBaCH
47.03.17, 08:27Відповідь на 2 від Гість: ЛучшеПромолчу
Спасибо)
SoDBaCH
57.03.17, 08:27Відповідь на 3 від Лиса_ ТА
Спасибо) стараемси по возможности)
SoDBaCH
67.03.17, 08:32Відповідь на 1 від Александрияс
Тут суть немножко в другом)