хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Подвійний удар

  • 04.12.20, 17:58
Подвійний удар - це коли якась падла насрала на граблі.
5

Коментарі

анонім

14.12.20, 18:20

Есть реальный пример?

    24.12.20, 18:34Відповідь на 1 від анонім

    Есть реальный пример?українські виборці. ті, яких було 73%.

      анонім

      34.12.20, 18:40Відповідь на 2 від BlackPR

      Есть реальный пример?українські виборці. ті, яких було 73%.Я за Порошенко голосовал.

        44.12.20, 18:50Відповідь на 3 від анонім

        Есть реальный пример?українські виборці. ті, яких було 73%.Я за Порошенко голосовал.тоді граблі просвистіли мимо, злегка заціпивши - бо на них наступив якийсь мудила.

          55.12.20, 05:38Відповідь на 4 від BlackPR

          Уточніть, що Ви мали на увазі? Держак чи зубці?

            65.12.20, 07:13Відповідь на 5 від Леонід

            Уточніть, що Ви мали на увазі? Держак чи зубці?зазвичай наступають на зубці.держаком отримує той мудило, що наступив. якщо хтось насрав на ті граблі, то головна маса йде таки на мудилу, але якісь бризки потрапляють і на ні в чому не повинних оточуючих. в порядному товаристві прийнято пиздити мудил, які постійно влізають на граблі. як показують авторитетні дослідження, на побутовому рівні подібне виховання уважності, обережності та турботи про оточуючих - спрацьовують. Якщо ж завважити, що за ЗЄлюпу голосували фактично ті ж самі, хто голосував за ригіаналів а раніше - за комуняк, то можна спробувати прикласти до них методу виховання з народного досвіду. трохи обкультуривши. наприклад - не садити на палю, а вішати.

              76.12.20, 10:53Відповідь на 6 від BlackPR

              Згадувані Вами персонажі М..., ще в побуті іменуються БОМЖами, голотою, гопотою, алконавтами тощо, насправді, при детальному аналізі завжди виявляються нащадками отих 100-тисячників, яких в 1934-35 роках ешалонами завезли в Україну натомість виморених гододухою місцевих козаків.

              В лисичанських палісадниках ще в 1966 році зберігалися могили померлих 1933 року.
              Зараз вони зникли, руйнується цвинтар біля "Переїзняньської церкви" , ще в 1961 році зрівняли старовинний цвинтар в центрі Лисичанська - на обох стояло ду-у-уже багато казацьких хрестів, що ніяк не вписується в медведчуківську гіпотезу про "іскона руськоязичне населення".

              Монумент на місці "1-ї шахти Донбасу", встановлений до 1917р, теж мав напис українською мовою.
              Той що стоїть зараз, є 3-ю чи 4-ю версією, здається 80-х років...

                86.12.20, 11:25Відповідь на 7 від Леонід

                ... а напис на дошці, прославляючий царицю Катьку v-2.0, вигадав головний маркшейдер треста Лисичанськвугілля з характерним гебрейським прізвищем.
                Перший знак встановили студенти та викладачі Лисичанського штейгерського училища у вигляді макета шахтного копра.
                Зберігаючи традиції Штегерського учілища, Лисичанський гірничій технікум ще в 60-і роки давав КРАЩІХ спеціалістів, ніж випускники Петербурзьких та Донецьких вишів.
                Нас в ДПІ було десь 6-8 випускників ЛГТ на потоці і ми розважались, порівнюючи рівень викладання профільних предметів та ставлячи каверзні запитання професорам з наївними рожами

                  96.12.20, 11:48Відповідь на 7 від Леонід

                  центральний цвинтар зрили, поставили кабак "Кристал" і розбили парк з танцями. місце довго звалося "Гробки". Церква називається Краснянська, там старий цвинтар, більшість родичів тих, хто там лежить (мій дід також) вже самі перемерли, тож воно майже заброшене, без догляду. а пам'ятники зберігаються (якщо це можна так назвати) більшістю у вигляді зварених з листового заліза пірамідок з зірочками. такі ось справи.

                    106.12.20, 11:51Відповідь на 8 від Леонід

                    щодо гірничного технікуму, то ходить легенда, що саме тут Меєндєлєєв дійшов висновку до міцністі горілки, коли спробував лисичанського самогону. Ха! то він ще не пробував мого беркутьяку! 50 градусів, без зайвих запахів, солодкий, смачний, а коли трохи охолоджений, то п'ється мов водичка. і ніякого бодуна!!! Дмитро Іванович був би гордий моєю важкою та саможертовною справою!

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна