1 січня передивився так зване «новорічне послання» чи як там вони у себе в «кварталі» назвали ту хєрню, що ледь промугикало непорозуміння, що влізло в крісло Президента України.

Головна ідея того «послання», як я і здогадувався, була «адіннарот», «фсє ми укрАінци» та «мир,мир,мир»… Огидна хрипата істота, кривляючи пику – немов знаходилося воно на сцені «квартального» збіговиська – пробелькотіла двома мовами погано завчені слова привітання. Звісно, що зверталася та істота до свого електорату, який аж надто втомився від війни та жадає халяви унд ще раз халяви. Тобто – промова була розрахована виключно на малоросійський совок, якому досі сниться ковбаса по 2-20 де баластним наповнювачем в різних пропорціях був сральний папір та хліб з фуражного зерна (закупленого в США та Канаді) за 16 копійок.

Але найбільш тривожною темою, що її озвучило хрипите чарівнятко своїм сифілітичним баритончиком, була «какаяразніца». Фактично, нам протерли, що ми не повинні вбачати різниці в назвах вулиць; нам має бути пох – що там за пам’ятники стоять по наших містах; що патріот, який пішов на війну з агресором – нічим не відрізняється від тих, хто якщо не воював на боці окупанта, то закликав облізлу московську макаку ввести військо об довбаних орків в Україну.

Можна зрозуміти чарівнятка – чому йому «нєтразніци» - бо воно фактично не жило в Україні, воно трусило голою сракою перед окупантами тоді, коли ми захищали від них свою землю, воно поклало на мобілізацію – бо істотці комфортніше було сяяти на сцені та на мокшанських корпоративах своєю дупою, аніж боронити країну, наражаючись на смертельну небезпеку. І ось таке чмо тринадцять з половиною мілліонів такого ж самого чма обрали президентом країни, яка ЗЕчму була завжди чужою та незрозумілою.

Можна до усрачки сперечатися, розуміє воно чи не розуміє – до якої прірви тягне Україну, але це безсенсово. Воно це робить. І тут дійсно – НЕМА РІЗНИЦІ – добровільно та свідомо, чи під чиюсь вказівку. З перших же хвилин свого президенства істотка почала порушувати закони. І почала саме з Конституції України. І тепер хоче впарити нам оголтєлий совок з ОРДЛО під виглядом «таких самих укрАінцев». Бо не хоче втрачати мокшанську аудиторію для своєї мерзотної продукції, що випускають його так звані «творчі студії». Доречі, в тій «творчості» українці чомусь завжди виглядають тупуватими жолобуватими довбойобами на фоні розумних, порядних та чесних мокшан. Якщо комусь вистачить сил – перегляньте кілька серій з «фільмів», що назнято потворкою та її командою – і переконаєтесь, що вся та параша розрахована ВИКЛЮЧНО на аудиторію еРеФії, бо там взагалі відсутнє майже все українське, окрім фальшивого (але такого смішного для мокшан) квазіукрАїнського акценту з надмірно посиленим «геканням».

Тож це було послання навіть не стільки для лохторату ЗЕ, скільки для московського ботоксного глитая, якому ЗЕ холуйськи доповіло, що план капітуляції йде за затвердженим на москві планом. Зпацифікована істотка досі не зрозуміла і, мабуть, не зрозуміє що у нас йде війна з тим, кому та істотка у Парижі заглянула в очі і побачила в тих очах умови на прокат своєї продукції на расії. Головне – аби ніхт шіссен. І не було наприкінці "послання" життєстверджуючого "Слава Україні!" Але ж і "Хайль ЗЄля!" багато хто не зрозуміє. та й по сінагогах проклянуть виродка. хоча до того і йдеться.

Тож єдине не матірне, що я можу сказати з приводу не лише «новорічного послання», але й самого припеЗЕдента: Огида в очах Господа ти, вовачька. Огида. Зелена. Паскудна. Пліснявіла совковою махровою плесінню. Тож йди геть звідси, доки у тебе ще є можливість, срань ти підзаборна.