Сделка с дьяволом подписана,
Отныне воля продана,
делать то, что положено,
Быть там где приписано.
Все будет согласно действиям,
Строго расписано ответственно,
Жизнь казалось бы обеспечена,
Екзаменов хоть будет немеряно,
Все уроки уже расписаны,
Да вот только, вопрос:"а стоило? "
Может надо было засыпатся,
Может стоило от беса избавится,
И идти туда к кому хочется,
Вопреки здравым всем правилам...
К сожалению мосты уже сожжены,
Предписания уже получены,
Одна нога уже в сумерках,
Заберу лиш с собой вспоминания.

Відповідь на оцевосьвочки.

Ми,всесвітні Володарі планети Земля,Сонячної системи й Галактик Всесвіту,
дуже вдячні за такі мімішнявчно теплі висновки про нас ,Котів.

Але Ви,людоньки,все як завжди переплутали,горделиво назвавши себе господарями.Все дещо,інакше,але пошкодуємо милосердно королівськи
Вашу психіку й підіграємо(так вами легше керувати).
Отже,розглянемо на невеличкій частиночці користі від:



Вид : люди
Порода: господарка надзвичайна(далі за текстом - Вона)

Отже,
Вона - для затишку в хаті та приготування ніштяків.
Інколи,ми навмисне молимо Всевеликого Мацура,щоб ті ніштяки в неї не вийшли(коли вони особливо смачні) й відповідно - щоб Вона нас побалувала ними більше,а то й оптом.

Вона,щоправда помилково думає,що ми любимо ласкатися й грітися на
грудях.
Обидва твердження помилкові!
Ми не ласкаємося - ми поновлюємо тавро на право власності.
Ми не гріємося й не гріємо,оскільки Всевеликий Мацур зробив
температуру вашого тіла комфортною для нас - 36.6:
взимку нам якраз добре на теплому,а влітку -нам прохолодно на дещо холоднішому.
Щодо обожнювання грудей я лишу це у нашій котячій таємниці.

Нечисть ми не відганяємо - ми за нею ганяємося,просто нам цікаво її хоч раз зловити й подивитися,що це взагалі таке й як воно влаштовано.

Але ми ЇЇ любимо,й колий Їй скучно,навіть дозволямо собі її розважити бавимось:



А ще,Вона дуже великий молодець,що спеціально заради нас купує
массажер-солярій,щоправда чомусь довго колупається у його налаштуваннях:


Скажу відверто,модель цікава,але вже занадто довго її треба настроювати й нам ото чекати.Цей недолік варто виправити.


А,ще Вона з любов"ю облаштовує для нас,котів горку для лазання й фізичного розвитку ,слыдкуэ,щоб вын завжди був готовим для заннять:


Ще є купа причин любити й ставитися з ніжністю до Господарки надзвичайної,
але й є в нас мрія - коли ця адська машина стане безшумною?



Тут секретне повідомлення фостатим братам:
секрет адської машини розкрито - там живе у норі змія,яку
треба знешкодити!!!Але це робити слід обережно витягуючи змію за голову,
й відгризати різко,бо коли змія з переляку тікає назад - боляче б"є по носі

на цьому я завершую,нашу просвітницьку бесіду,й закінчу її так:

Кожному котові по Господарці Надзвичайній!
 

Ewa Farna - Ciho:

https://www.youtube.com/watch?v=IvsqIr0_cCQ

(польською, можна назвати роком)



Ewa Farna - Ewakuacja:

https://www.youtube.com/watch?v=crDL5Gcn0Rs

Особисто мені такі речі подобаються, може хто й не чув - насолоджуйтеся. Додам ще трошки романтично-сопдивого, мо кому треба... Типу бонус(гарний, мелодійний й т. д.) https://www.youtube.com/watch?v=brLYAQO859E

Вибачаюсь, що знову посилання.
Але приємної музики не завадить. Давно обожнюю, цю пісню, шкода, що так й не нарив її перше виконання на ТВ, але там все значно круче.
Не важливо в кого які мрії, а я от про що мрію, так це потрапити на концерт Сари наживо. Сильний вокал, пісні зі змістом. Я навіть малюю собі в уяві Ріверсайд у Сан-Антоніо(там є чудове місце для цього) у гарячий тропічний вечір, навколо купа різного люду... Й концерт наживо.
Сильний вокал, пісні зі змістом - Сара МакЛеккхен.

Це не зовсім найкраще виконання, але я його не бачив - ділюся:

https://www.youtube.com/watch?app=desktop&persist_app=1&v=yHMyI8RdEf0

Енджойте, нічні люди,хто не спить, а я відбиваюся.
Добраніч. Тут те саме, лише концертна версія з повним акустичним аринжуванням: https://www.youtube.com/watch?v=5_sv1xxYjX8

Я у розпачі, мій день полетів у шкереберть...
Життя без тебе зупинилося, моїм планам та мріям
не дано збутися...
Мене вкриває різними емоціями до тебе, до себе у всій
гаммі почуттів-від роздратування до розпачу зі сміхом...
Саме так, істеричним сміхом - настільки мені без тебе зле...

Зле й не добре, ти лишила мене фактично безсилим, як мінімум
на найближчий час...
Я вже півдня не знаходжу собі місця - безцільно блукаю, а сам очима
шукаю тебе...
Мене роз'їдає зневіра у власні сили, що я без тебе у цім житті ну ніяк.
Ні, я тебе ніколи й не мислив загубити... Я пам'ятаю кожен дотик до
твоїх форм... Вибач, що дуже давно не гладив своїми руками....
Блять, сьогодні весь ранок шукаю свою дрельку й не можу згадати куди її
запхав!
Ніби дрібниця, а вся робота зупинилася.

Осінь, летять перелітні пташки... Падлюки, я б теж так хочу - на зиму звалювати у теплі краї. Але натомість, пару днів треба відлежатися, після підступної вірусної атаки - думаю, що то чергова падлянка москалів, інфа 100%.

Короче, переглядаю на ютубі музику, яку давно не слухав, балдію-ностальгую.
Оскільки, ще не допетрав, як саме на вмикати повноцінний режим на свому буржуйському девайсі для проведення марних хвилин життя у інтернеті, тож
перепрошую, що відео у вигляді посиланнь.
Ось ці два хотілось би виділити й поділитися.

1.Саме найкраще виконання пісні "Молитва" яке я колись чув.
Цікавий випадок, коли рефрен у рази кращий від оригіналу, та ще й
коли така талановита й чарівна виконавиця.Пісня у її виконанні полонила мене так, що в мене змінилася ассоціація при слові "манда". Я коли то
чую десь то згадую саме цей ролик, а не те, що ви собі помислили.
Ділюся:

https://www.youtube.com/watch?v=8yAnzsag7FU


2.Пісня з розряду "сопливо-романтичних", але.
Якось ніколи не замислювався щодо біографії та віку виконавиці.
Звик, що Екстра Ніна, її диск став моїм сувенвром собі самому з Софії.
Але коли я був у Софії-ще у минолому столітті!
Прочитав біографію:Екстра Ніна(Ніна Мариніна) - на час релізу 50 років!
Чорт забирай, дай Боже всім жінкам так спортивно й молодо виглядати у 50 та 60 років!
Браво Ніна, риспектище.
Зрештою, дивіться самі:

https://www.youtube.com/watch?v=Ayg7ILwmhtY

В принципі, колись дуже давно, я ці відео мав у себе. Можливо хто бачив, а хто ні - дивіться, насолоджуйтеся.

Особисто я дниська отримав естетичну насолоду від перегляду.

Який самий найкращий шлях для завоювання, асиміляції та для створення імперії?
Звичайно, знищити ментальність, культуру та ті риси, які є основою суспільства. Й обов'язково знищити мову народу.
Це придумано не вчора, й не сьогодні-саме через тотальне знищення культури й мови бесермені Петро 1й с творив імперію.
А все старе й "бусурманське" нищив разом з головами.
Далі його роботу продовжила Катюха 2га,яка пішла ще далі - вона поставила
задачу не лише вченим створити нового "язика", але ще й репресійними методами змушувала "говорить по писанному".

Зрештою, то передмова.
У сучасних умовах знищити мову, ментальність та народ значно складніше,
Ще більшовики вигадали модель суміші(суржик) й варто віддати їм належне-
майже знищити українську мову їм вдалося.

Тому, нічого не буває новим у підмісячному сяйві - саме ці технології були взяті на озброєння кремлем з паралельним вдовбуванням "ми одни народы/нашы языки почти не отличаются/у нас братская культура/русский мир" й т. д.

Здавалося б, кожен з цих гасел, якщо не абсурдний, то досить протирічливий, й до реалізації імперських амбіцій не придатний. Саме собою ні, але якщо в
Українське середовище запустити програми "смешное суржикадрочерство",
"трансевразийско-арийское-славянство", й купу псевдонауки - багато, що спрацює.
Й як показує практика - успішно:під виглядом "патріотизму" йде вдовбування
Розмитості рис українства, й відверта дискримінація націоналістичної ідеї.
При чому, це йде масовано, що не здивуюсь, що багато кого сама націдея не просто втомила, а й навіть дратує.
Вуаля - путенвсехпереиграл(на жаль без жартів)

Гроші на це точно не шкодуються, оскільки це все йде у медіапростір й не лише інтернету.

Й тепер, мені хочуть на повному сер'йозі прлпихнути слово "воєнний" як нібито українське? Аха, аж два рази.

А тепер,для отих веселих бовдурів, деяка інфа в чому головна відмінність між ментальністю наших двох ЗОВСІМ РІЗНИХ народів.

Все чітко показує життєустрій та звичаї.
Як жили так звані росіяни?
Велика сім"я у одній загальній кімнаті, де був один голова родини. Все на виду, й у випадку одруження синів забирав невісток(між іншим завжди через викуп) у ту ж саму кімнату. Оскільки, незаможні господарі не мали можливості утримувати додатково терем(терем-жіноча, гарем) то влаштовували подібне життя у своїй ізбі-кімнаті(кому не ясно гугліть термін"снохачество") Певна річ, змалечку звичний "закон курника" й звичні люди ментально до рабства. Рабство для "росіян" - це основа менталітету.



Тепер, як жили наші предки?
Типова українська хата завжди складалася з прихожої по центру(там у прихожу виходили печі для розпалювання) й ДВі кімнати, праворуч й ліворуч.
Де піч більша - дитяча, де менша живуть батьки.
Одруження також має кардинальні відмінності - в нас спершу надсилали сватів, при чому не батьки міє собою вирішували питання весілля, а сама дівчина мала право дати "гарбуза на кашу".
Знову ж таки, суттєвою різницею між звичаями є й у приготуваннях до
Весілля, думаю багато чув про толоку.
Толока-обов'язково проводилася перед весіллям, й молодим всім селом
будували оселю, де вони вже самостійно жили своєю новою родиною.
Певна річ, що навіть такі дрібниці впливають на менталітет народу.


От, в тому й величезна різниця між "росіянами" - бесерменами й українцями,
Й ми НІКОЛИ не були ані одним етносом, ані не мали схожої мови.

Бережіть Україну, любіть її мову солов'їну!

Читав дуже давно, й то оглядово, якщо чесно, то слабо пам'ятаю чи вартий той твір уваги чи не дуже. Давно це було, ще на початку 90хх.

Разом з тим, колись це було, щось на кшталт пророчого-фентезі про москву.
Приблизна суть у тому, що у майбутньому комунізм там ніби як скрізь, але не скрізь однаковий, щось там ніби як 4 кільця комунізму...

Не можу згадати, ані назви, ані автора, й якщо хто підкаже де скачати у вигляді е-буку також буду вдячний.

(замітка тимчасова)

... Введення візового режиму з Ордою(рф)

Для тих, хто помилково думає, що слАвяне-це слов'яни, лише так званою росмовою, поясню походження терміну:
Слово "славяне" - це каламбур,який припав до душі Катерині 2,оскільки містить корінь slave-раб. Грубо кажучи, цим словом якби підкреслювався сенс "вірнопідані раби її величності".
Тобто якщо вірно перекласти на нашу мову, то "слАвянський базар" - ринок вірних рабів для Орди.
Орда вказує, на нібито проблеми для мільйону-двох громадянин України, що працюють у Орді.

Якщо розібратися, то величезний шмат ціх працівників - етнічні ординці, що потікали з Донбассу, Криму, зі Сходу України до своїх родичів, часто на Поволжжя, звідки вони чи їх батьки й понавезено було у 50хх.
Як правило, це або низькокваліфікативні працівники, або, що частіше досить ледаркуваті або безграмотні. В принципі таким массам жити за правилами цивілізованого світу тяжко, й проблеми у тім, що вони повернулись "до свого по своє" я не бачу. Хай отримують там на рф громадянство й живуть за правилами своєї ментальності - від цього виграють всі, й Україна також.
В цю ж категорію входять й проститутки зі східних областей - не бачу жодної причини за ними особливо сумувати, оскільки такі самиці не можуть дати нормального потомства. А для рф з її демографічними втратами й загальною
динамікою деградації вони дуже потрібні - як раз й наплодять їм так потрібних слАвян.

Другою категорією, яка хоч й менша за чисельністю, але також велика,
є вже українці, які також у принципі мало відзначаються освітою та профнавичками, як правило це будівельники й чорноробочі. За складом розумового розвитку мало відрізняються від середньостатичного життеля ординщини, тож у принципі, у разі якщо частина з них прийме громадянство рф, втрата не така вже й велика. До того ж їх не так й багато, й їм принципово безліч де заробляти грошей чи у Орді, чи у Польщі.

Є й зовсім мала кількість спеціалістів, які працюють на гідних роботах й як правило за контрактами. Їм точно нема чого боятися, оскільки вони навіть у виграші, бо роботодавцю доведеться заманювати їх як спеціалістів покращенними умовами контрактів.

Родинні зв'язки. Самий тупий пункт у аргументації кремлядів. За великим рахунком родичів, якщо вони так тягнуться одне до одного, навряд чи спинять візи(які у принципі не так й тяжко оформити). Хоча практика показує, що родичі навіть усередині країн рано чи пізно розривають, або мінімізовують контакти, й чим ця відстань більша тим легше.
Грубо кажучи, родин, аж з такими дуже тісними зв"язками на практиці зовсім мало - хіба на словах з метою популізму й "родичаються" й на тому все.
Якщо у відпустку, то думка про "у гості до родичів" на останньому місці, а реально то "до Єгипту/у Таїланд/у Турцію".

Це я оглянув, лише самі основні й найчисельніші категорії, все решта часткові випадки, які можна не брати до уваги.

А тепер питання:

ЧИ НАШКОДИТЬ ВВЕДЕННЯ ВІЗОВОГО РЕЖИМУ?

Серед різномаїття грибних супів,є два які випадають з загального
списку,є маловідомими,а саме - грибний зелений суп з сморчків,
який є самим першим повноцінним весняним блюдом,але сама
поширенність й доступність сморчків дуже обмежена,тому здебільш
їх смак добре знають лише на Закарпатті.

Другим,маловідомим грибом - є оленячі роги,причому їхня проблема вже не у рідкості чи малопоширенності,скільки у тому,що мало хто про них знає,та ще й на додачу восени вибір грибів чималий.

Отже,на Закарпатті розрізняють два головні різновиди,це власне відомі за прямою назвою - оленячі роги:


які там виростають майже до півметра заввишки,й більш їх рідкісний різновид,відомий за місцевою назвою "квочка":

Сам я особисто зустрічав лише перші,але місцеві цімбори повідали,що квочка значно цінніша та смачніша.Оскільки сам не куштував - повірю їм на слово.

Але,якщо Закарпатцям можна лиш позаздрити,то що робити їншим?
А виявляється цей гриб широко поширений скрізь Україною,й зустрічається він не лише у лісах,але й навіть у лісосмугах півдня.
Єдина різниця - у розмірах,тобто,наші олені розміром максимум з киценя або цуцика

Вигляд при цьому,не дуже суттєво змінюється,єдине,що для пошуку цього гриба у вологих місцях серед лісу треба пильно приглядатися,оскільки як правило наззовні стирчать лише 2-3 см верхівки гриба.
Разом з тим,щоб Ви знали що шукати надаю чергові картинки:
молодий гриб(найцінніший)

максимально старий,але ще має всі смакові якості дещо темніший:


Й часто буває зрощений варіант з товстими ніжками(але це все той самий гриб):


Все це для ознайомлення.

Тепер суть.
Отже,якщо хто пам"ятає з моїх даааавнішніх описів,сморчки за смаком та структурою майже рівноцінні вареним курячим яйцям,то оленячі роги цінняться не стільки смаком самих грибів,скільки бульоном з них!
Тобто,сам гриб чимось за смаком нагадує варенне м"ясо курки,але от бульйон з нього - майже курячий,жовтий та досить насиченний й дуже смачний.

Готують його просто:
1.перебирають гриб(між "гілочками рогів" часто потрапляє пріле листя,гілочки дерев,колючки- тощо.
2.заливають водою,приблизно з таким розрахунком,щоб її було приблизно так само як й самого гриба.
3.додають дрібно-нарізану моркву,хто любить чорний перець,сіль.
4.Варять від "точки кипіння" на повільному вогні півгодини-хвилин 40.

Все,чудовий бульйон готовий.

Щодо зберігання,гриб примхливий.Підходить лише для заморозки у свіжому вигляді,ані сушці,ані приварці не піддається.

До того ж,для того,щоб назбирати таку масу гриба,щоб його,ще й запасати,за умов півдня треба добряче налазитися,оскільки самі найбільщі екземпляри у лісосмугах мають розмір чайного горнятка.

Плодить гриб,на відміну,від білого досить довго,майже до заморозків й практично щороку.Дуже часто на гілках,що вже давно впали й пролежали не один рік й як правило під прілим листям.

Шукайте,смакуйте й Хай Вам щастить!